Рішення від 26.03.2025 по справі 910/12358/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2025Справа № 910/12358/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"

до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"

про стягнення 221290,30 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором постачання електричної енергії споживачу №С-28-03/22-5 від 28.03.2022, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань повністю та вчасно оплатити поставлену йому електричну енергію.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що підтвердженням прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача з урахуванням чітко встановлених сторонами договору положень про порядок та строки оплати, обов'язковим є встановлення як факту споживання електроенергії, так і настання підстави та строку здійснення оплати, а підставою початку та перебігу строку та настання граничної дати платежу), є саме рахунок, що повинен бути наданий постачальником та одержаний споживачем у спосіб, передбачений договором (тобто в паперовій формі поштовим зв'язком, кур'єром чи особисто). Також у відзиві відповідач просив суд витребувати у позивача оригінали доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача про витребування доказів у зв'язку з його необґрунтованістю.

Позивачем було подано відповідь на відзив, у якому зазначив, що усі рахунки направлялися відповідачу на його електронну адресу, оскільки договором постачання електричної енергії споживачу №С-28-03/22-5 від 28.03.2022 передбачено направлення рахунків у такий спосіб споживачу, на всі рахунки направлені споживачу накладено кваліфікований електронний цифровий підпис директора товариства, крім того Додатком 2,3 до договору передбачено можливість для споживача надсилати на електронну адресу electronewenergyukr@gmail.com коригування замовлених обсягів електричної енергії. Позивач зауважує, що належність електронної скриньки відповідачу на яку направлені рахунки та акти прийому-передачі підтверджується сплатами попередніх рахунків виставлених у такий спосіб і отриманням графіків коригування від відповідальної особи вказаної в листі ПАТ «Укрнафта».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2022 між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено договір № С-28/03/22-5 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

За умовами п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.

Відповідно до пункту 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Договірною ціною, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Сторони погодили в умовах пункту 5.6 Договору, що оплата рахунка постачальника за фактично спожитий обсяг електричної енергії за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Порядок розрахунків регламентується в Додатках 2. 3 до Договору.

Згідно з п. 5.12 Договору розрахунковий період є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, розрахунків за договором, за наслідками чого сторонами складається Акт передачі-прийому електричної енергії та Акт звірки, у яких фіксується фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена споживачу протягом розрахункового місяця.

Додатком 2 до Договору (Договірна ціна), Додатковими угодами № № 1, 2, 3, 4, 5 Про внесення змін та доповнень до Договору та Додатком 3 до Договору (Комерційна пропозиція) в редакції погодженою сторонами у Додатковій угоді № 5 до Договору, яка вступила в силу з 01.03.2023 встановлено, що до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.

У пункті 13.6 Договору сторони погодили, що усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.

Відповідно до Додаткової угоди №5 до Договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2023, а в частині оплати поставленої електричної енергії - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором або моменту початку постачання електричної енергії споживачу іншим постачальником.

Згідно додатку №2 до Договору сторони визначили наступні умови оплати:

авансові платежі згідно графіку:

- до 28 числа місяця попереднього розрахунковому - 35 % від заявленого обсягу;

- до 08 числа розрахункового періоду - 35 % від заявленого обсягу;

- до 18 числа розрахункового періоду - 30 % від заявленого обсягу.

Постачальник направляє Споживачу у спосіб, передбачений Договором для направлення Акту передачі-прийому електричної енергії, рахунки на оплату авансових платежів у наступні строки:

- До 21 числа місяця, що передує розрахунковому - на оплату 35 % від заявленого обсягу;

- До 01 числа розрахункового місяця - на оплату 35 % від заявленого обсягу;

- До 10 числа розрахункового місяця - на оплату 30 % від заявленого обсягу.

До 15 числа (включно) місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію.

Датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Постачальника.

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем на підставі завчасно виставлених Постачальником рахунків.

Додатком № 3 до договору сторони погодили комерційну пропозицію.

