вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2622/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія»
про стягнення 82 675,34 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» про стягнення 82 675,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2024 відкрито провадження у справі № 911/2622/24 за правилами спрощеного позовного провадження.
В ході розгляду спору позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 12.02.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Комунальним підприємством «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» 82 675,34 грн. заборгованості з орендної плати та компенсації плати за землю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.08.2018 між Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (Орендар) було укладено Договір № 643 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір № 643).
Відповідно до п. 1.1. п. 1.3 Договору № 643 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: Базу ГПЕСІ з бетонним майданчиком (надалі - майно), яка знаходиться на балансі «Орендодавця». Адреса (місце розміщення орендованого майна): 07100, Київська область, м. Славутич, вулиця Енергетична (Будбаза), будинок 9. Орендована площа складає всього: 1474,90 кв.м, в т.ч. база ГПЕСІ 122,00 кв.м та бетонний майданчик 1352,90 кв.м.
Згідно з п. 1.7. Договору № 643 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі позивача.
Позивач виконав п. 4.1.1. Договору № 643 та передав відповідачу в оренду майно по акту прийому-передачі від 01.08.2018 до Договору оренди № 643 від 01.08 2018, де зазначено, що Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (Орендодавець) передало та Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (Орендар) прийняло з 01.01.2018 Базу ГПЕСІ площею 122.00 кв.м та бетонний майданчик площею 1352.90 кв.м, що розміщенні за адресою: Київська область, м. Славутич, вулиця Енергетична (Будбаза), будинок 9 та знаходяться на балансі КП «АРР». Підписуючи даний акт, сторони визнали, що орендоване майно загальною площею 1474,90 м2 фактично передане Орендодавцем Орендарю в стані, зазначеному в акті технічного огляду, і претензій не мають.
Умовами п.п. 3.1 3.2 Договору № 643 встановлено, що орендна плата вноситься Орендодавцеві Орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Орендна плата за корисну площу майном визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича» та за перший (базовий) місяць оренди серпень 2019 року (без урахування індексу інфляції за липень 2018 року) становить 1654,27 грн., крім того ПДВ 330,85 грн. Всього з ПДВ 1985,12 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції що публікується в поточному місяці.
Згідно з п. 3.3. Договору № 643 орендна плата, визначена в даному договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електричної енергії, експлуатаційних витрат «Орендодавця».
Згідно з п. 3.4. Договору № 643 було передбачено, що орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок «Орендодавця» не пізніше 15 числа місяця. наступного за питним.
Згідно з п. 5.1.5. Договору № 643 Орендар взяв на себе обов'язки компенсувати «Орендодавцю» плату за земельну ділянку та/або земельний податок, на якій розміщено об'єкт оренди та прилеглої території до об'єкта оренди протягом терміну оренди, розмір оплати має бути обчислений відповідно до Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України, Податкового кодексу України. Розмір плати за землю визначається сектором земельних ресурсів виконавчого комітету відповідно до грошової оцінки земель міста та рішень міської ради.
Позивач є користувачем земельної ділянки, яка передана йому у постійне користування згідно рішення Славутицької міської ради від 25.01.2019 1289-52-VII, кадастровий номер 3211500000:00:018:0026, площею 0,4618 га, адреса: 07100, Київська область, м. Славутич, вулиця Енергетична (Будбаза), 9 та несе витрати по оплаті землі, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, податковою декларацією з плати за землю за 2020 рік, розрахунком земельного податку.
Відповідач, в свою чергу, взяв на себе обов'язок компенсувати позивачу плату за землю, але не виконав своїх обов'язків.
Згідно з п. 7.1 Договору № 643 термін дії Договору з 01.08.2018 по 30.07.2021 включно.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2020 (набрало законної сили 17.11.2020) у справі № 911/221/20 Договір оренди № 643 було розірвано та стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 38 002,42 гри (в т.ч. основний борг, штрафні санкції та судовий збір). Заборгованість по рішенню суду сплачена відповідачем.
Згідно з п. 3.5. Договору оренди № 643 у разі припинення або розірвання даного договору, Орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі Орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.
Відповідний Акт прийому-передачі підписаний 17.11.2020, згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв з 17.11.2020 Базу ГПЕСІ площею 122,00 м2 та бетонний майданчик площею 1352,90 м2, що розміщенні за адресою: Київська область, м. Славутич, вулиця Енергетична (Будбаза), будинок 9 та знаходяться на балансі КП «АРР».
Нарахування за договором оренди з орендної плати та компенсації плати за землю були проведені по 17.11.2020 включно.
