Справа 362/1531/25
Провадження 3/362/779/25
26.03.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
21.02.2025 о 00:20 год. у смт. Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Лісна, 80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager 6820», результат позитивний - 1,05 ‰, тест № 220. Від керування водій відсторонений.
ОСОБА_1 до суду на визначені дати (05.03.2025, 17.03.2025, 26.03.2025) не прибув, ознайомився з матеріалами справи та отримав копію відеозапису 07.03.2025. Про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Антонюк Р.В. (діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 04.03.2025), у судові засідання не прибув, скерував до суду письмові заперечення по справі, де просить закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи просив проводити без його та ОСОБА_1 участі.
Захисник свою позицію обґрунтував з-поміж іншого тим, що матеріали справи не містять жодних доказів перебування ОСОБА_1 у статусі водія, відсутні відомості про підстави зупинки поліцейськими ОСОБА_1 за умови керування останнім тз. Крім того, у порушення вимог інструкції під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не було залучено двох свідків, а після отримання позитивного результату алкотестера, поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі. Також ОСОБА_1 не було роз'яснено його права. Долучений відеозапис не є безперервним, як того вимагає інструкція. На думку захисника, вищезазначене свідчить про наявність законних підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Суд зауважує, що неодноразово клопотання сторони захисту про відкладення розгляду цієї справи було задоволено.
Так, у п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Отже, враховуючи письмову заяву захисника, де висловлено позицію сторони захисту по цій справі, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23.08.2018 у справі за №11-237сап18, де звертається увага на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, суд встановив таке.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9.а Прaвил дoрожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п.7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, відповідно до п. 2.6 Правил дорожнього руху України за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов'язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.
Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При оформлені вказаного протоколу працівником поліції застосовано технічний засіб з метою фіксації процедури проходження такого огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.
У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події правопорушення, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт зупинки тз під керуванням водія ОСОБА_1 . Після цього працівники поліції підходять до автомобіля. Водія повідомляють про відеофіксацію їх спілкування. Надалі водій ОСОБА_1 підтверджує факт керування автомобілем, вказуючи, що їде недалеко (0:01:14 хв.), а також водій підтверджує вживання ним алкогольних напоїв (0:01:16 хв.). Надалі працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння (0:04:13 хв.) та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки тз за допомогою приладу драгер (0:04:27 хв. ) або в медичному закладі (0:04:33 хв.). Водій всіляко ухиляється від конкретної відповіді та не неодноразові такі пропозиції ствердної відповіді не надає. На місце події прибуває інший екіпаж, який доставляє прилад драгер. Водію ОСОБА_1 в чергове пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій погоджується. Водію надають не перевірку герметичність пакування муштука приладу та роз'яснюють процедуру проходження такого огляду. Водій ОСОБА_1 проходить огляд, результат якого 1,05 ‰. З огляду на отриманий результат працівники поліції з'ясовують чи погоджується з отриманим результатом на що водій жодних заперечень не висловлює, лише вказує, що отриманий результат буде узгоджувати з своїм адвокатом. Надалі працівники поліції повідомляють водія про оформлення щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП. Надалі зафіксовано оформлення адміністративного протоколу та додатків до нього, під час оформлення яких водій самовільно залишає місце пригоди, залишивши свій автомобіль на місці зупинки.
Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними у протоколі серії ЕПР1 № 252502 від 21.02.2025;
-даними результату приладу «Alcotest 6820», тест № 220 від 19.02.2025, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 1,05 ‰;
-даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів ОСОБА_1 проведений відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою приладу «Драгер 6820» результат - 1,05 ‰.;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.02.2025, який не реалізовано через відмову водія.
-даним акта огляду та тимчасового затримання транспорного засобу від 21.02.2025. за яким транспортний засіб Opel Omega , д.н.з. НОМЕР_1 , затримано та поміщено на майданчик тимчасового тримання.
На думку суду, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними, достовірними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, зібрані в порядку, встановленому законом та отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager 6820», яким у останнього констатовано перебування у стані алкогольного сп'яніння з результатом 1,05 ‰. При цьому при проведенні такого огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису. Факт відсторонення водія від керування транспортним засобом підтверджується актом огляду та тимчасового за тримання транспортного засобу.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у час та місці, зазначеному у протоколі, у статусі водія, на думку суду, є неспроможними, оскільки ці твердження спростовуються даними відеозапису, де зафіксовано факт руху вищезазначеного автомобіля та його зупинка працівниками поліції. ОСОБА_1 самостійно неодноразово підтверджує цей факт під час спілкування з працівниками поліції. До того ж на відеозаписі видно, що ОСОБА_1 перебуває за кермом цього автомобіля під час дії комендантської години.
Щодо тверджень сторони захисту про незгоду водія ОСОБА_1 з отриманим результатом та бажанням пройти такий огляд в медичному закладі, то суд зауважує, що незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі.
Так, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Разом з тим ОСОБА_1 не був позбавлений можливості: зазначити протоколі про адміністративне правопорушення пояснення з приводу того, що автомобілем тоді не керував, не згоден з отриманим результатом газоаналізатора «Drager» чи висловити бажання пройти огляд у медичному закладі тощо, однак такі пояснення відсутні як у протоколі, так і на окремому аркуші. До того ж з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 висловлює незгоду з отриманим результатом.
Щодо небезперервності відеозапису події, на що наголошувала сторона захисту, то суд зауважує, цей відеозапис є об'єктивним доказом у справі та не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доводить зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , виявлення поліцейськими у нього ознак алкогольного сп'яніння, що стало підставою для висловлення правоохоронцями водію пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки автомобіля, так і у медичному закладі, проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки тз, позитивний результат приладу, а також оформлення протоколу і додатків до нього, тобто цей доказ стосується предмету доказування по цій справі і на ньому відображені усі фактичні обставини справи, які зазначені у протоколі, який розглядається.
Доводи, наведені стороною захисту про порушення працівниками поліції щодо не роз'яснення ОСОБА_1 його прав не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди в момент оформлення протоколу та додатків до нього, відтак працівники поліції не мали змоги реалізувати таку вимогу закону, а право ОСОБА_1 на захист по цій справі реалізовано.
Також суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що поліцейські не залучили двох свідків при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки працівники поліції застосували технічний засіб відеозапису, матеріали якого долучено до протоколу, який розглядається, як того вимагають положення ч. 2 ст. 266 КУпАП, а тому проведення такого огляду у присутності двох свідків не є обов'язковим.
Всі інші зауваження сторони захисту, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Не зважаючи на процесуальну позицію сторони захисту щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані суду докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, а позицію сторони захисту суд розцінює як лінію захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко