ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.03.2025Справа № 910/6484/19
За заявою Комунального підприємства "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні
у справі № 910/6484/19
За позовом Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА"
про стягнення 185 737, 31 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Видиш А.В.
За участі представників:
від заявника: не з'явився;
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився.
У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6484/19 за позовом Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - стягувач, Магазин) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" (далі - боржник, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 185 737, 31 грн., з яких: 65 839, 60 грн. - основний борг, 112 256,52 грн. - штрафна санкція, 5 796,19 грн. - інфляційні втрати, 1 845,00 грн. - 3 % річних.
Рішенням від 07.08.2019 року господарський суд міста Києва частково задовольнив позовні вимоги Магазину та стягнув з Товариства на користь позивача 65 839,60 грн. основного боргу, 1 845,00 грн. 3 % річних, 5 796,19 грн. інфляційних втрат, 5 600,26 грн. пені та 817,90 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог Магазину суд відмовив.
18.10.2019 року на виконання вказаного рішення господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.
12.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Комунального підприємства "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Підприємство) від 12.03.2025 року, в якій останнє просило суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року в справі № 910/6484/19 - Магазин на його правонаступника - Підприємство, у зв'язку з реорганізацією стягувача шляхом приєднання до Підприємства.
Ухвалою від 14.03.2025 року господарський суд міста Києва призначив розгляд означеної заяви Підприємства на 26.03.2025 року.
18.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Підприємства від 18.03.2025 року про розгляд поданої останнім заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні без участі уповноваженого представника заявника.
Сторони та заявник про дату, час і місце розгляду заяви Підприємства від 12.03.2025 року були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 26.03.2025 року не забезпечили.
За змістом частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду поданої Підприємством заяви від 12.03.2025 року без участі представників сторін та заінтересованих осіб.
Розглянувши подану Підприємством заяву від 12.03.2025 року про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад здійснення виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
У рішенні від 10.12.2009 року в справі "Янголенко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до приписів статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.)
Судом встановлено, що постановою від 12.11.2019 року старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченко Максим Олександрович відкрив виконавче провадження № 60566322 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року № 910/6484/19, стягувачем в якому є Магазин, а боржником - Товариство (код ЄДРПОУ 39991133).
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що згідно з пунктом 1 рішення Київської міської ради від 11.04.2024 року № 370/8336 "Про зміну назви Комунального підприємства "ЛІК" м. Києва" та реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)" назву Комунального підприємства "ЛІК" м. Києва" (код ЄДРПОУ 31108609) змінено на Комунальне підприємство "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації).
Пунктом 2 означеного рішення № 370/8336 вирішено реорганізувати Магазин шляхом його приєднання до Комунального підприємства "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації).
Підпунктом 4.1 рішення № 370/833 установлено, що Комунальне підприємство "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Магазину.
За таких обставин, суд встановив, що правонаступником стягувача за наказом господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року в справі № 910/6484/19 - Магазину, є заявник - Підприємство.
За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Статтею 108 Цивільного кодексу України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи: в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема, у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників.
Разом із тим, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі № 910/5953/17.
За таких обставин, встановивши, що Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Магазину, суд дійшов висновку, що відбулося правонаступництво, що свідчить про необхідність заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року № 910/6484/19 на його правонаступника.
З огляду на викладене, на підставі статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження фактичного виконання боржником рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2019 року в справі № 910/6484/19, суд дійшов висновку про необхідність здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року № 910/6484/19 - Магазину на його правонаступника - Підприємство.
Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Комунального підприємства "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.03.2025 року про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/6484/19 - задовольнити.
2. Замінити стягувача у наказі господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року № 910/6484/19 - Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01004, місто Київ, вулиця Басейна, будинок 1/2А; код ЄДРПОУ 36927573) на його правонаступника - Комунальне підприємство "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32; код ЄДРПОУ 31108609).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (26.03.2025 року) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.03.2025 року.
Суддя В.С. Ломака