18.03.2025 Справа № 363/5188/24
Іменем України
18 березня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,-
До Вишгородського районного суду Київської від представника позивача адвоката Хобта Б.М. надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування (поліс) ЕР/211770688 від 30.10.2022 року, за яким страховик зобов'язується відшкодувати шкоду заподіяну транспортним засобом «Ford Aerostar», д.н.з. НОМЕР_1 . 12.11.2022 року, о 21:00 год. в м. Києві, по вул. І. Франка, 30, мала місце дорожньо- транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Ford Aerostar», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до чого власник зазнав матеріального збитку. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду по справі № 761/28906/22 від 26.12.2022 року, ОСОБА_2 12.11.2022 року, о 21:00 год. в м. Києві, по вул. І. Франка, 30, керуючи транспортним засобом «Ford Aerostar», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпеці маневру та допустив наїзд на ТЗ «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після цього залишив місце ДТП не дочекавшись працівників поліції, чим порушив вимоги п.10.9, п.2.10 ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. Для встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 був організований огляд автомобіля. Згідно Ремонтної калькуляції № 2264591 від 10.01.2023 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 склала - 11 173,25грн. Факт ДТП 12.11.2022 року був визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом № 2264591-1 від 11.01.2023 року. На підставі страхового акту, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 993 Цивільного кодексу України співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в сумі 5 426,87 грн. Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 5 426,87 грн заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 12.11.2022 року, ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 5 426,87 грн. на підставі ч. 38.1.1 п (в) ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 15 квітня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , Новий кредитор) укладено Договір № 15/04/2024 про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (Позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № АР-5948062 від 10.01.2022 року (пункт 3 Додатку №1 до Договору). Отже, представник позивачів просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі, судовий збір, а також понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 16 325 грн.
14 листопада 2024 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, а також просить розглянути справу без участі їх представника, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, своїм правом на подачу відзиву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що 29 жовтня 2022 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 211770688, за яким страховик зобов'язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля «Ford Aerostar», номерний знак НОМЕР_1 .
12 листопада 2022 року, о 21:00 год в м. Києві, по вул. І. Франка, 30, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Ford Aerostar», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпеці маневру та допустив наїзд на ТЗ «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце ДТП не дочекавшись працівників поліції.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року по справі № 761/28906/22, яка набрала законної сили 06.01.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
16 листопада 2022 року транспортний засіб «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 було оглянуто на пошкодження, що підтверджується актом огляду колісного транспортного засобу.
Згідно ремонтної калькуляції № 2264591 від 10.01.2023 року, вартість матеріального збитку автомобілю «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 становить 11 173,25 грн.
11 січня 2023 року ПрАТ «СК «ВУСО» було складено страховий акт № 2264591-1.
На підставі вищевказаних документів ПрАТ СК «ВУСО» здійснила виплату потерпілому суму страхового відшкодування 11.01.2023 року в розмірі 5 426,87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1521 від 11.01.2023 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22. 1 ст. 22 Закону України № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) (далі - Закон № 1961- IV)).
Як передбачено ст. 28 Закону № 1961- IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону № 1961- IV ).
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961- IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Судом установлено, що відповідачем не було добровільно сплачено на користь ПрАТ «СК «ВУСО», або позивача матеріальну шкоду в розмірі 5 426,87 грн.
Крім того, 15.04.2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 15/04/2024, про відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого, ФОП ОСОБА_1 прийняв належне ПрАТ СК «ВУСО» право вимоги відшкодування у порядку регресу в тому числі і до ОСОБА_2 ..
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
15.05.2024 відповідачу було відправлено повідомлення про відступлення права вимоги та акт (вимогу) № 2005182 про відшкодування збитків в порядку регресу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що судом установлено на підставі зібраних по справі доказів те, що ПрАТ «СК «ВУСО» виплачено страхове відшкодування за укладеним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оцінюючи належність та допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 , який набув право вимоги до відповідача, виплаченої суми у розмірі 5 426,87 грн., як з особи відповідальної за заподіяння шкоди, яка після ДТП самовільно залишила місце пригоди, тож позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 16 352,00 грн, на підставі: копій Договору № 25-05 про надання правової (правничої) допомоги від 25 травня 2024 року; додаткової угоди № 0509 Акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги №25-05 від 25.05.2024 року; платіжної інструкції № М37М-ВЗАК-ХВ83-2658 від 05.09.2024. Загальна вартість витрат на правову допомогу складає 16 352,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, необхідно дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 352,00 грн, який є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1 211,00 грн, який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.
Оскільки на підставі наказу № 20 в головуюча суддя у період з 24 березня 2025 року по 25 березня 2025 року (включно) знаходилась у щорічній основній відпустці, повне судове рішення складено 26 березня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу в розмірі 5 426 (п'ять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 87 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Повне судове рішення складено 26 березня 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.А. Свєтушкіна