Після розірвання 17.11.2020 Договору оренди № 643 від 01.08.2018 за відповідачем залишився несплаченим борг з орендної плати та компенсації плати за землю за період січень-листопад 2020, а саме: за період січень 2020 року - листопад 2020 року позивачем відповідачу було виставлено рахунки по орендній платі на суму 23 217,70 грн. та надано акти надання послуг, також рахунки у відповідності до п.п. 5.1.5. Договору оренди № 643 з компенсації Орендарем плати за землю за період січень 2020 року - листопад 2020 року на суму 4 903,68 грн. та надано акти надання послуг. Частина рахунків на оплату та актів надання послуг була отримана відповідачем особисто, про що свідчить підпис відповідача про отримання, частина надіслана засобами поштового зв'язку на офіційну адресу відповідача, вказану у Договорі.
Крім того, п. п. 5.1.18. Договору № 643 передбачено, що Орендар зобов'язується щомісячно підписувати та повертати Орендодавцеві до останнього числа поточного місяця екземпляр акту здачі прийняття (надання послуг) по даному договору та на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по платежам і оформити відповідні акти звірки з надання одного екземпляру акта звірки Орендодавцеві. У випадку, якщо у встановлений строк Орендар не поверне акт здачі прийняття робіт (надання послуг) та не подасть письмового обґрунтування з цього приводу, послуга вважається наданою в повному обсязі без будь-яких претензій на адресу Орендодавця.
Оскільки, відповідач частково не повернув підписані примірники актів надання послуг та не сплатив заборгованість, 09.07.2024 засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення на офіційну адресу відповідача повторно направлено рахунки на оплату та акти надання послуг за спірний період січень 2020 року - листопад 2020 року разом з претензією № 1-11/318 від 09.07.2024 в порядку досудового врегулювання спору. Відповіді від відповідача позивачем не було отримано, сума боргу станом на 20.09.2024 залишилась неоплаченою відповідачем.
Сума боргу з орендної плати за Договором оренди № 643 за період січень 2020 року - листопад 2020 року складає 23 270,70 грн., сума боргу з компенсації плати за землю за період січень 2020 року - листопад 2020 року складає 4 903,68 грн. Загальна сума боргу відповідача за Договором оренди № 643 складає 28 121,38 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати платежів за Договором оренди, позивачем нараховано та заявлено у позові 34 645,62 грн. пені, 3537,39 грн. 3% річних та 16 370,95 грн. інфляційних.
В ході розгляду спору відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк. Згідно статті 17 цього закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Положеннями п. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Матеріалами справи підтверджується наявність простроченої заборгованості відповідача за Договором оренди № 643 за період січень 2020 року - листопад 2020 року в сумі 23 270,70 грн. та сума боргу з компенсації плати за землю за період січень 2020 року - листопад 2020 року в сумі 4 903,68 грн. Відповідні обставини підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не заперечені та не спростовані.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за період січень 2020 року - листопад 2020 року по орендним платежам в сумі 23 270,70 грн. та з компенсації плати за землю в сумі 4 903,68 грн. обґрунтовані, доведені і підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 3.7. Договору № 643 орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в чека обсязі, стягується Орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені, не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Сума пені, яку позивач просить стягнути з відповідача внаслідок порушення умов Договору оренди № 643 за період заборгованості січень 2020 року - листопад 2020 року (з орендної плати та компенсації плати за землю) складає: 34 645,62 грн. (28 616,29 грн. + 6 029,33 грн.).
Судом досліджено та встановлено, що пеня нарахована на прострочені суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, без обмеження 6-ти місячним строком, за період фактичного прострочення з 16.02.2020 по 20.09.2024.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того п. 3.7. Договору № 643 обумовлено, що орендна плата, яка була перерахована невчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення.
Також, на заборгованість за Договором оренди № 643 за період з січня 2020 року -листопад 2020 року позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 537,39 грн. (2 923,30 грн. + 614,09 грн.) 3% річних за період з 16.02.2020 по 20.09.2024 та 16 370,95 грн. (13 518,19 грн. + 2 852,76 грн.) інфляційних.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня, річні та інфляційні нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу що існували на відповідні дати. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 645,62 грн. пені, 3 537,39 грн. 3 % річних та 16 370,95 грн. інфляційних обґрунтовані та правомірні і підлягають задоволенню.
Також, судом враховано, що згідно з п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Також, у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, позовну заяву подано в межах строків позовної давності.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені прокуратурою витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (07100, Київська обл., м. Славутич, Таллінський квартал, будинок 26, квартира 2, код ЄДРПОУ 42090463) на користь Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, буд. 5, код ЄДРПОУ 32301037) 28 121,38 грн. основного боргу, 34 645,62 грн. пені, 3 537,39 грн. 3% річних, 16 370,95 грн. інфляційних та 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.03.2025.
Суддя Т.П. Карпечкін