18.03.2025 Справа № 363/6284/24
Іменем України
18 березня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача Павленка С.В. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 211125-005 від 25.11.2021 р. за період із 25.11.2021 р. по 26.07.2024 р. у розмірі 66 743,49 грн, а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,00 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що 25.11.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №211125-005, відповідно до п. 1.1 якого позивач надає відповідачу кредит у розмірі 33 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит позивачу та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Кредитний договір №211125-005 від 25.11.2021 року був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R67587 (25.11.2021 12:55:25). Зазначив, що відповідно до умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5% (сума одноразової комісії складає 2 475, 00 грн). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. Також посилався, що згідно розрахунку кредитної заборгованості за Кредитним договором №211125-005 від 25.11.2021 року станом на 26.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 66 743,49 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 33 000,00 грн, простроченої заборгованості за комісією в розмірі 0,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 33 743,49 гривень. Станом на 26.07.2024 року зазначена заборгованість не погашена.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 09.01.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у якому позовну заяву повністю підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача адвоката Березинець К.Г. 10.02.2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідач визнає позов частково, а саме в частині стягнення з нього заборгованості за період з 25.11.2021 р. по 26.07.2024 р. у розмірі 33 000 грн. та заборгованості за процентами за період з 25.11.2021 р. по 01.10.2022 р. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 з 01 жовтня 2022 року по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України. Тому відповідачу, як військовозобов'язаному, проценти за кредитним договором з часу його призову на військову службу не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість по відсотках нарахована за період з 25.11.2021 р. по 25.11.2022 р. у розмірі 33 743 грн 49 коп. у зв'язку з чим проценти нараховані за жовтень та листопад 2022 року підлягають виключенню із вказаної суми. Також зазначала, що відповідач повідомляв позивача про те, що проходить військову службу і просив здійснити перерахунок боргу з урахуванням цієї обставини. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на правову допомогу зазначила, що розмір судових витрат заявлений позивачем не є співрозмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг. Даний позов для фінансової компанії ТОВ «Кредитсевіс» є фактично шаблонним позовом, дана справа не є складною. Заявлений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 7 000,00 грн не відповідає критерію співмірності, розумності, справедливості та пропорційності, тому просила зменшити розмір заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката з 7 000,00 грн до 2 000,00 грн. Крім того, зазначила, що відповідач має намір добросовісно та добровільно виконати рішення суду, однак враховуючи його матеріальний стан, а також несення військової служби у складі ЗСУ з 01.10.2022 року він не має можливості сплатити заборгованість одним платежем, а тому просила врахувати той факт, що військова служба в умовах воєнного стану є винятковою обставиною, яка вимагає особливого підходу при розгляді спору за участю сторони - військовослужбовця, який обмежений у свободі дій та реалізації своїх цивільних прав та обов'язків, що впливає на його фінансове становище. В свою чергу, відповідач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі за мобілізацією та виконує свій обов'язок перед державою, а відтак просила розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 місяців. Також представник відповідача подала до суду заяву, у якій просить розглядати справу за її відсутності та відсутності відповідача, позов визнає частково з мотивів, які викладені у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зі змісту ч. 1 ст. 627 ЦК України убачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 25.11.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 211125-005 від 25.11.2021 року, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит в розмірі 33 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит Кредитодавцю та оплатити за користування Кредитом на умовах, що передбачені цим Договором. Кількість щомісячних платежів 12, порядок сплати платежів щомісяця до 25 числа відповідного місяця включно, одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту (утримується при перерахуванні суми кредиту) 7,5%, сума одноразової комісії 2 475,00 грн, плата за користування кредитом в середньому за місяць від початкової суми кредиту 8,5% (2 805,00 грн), орієнтована реальна річна процентна ставка, відсотків річних 420,75%.
Умовами п. 1.2. кредитного договору, кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.
Відповідно до умов п. 2.1, 2.2 кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю платежі, строки і суми яких зазначені в Графіку платежів. Плата за користування кредитом нараховується щомісячно за кожен місяць користування кредитом. У складі плати за користування кредитом, можуть нараховуватися відсотки за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія за користування кредитом в залежності від обраного Позичальником кредитного продукту. Процентна ставка за Договором є фіксованою. Датою повернення суми Кредиту, так само як і датою сплати заборгованості за Договором, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця (п. 2.4.).
