"24" березня 2025 р. Справа № 363/1184/25
24 березня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації та проживання:
АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №709608 від 10.02.2025, цього самого дня, приблизно о 09:30, за адресою:
АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лексикою, погрожував, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою
статті 173-2 КУпАП.
До вказаного протоколу, у якому відсутній підпис особи, щодо якої його складено, а також не зазначено про відмову від підпису, долучено: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №709608 від 10.02.2025, яку не вручено ОСОБА_1 ; копію довідки заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції Єлизавети Ковбаси, щодо відсутності даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливість, у зв'язку з цим, внесення відповідної інформації до ЄРДР; копія рапорту старшого інспектора чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київський області Гаркавки В.М. про отримання повідомлення про вчинення адміністративного порушення «Домашнє насильство», заявником якого є ОСОБА_3 щодо перебування її сина у стані алкогольного сп'яніння, агресивний, буянить, а після прибуття працівників поліції на місце, щодо ОСОБА_1 було складено протокол за статтею 173-2 КУпАП, ТЗП та його доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_2 , за змістом заяви якої, вона просить прийняти міри відносно її сина ОСОБА_1 , який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно неї домашнє насильств психологічного характеру, а саме кричав на неї, висловлювався в її бік нецензурною лайкою, та погрожував, просить виселити сина з її квартири; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких 10.02.2025 приблизно о 09:30 повернулася додому за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає разом зі своїм сином, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, та почав агресивно себе поводити, кричав на неї, виражався нецензурною лексикою, та погрожував їй, чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру; письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких зазначено, що 10.02.2025 близько 09:00 у нього з його матір'ю виникла сварка, в ході сварки виражався в адресу матері брутальною лайкою, на її зауваження не реагував. При цьому, у письмових поясненнях відсутній підпис ОСОБА_1 та зазначено, про відмову від підпису; витяг з системи Амрор щодо особи ОСОБА_1 ; копія постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.09.2024 у справі №363/4753/24, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та щодо нього застосовано стягнення у виді штрафу; копії паспортів громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; рапорт поліцейського СПДН ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капрала поліції Є.Майорова, згідно якого прибувши за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено що син заявниці ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поводить себе агресивно, висловлюється в бік матері нецензурною лайкою та погрожує. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВАД №709608, за частиною третьою
статті 173-2 КУпАП, та винесено ТЗП, від відпису яких він відмовився та поводив себе агресивно; CD-диски із відеозаписами.
Під час розгляду справи у суді, ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені у протоколі та в усіх письмових поясненнях, які містяться у матеріалах справи, щодо вчинення ним адміністративного правопорушення. Пояснив суду, що він дійсно був у стані алкогольного сп'яніння, що не сподобалося його матері, яка прийшла вранці від подруги, і з цих причин між ними виникла сварка, як між сином та мамою, що у них інколи трапляється та потім вони миряться. Стверджував, що будь-яких дій фізичного та психологічного насилля до матері не застосовував. Також зазначив, що у його присутності протокол працівникам поліції не не складався, письмові пояснення він не надавав та їх текст не підписував.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що з вечора 09 на ранок 10 лютого
2025 року вона ночувала у подруги, а коли повернулася додому, виявила, що її син перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що її сильно обурило та вона розізлилася. Працівників поліції викликала для того, щоб вони його забрали з квартири для витверезіння, оскільки він хворий на алкоголізм. На конкретно поставлені судом запитання потерпіла відповіла, що син не застосовував до неї нецензурної лексики, не ображав та не вчиняв ніякого насильства, та їй не було заподіяно ніякої шкоди. ОСОБА_2 пояснила суду, що під час складання протоколу пояснення та заяву про злочин, писала через злість на сина. Шкодує, що не вийшла з квартири та не дочекалася поки він проспиться.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, з таких підстав.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, як убачається із постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.09.2024 у справі №363/4753/24, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП (у редакції чинній з 19.12.2024) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП (у редакції чинній з 19.12.2024), передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Водночас, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закону № 2229-VIII).
Стаття 1 Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вищевказаних норм убачається, що домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння (дія або бездіяльність) фізичного, психологічного чи економічного характеру, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Отже, у даному випадку, роздратованість, злість ОСОБА_4 через перебування її сина у стані алкогольного сп'яніння, самі по собі, не формують собою домашнє насильство. Протиправні дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії та висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному та психічному здоров'ю особи.
Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.05.2024
№3733-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (набрав чинності 19.12.2024), до статті 173 КУпАП, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Кваліфікуючою ознакою вчинення домашнього насильства за частиною третьою статті 173-2 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Повторним є правопорушення, вчинене особою, до якої за однорідне правопорушення було застосовано адміністративне стягнення.
За результатом розгляду справи, встановлено відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частини третьої статті 173-2 КУпАП, стосовно своєї матері ОСОБА_2 . У даному випадку, за встановлених обставин справи, має місце звичайна сімейна сварка та суперечка, яка виникла між сином та матір'ю, за ініціативою останньої. Так, як убачається із відеозапису, який міститься у матеріалах справи, поведінка та дії ОСОБА_2 є домінуючими відносно поведінки її сина, і бажання, щоб син залишив приміщення квартири, за своєю суттю не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, зважаючи на відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276-279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач