вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/538/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши справу
За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс»
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Учасники судового процесу:
від позивача: Мітченко К.В.;
від відповідача: Гаврин Д.В.;
від третіх осіб: не з'явились;
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс», в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 65 вчинений 28 січня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем в інтересах ТОВ «Аеро Ресторантс» про стягнення з ДП МА «Бориспіль» грошових коштів в сумі 19 239,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вчиняючи виконавчий напис № 65 від 28.01.2025, приватний нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності нотаріально засвідченого укладеного договору між позивачем та відповідачем та наявності безспірності заборгованості, чим порушив ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 19.03.2025 о 16:20.
20.02.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли докази направлення позовної заяви на адресу третьої особи.
07.03.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12.03.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.03.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
В підготовче засідання 19.03.2025 з'явились представники позивача та відповідача та надали свої пояснення щодо предмету спору та заяви позивача про зміну предмету позову, представники інших сторін в підготовче засідання не з'явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Суд в підготовчому засіданні 19.03.2025 проголосив скорочену ухвалу про відмову в задоволені заяви позивача про зміну предмету позову та про задоволення клопотання позивача про витребування доказів, з огляду на наступне.
Позивач у заяві про зміну предмету позову, керуючись ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, просить суд змінити позовні вимоги на наступні:
1) Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 65 вчинений 28.01.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем в інтересах ТОВ «Аеро Ресторанс» про стягнення з ДП «МА «Бориспіль» грошових коштів в сумі 19 239,92 грн.
2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторанс» грошові кошти в сумі 19 239,92 грн, стягнені за виконавчим написом № 65 вчиненим 28.01.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
При цьому відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, з наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Згідно з положеннями статті 162 Господарського процесуального кодексу України, в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зауважити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
Суд зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2025 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову. В своїй заяві позивач просить суд додати нову майнову вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 19 239,92 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Отже позивач у заяві зазначив, що не змінюючи правових підстав позову, керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач вважає за необхідне змінити предмет позову, а саме - доповнити позов вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів, стягнених за виконавчим написом № 65 вчиненим 28.01.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем.
Як свідчать матеріали справи, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 65 вчинений 28.01.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем в інтересах ТОВ «Аеро Ресторанс» про стягнення з ДП «МА «Бориспіль» грошових коштів в сумі 19 239,92 грн.
Здійснивши порівняльний аналіз позовної заяви позивача та заяви про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що заява позивача про зміну предмету позову містить інше матеріально-правове обґрунтування, ніж позов, з яким позивач звернувся до суду, та не є доповненням первісних обставин позову новими, про що помилково стверджує позивач.
Суд наголошує на тому, що вказана заява про зміну предмету позову містить нові підстави позову, якими позивач обґрунтовує нові позовні вимоги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у заяві позивача фактично заявлені самостійні матеріально-правові вимоги та одночасно на їх обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають позивачу право на звернення до суду з позовними вимогами, у зв'язку із чим заява позивача про зміну предмету позову є фактично поданням окремого позову із зазначенням нових матеріальних вимог, обґрунтованими новими підставами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
З урахуванням наведеного вище та з огляду на те, що заява позивача про зміну предмету позову фактично спрямована на одночасну зміну предмету, підстав позову і суб'єктного складу сторін, що є недопустимим в розумінні статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зазначеної заяви позивача до розгляду.
Крім того, разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.
Дослідивши у підготовчому засіданні 19.03.2025 клопотання позивача про витребування доказів та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про витребування доказів. При цьому суд виходив з такого.
За приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частинами 2, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Судом також враховано, що ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування по справі та доказів, наявних у матеріалах справи та те, що позивач не може самостійно їх додати до матеріалів справи, а також з огляду на приписи ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про необхідність витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича документи на підставі яких ним 28.01.2025 було вчинено нотаріальний напис № 65 (копію заяви ТОВ «Аеро Ресторантс» про вчинення нотаріального напису, копію договору оренди № 1611 від 31.07.2014, копії платіжних доручень та інших документів, які були подані ТОВ «Аеро Ресторантс» а якості доказу безспірності заборгованості).
19.03.2025 у підготовчому засіданні оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2025, про що зазначено в протоколі підготовчого засідання.
Керуючись ст. 46, 74, 81, 89, 182-185, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти підготовче засідання у справі № 911/538/25 на 23.04.2025 о 14:15. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/106, зал № 3. Викликати для участі в засіданні представників учасників справи.
2. Відмовити Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у задоволені заяви про зміну предмету позову за вх. № суду 2540 від 18.03.2025.
3. Клопотання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про витребування доказів вх. № суду 21686/23 від 17.11.2023 задовольнити.
4. Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича надати суду належним чином завірені копії документи на підставі яких ним 28.01.2025 було вчинено нотаріальний напис № 65 (копію заяви ТОВ «Аеро Ресторантс» про вчинення нотаріального напису, копію договору оренди № 1611 від 31.07.2014, копії платіжних доручень та інших документів, які були подані ТОВ «Аеро Ресторантс» а якості доказу безспірності заборгованості).
5. Попередити приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, що відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
6. Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.
7. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
8. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.03.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко