"25" березня 2025 р. Справа № 363/6793/24
25.03.2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.05.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 289741787 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7M8M8. Відразу після вчинених дій відповідача, 06.05.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7 100,00 грн. на його банківську картку, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року, становить 34 590, 52 грн., яка складається з наступного: 7 100,00 грн. - заборгованість по кредиту; 27 490, 52 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, однак в подальшому він був продовжений додатковими угодами. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 239 від 11.07.2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17 029,38 грн. Окрім того, 27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34 590,52 грн. 02.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 02/12/24-У відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34590,52 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору та не повною сплатою платежів утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню. Відтак, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав з даним позовом та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року у розмірі 34 590, 52 грн., понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити , проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явилася, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, у тому числі і шляхом направлення смс повідомлення за номером телефону вказаним представником позивача у поданій позовній заяві, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, не скористалася своїм правом та не подала до суду відзив на позовну заяву, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зі справи встановлено, що 06.05.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 289741787, який було підписано електронним підписом позичальника створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7M8M8. Зокрема, 06.05.2023 21:44:39 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 7 100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів.
Згідно п. 2.2. кредитного договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
Відповідно до п.2.3. кредитного договору, кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7 100,00 грн. одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 05.06.2023 року.
Відповідно до п. 14.2. кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
У вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.
Відповідно до платіжного доручення від 06.05.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 7 100,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 2.1. Розділу 2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Тобто, предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п. 1.5. договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку №1 до договору.
Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 239 від 11.07.2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним № 289741787 від 06.05.2023 року на загальну суму 17 029, 38 грн.
Право вимоги за кредитним № 289741787 від 06.05.2023 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 11.07.2023 року, відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 239.
Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
На підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року до ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01.
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1.).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним № 289741787 від 06.05.2023 року на загальну суму 34 590,52 грн.
02.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 02/12/24-У відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34 590,52 грн.,
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, судом враховано і висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18, за яким згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Тож, як було установлено судом сторонами при укладенні кредитного договору було погоджено всі істотні умови договору в тому числі порядок нарахування та розмір відсотків за кредитним договором. Підстав для визнання нікчемними відповідних положень договору судом не встановлено.
Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в розмірі 7100,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 06.05.2023 року та випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 з 06.05.2023 року по 12.05.2023 року з відображенням зарахування коштів у сумі 7100,00 грн. наданою АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду від 06.01.2025 року.
Окрім того, згідно відповіді АТ «Сенс Банк» наданої на виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є клієнтом банку. На її ім'я відкрито запитувану карту № НОМЕР_3 . Згідно деталізації операції по карті № НОМЕР_3 (рахунок до картки № НОМЕР_4 ), за період з 06.05.2023 по 12.05.2023 встановлено зарахування коштів на картку у сумі 7100,00 грн., де ініціатором переказу є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (код ЄДРПОУ 38569246).
Проте, відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, заборгованість за тілом кредиту та відсотками у встановлений строк не погасив.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року, у відповідача існує заборгованість у розмірі 34 590, 52 грн., яка складається з наступного: 7 100,00 грн. - заборгованість по кредиту; 27 490, 52 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року у розмірі 34 590, 52 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу суду надав: договір про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 року, додаткову угоду № 9 до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги згідно договору № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 року з описом та вартістю наданих послуг, згідно яких загальна вартість послуг з надання правової допомоги за виконані роботи складає 7 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.
За таких обставин, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу частково від заявленої суми, зокрема на суму 3000, 00 грн., як таку, що є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача та яка є найбільш справедливою, виходячи з конкретних обставин справи.
Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 289741787 від 06.05.2023 року у розмірі 34 590 (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто) гривень 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 12.10.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.Ю. Котлярова