вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" березня 2025 р. м. Київ Справа № 910/15732/24
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни
про стягнення заборгованості,
без виклику представників учасників справи
15 січня 2025 року до Господарського суду Київської області від Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю позовна заява приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 120 108,90 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу роз?яснене право на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву (пред'явлення зустрічного позову), а також доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
07 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необгрунтованими, послався на те, що відповідач неодноразово вчиняла дії, спрямовані на укладення договору на постачання електричної енергії, споживання електричної енергії обліковується відповідачем у встановленому порядку, а також на те, що відповідач не є власником приміщення, в якому проводилась перевірка та було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Судом встановлено, що в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 22.01.2025 року для подання відзиву на позовну заяву відповідачу був встановлений строк, який не може перевищувати п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 22.01.2025 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 22 січня 2025 року.
Так, відповідач повинен був подати відзив на позовну заяву не пізніше 06 лютого 2025 року.
Разом з цим, представник відповідача подав відзив на позовну заяву 07 лютого 2025 року, тобто з пропущенням встановленого ухвалою суду строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, судом був поновлений пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та він долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
21 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вона вважала, що доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, спростовуються долученими до відповіді на відзив на позовну заяву документами, у зв?язку з чим, просила поновити пропущений процесуальний строк для долучення до матеріалів справи відповіді на відзив на позовну заяву та доказів.
Судом встановлено, що в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 22.01.2025 року для подання відповіді на відзив на позовну заяву позивачу був встановлений строк, який не може перевищувати семи днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.
Частиною 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
Так, до відзиву на позовну заяву долучена квитанція №2645931, з якої вбачається, що він був доставлений до електронного кабінету позивача та представника позивача 07.02.2025 року, тому позивач повинен був подати відповідь на відзив не пізніше 14 лютого 2025 року.
Разом з цим, позивач звернулась із відповіддю на відзив на позовну заяву 21 лютого 2025 року, тобто з пропущенням встановленого ухвалою суду строку.
Судом клопотання представника позивача було задоволене, на підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів справи долучені відповідь на відзив на позовну заяву та докази, подані представником позивача.
Частиною 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
03 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він проти обставин, викладених у відповіді на відзив на позовну заяву, заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 22.01.2025 року для подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву відповідачу був встановлений строк, який не може перевищувати семи днів з дня отримання відповіді на відзив на позовну заяву.
До відповіді на відзив на позовну заяву долучена квитанція №2752494, з якої вбачається, що відповідь на відзив на позовну заяву була доставлена до електронного кабінету представника відповідача 21.02.2025 року, тому представник відповідача повинен був подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву не пізніше 28 лютого 2025 року.
Разом з цим, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву було подане представником відповідача 03 березня 2025 року, тобто з пропущенням встановленого ухвалою суду строку.
Судом клопотання представника відповідача було задоволене, на підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів справи долучене заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
26 лютого 2025 року та 07 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи.
12 березня 2025 року від представника відповідача надійшли клопотання про залучення до участі в справі співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
У вищезазначеному клопотанні представник відповідача просив залучити об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова 35» співвідповідачем у справі.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Так, звернення із клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача відповідачем чинним господарсько-процесуальним законодавством не передбачено, тому це клопотання задоволенню судом не підлягало.
Також представник відповідача просив суд залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія». В обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача послався на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником електричної енергії, з яким відповідач уклала відповідний договір.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Так, представник відповідача не обгрунтував, як саме рішення в цій справі може вплинути на права або обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» щодо однієї із сторін, тому клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, задоволенню судом не підлягало.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" була змінена назва на приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
За твердженнями представника позивача, під час здійснення технічної перевірки на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, с. Ворзель, вулиця Лісова 35А, приміщення 12, був виявлений факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії №312 (далі - ПРРЕЕ), а саме самовільне підключення відповідача до електромережі, що призвело до необлікованого споживання електричної енергії, про що складений акт про порушення №К048716 від 23.07.2024 року.
До цього акту долучений розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4. Розділу VIII ПРРЕЕ, з якого вбачається, що відповідачу нараховано до сплати за період з 23.01.2024 року до 22.07.2024 року 120 108,90 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
14 березня 2018 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії №312 (далі - ПРРЕЕ).
Положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписами ПРРЕЕ регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1.1. ПРРЕЕ, учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з п. 2.3.3. ПРРЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень.
Відповідно до п. 8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил (п. 8.2.5. ПРРЕЕ).
Судом встановлено, що 23 липня 2024 року під час здійснення технічної перевірки на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, с. Ворзель, вулиця Лісова 35А, приміщення 12, був виявлений факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення відповідача до електромережі, що призвело до необлікованого споживання електричної енергії, про що складений акт про порушення №К048716.
02 вересня 2024 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення №К048716 та прийняте рішення про нарахування відповідачу за період з 23.01.2024 року до 22.07.2024 року вартості необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн.
Вищевказане рішення комісії оформлене протоколом №075 засідання комісії з розгляду акту про порушення №К048716 від 23.07.2024 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
У зв'язку з тим, що відповідач вартість необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн. не оплатила, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача вищевказану суму грошових коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
Як уже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
07 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необгрунтованими, послався на те, що відповідач неодноразово вчиняла дії, спрямовані на укладення договору на постачання електричної енергії, споживання електричної енергії обліковується відповідачем у встановленому порядку, а також на те, що відповідач не є власником приміщення, в якому проводилась перевірка та було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Доводи представника відповідача спростовуються долученим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №187542637 від 05.11.2019 року, копія якого долучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що власником приміщення №12, розташованого за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вулиця Лісова, 35 А, є відповідач.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Європейський суд з прав людини в рішенні в справі Серявін та інші проти України також зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконувати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Документів, що підтверджували б укладення договору у встановленому законом порядку, оплату відповідачем спожитої електричної енергії або спростовували б доводи представника позивача, представником відповідача суду надані не були.
Так, вимога позивача про стягнення з відповідача 120 108,90 грн. вартості необлікованої електричної енергії є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», п. 3 ч. 3 ст. 58, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 6, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 129, ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 118, ч. ч. 1, 2 ст. 119, ч. 11 ст. 242, п. 2 ч. 6 ст. 242, ч. 1 ст. 232, ч. 1 ст. 167, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 252, ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 166, ст. ст. 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 120 108,90 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Долгової Софії Вадимівни ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, ідентифікаційний код 23243188) 120 108,90 грн. (сто двадцять тисяч сто вісім грн. 90 коп.) вартості необлікованої електричної енергії та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складене 26.03.2025 року.
Суддя С. Грабець