На виконання умов Договору у період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму 62679494,12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі: № 373 від 30 квітня 2022 року, № 548 від 31 травня 2022 року, № 744 від 30 червня 2022 року, № 911 від 31 липня 2022 року, № 1079 від 31 серпня 2022 року, № 1369 від 30 вересня 2022 року, № 1532 від 31 жовтня 2022 року, № 1749 від 30 листопада 2022 року, № 2001 від 31 грудня 2022 року, № 99 від 31 січня 2023 року, № 331 від 28 лютого 2023 року, № 548 від 31 березня 2023 року.

Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався лише частково, що не заперечується самим відповідачем на загальну суму 62679494,12 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, банківськими виписками з рахунку позивача.

Відтак, внаслідок порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної і повної оплати коштів за поставлену електричну енергію у березні 2023 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 199272,42 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу;

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4 Додатку 2 до Договору, в редакції Додаткової угоди № 5 від 15.02.2023, визначено, що до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.

Відтак, строк виконання грошових зобов'язань відповідача за спірний період є таким, що настав.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за спожиту відповідачем у березні 2023 року електричну енергію суду не надано.

З приводу заперечень відповідача щодо ненастання строку оплати у зв'язку із неотриманням рахунків на оплату, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Умова укладеного між сторонами договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату на підставі виставлених постачальником рахунків не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Отже, отримання відповідачем рахунку не є подією, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як отримання рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.

Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 910/13527/17.

Стосовно абзацу 1 пункту 13.6 Договору, яким відповідач обґрунтовує свої заперечення, суд зазначає наступне.

Пунктом 13.6 Договору сторони погодили, що усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.

Разом з тим вказаний пункт містить абзац 2 яким передбачено, що споживач зобов'язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в Додатку 1 до цього Договору.

Відтак, суд дійшов висновку, що зі змісту абзаців 1 та 2 п. 13.6 Договору, сторони погодили, що споживач зобов'язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в Додатку 1 до цього Договору (Заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, а саме: найменування споживача, код ЄДРПОУ, обрана публічна комерційна пропозиція, найменування оператора, ЕІС-код, як суб'єкта ринку електричної енергії, тип об'єкта, адреса об'єкта, найменування попереднього електропостачальника, номер засобу зв'язку та реквізити споживача), а саме таким чином: якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. Відтак положення п. 13.6 Договору не є обов'язковими при направленні інших документів згаданим вище способом, в тому числі актів, рахунків, тощо.

Суд, враховує специфіку та зміст спірних правовідносин, дійшов висновку про суперечливу поведінку відповідача, як споживача, яка полягає у наступному.

На виконання умов Договору у період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму 62878766,54 грн.

За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався лише частково, що не заперечується самим відповідачем на загальну суму 62679494,12 грн, що підтверджується платіжними інструкціями долученими до матеріалів справи.

У той же час відповідачем було частково сплачено за поставлену електроенергію та несплачена сума заборгованості складає 199272,42 грн.

Разом з тим відповідач заперечуючи стосовно позовних вимог вказує, що строк оплати не настав, однак все одно сплачував за отриману електроенергію за спірний період. Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що суми, які зазначені позивачем в позовній заяві дійсно сплачувались відповідачем.

Наявність заборгованості відповідача у сумі 199272,42 грн та настання строку виконання обов'язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати вартості поставленої електричної енергії, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати настав.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів повної оплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 199272,42 грн визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8537,88 грн 3% річних (нарахованих у період з 16.04.2023 по 18.09.2024) та 13480 грн інфляційних втрат (нарахованих у період з травня 2023 року по серпень 2024 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними, а тому підлягають задоволенню та стягненню з відповідача у заявлених позивачем сумах.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01001, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок, 34; ідентифікаційний код 43231355) 199272 (сто дев'яносто дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн 42 коп. боргу, 8537 (вісім тисяч п'ятсот тридцять сім) грн 88 коп. 3% річних, 13480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн інфляційних втрат, а також 2655 (дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн 48 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.

Попередній документ
126121932
Наступний документ
126121934
Інформація про рішення:
№ рішення: 126121933
№ справи: 910/12358/24
Дата рішення: 26.03.2025
Дата публікації: 28.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (09.06.2025)
Дата надходження: 08.10.2024
Предмет позову: стягнення 221 290,30 грн.