Зі змісту п. 4.4.4 кредитного договору вбачається, що позичальник зобов'язаний у випадку прострочення сплати заборгованості за цим Договором в повному обсязі, сплатити нараховані проценти за користування кредитом та штрафи.
Відповідно до кредитного договору, Сторони домовились, що Кредитодавець при підписанні цього Договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного - числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису. Кредитний договір № 211125-005 від 25.11.2021 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R67587.
ТОВ «Кредитсервіс» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 30 525,00 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2577 від 25.11.2021 року.
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України установлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру заборгованості, позивачем надано виписку з особового рахунку за кредитним договором № 211125-005 від 25.11.2021 року та розрахунок кредитної заборгованості за кредитним договором № 211125-005 від 25.11.2021 року за період з 25.11.2021 по 25.11.2022, відповідно до яких сума заборгованості становить 66 743,49 гривень, з яких: 33 000,00 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту, 33 743,49 гривень - сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом.
Водночас, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами, з огляду на таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.10.2022 року по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією у лавах Збройних Силах України, що підтверджується довідкою виданою тимчасово виконуючи обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин та період нарахування заборгованості) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Особливий період відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк якого в подальшому указами Президента України неодноразово продовжено.
Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено проведення в Україні загальної мобілізації, строк проведення якої в подальшому указами Президента України неодноразово продовжено.
Тож відповідачу, як військовозобов'язаному, проценти за користування кредитними коштами не повинні нараховуватися за період проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації, тобто з 01.10.2022 року, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відтак, вимога щодо стягнення заборгованості процентів за користування кредитними коштами, які нараховані з 25.10.2022 року по 25.11. 2022 року в розмірі 1 833,35 грн не підлягає задоволенню.
Отже, заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у період нарахування з 25.11.2021 року по 25.09.2022 року у загальному розмірі складає 31 910,14 грн.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов'язку за договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню підлягає на користь позивача сума заборгованості за тілом кредиту в межах заявленої у позовній заяві суми 33 000,00 грн та 31 910,14 грн - проценти за користування коштами в межах строку кредитування, відповідно до наданого розрахунку, а всього 64 910, 14 грн.В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо заявленого представником відповідача клопотання про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
З урахуванням обставин справи, розміру боргу, що виник у відповідача, матеріального стану відповідача, та те, що останній є військовослужбовцем, суд убачає наявність об'єктивних факторів, які можуть ускладнити виконання судового рішення, тому вважає можливим розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 місяців шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 5 409,18 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача у сумі 2 355,86 грн, виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 64 910,14 грн) * 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 66 743,49 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 2 355,86 грн.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, на підставі: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000531, договору № 25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року, актів приймання - передачі наданої правової допомоги від 01.12.2023 року та від 04.01.2024 року за договором № 25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року, платіжної інструкції № 1567 від 05.01.2024 року, згідно якої загальна вартість за виконані роботи складає 7 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене, заперечення представника відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на складність справи, ціну позову, обсяг виконаних адвокатами робіт, треба дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн, який є завищеним, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож з відповідача на користь позивача має бути стягнено документально підтверджені понесені позивачем судові витрати, а саме 2 917,59 грн, виходячи з розрахунку: (розмір задоволених судових витрат 3 000,00 грн) * 64 910,14 грн (розмір задоволених позовних вимог) /66 743,49 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 2 917,59 грн.
Оскільки на підставі наказу № 20 в головуюча суддя у період з 24 березня 2025 року по 25 березня 2025 року (включно) знаходилась у щорічній основній відпустці, повне судове рішення складено 26 березня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму заборгованості за кредитним договором № 211125-005 від 25.11.2021 року в розмірі 64 910 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот десять) гривень 14 копійок.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду терміном на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 5 409 (п'ять тисяч чотириста дев'ять) гривень 18 копійок.
Вказані виплати проводити щомісячно після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір у розмірі 2 355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 86 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірів розмірі 2 917 (дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) гривень 59 копійок.
Повне судове рішення складено 26 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», код ЄДРПОУ 41125531, адреса: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщ. 65-з.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.А. Свєтушкіна