Справа №359/9612/23
Провадження №1-кп/359/198/2025
21 березня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого колегії суддів:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією та використанням системи дистанційного зв'язку ВКЗ в тому числі з ДУ «Київський слідчий ізолятор» в кримінальному провадженні №12023110000000005, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,
щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.4 ст. 189 КК України,
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Республіки Азербайджан,
щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 255-1, ч.4 ст. 189 КК України, -
розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України.
Прокурор в судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те що ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати, у зв'язку з чим, будь-який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_4 також просив змінити запобіжний захід на менш суворий, що не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, зважаючи на відсутність будь-яких ризиків та сімейний стан обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Розгляд клопотання здійснено головуючим суддею колегії суддів, зважаючи на неможливість розгляду даного питання складом суду, зважаючи на перебування одного із суддів колегії у відпустці. У цьому зв'язку, згідно автоматизованого розподілу визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду відповідного клопотання.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 колегія суддів виходить з наступного.
Встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з визначенням розміру застави в сорок прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб. Термін дії ухвали суду становить до 24.00 год. 23.03.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна та особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а відтак наявні всі підстави вважати, що без подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 під страхом отримання максимального покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, що цілком обґрунтовує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які надали органу досудового розслідування та можуть надати суду показання, що підтверджують причетність останнього до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а отже є достатньо підстав вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, що свідчить про ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи зазначені вище обставини, беззаперечною і високою є імовірність перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином у зв'язку з відсутністю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, слід прийти до висновку, що обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу може призвести до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Ураховуючи також те, що ОСОБА_4 неодноразово порушував умови застосування щодо нього попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вищезазначені ризики є цілком обґрунтованими.
Враховуючи наявні ризики, які станом на 21.03.2025 року не перестали існувати та не зменшилися, колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Тримання ОСОБА_4 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку, а досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого.
З огляду на це, колегія судів вважає допустимим продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою строком на 60 діб.
З цього приводу, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
При цьому, на думку суду, станом на 21.03.2025 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою узгоджується також зі стадією судового провадження та з урахуванням терміну, протягом якого ОСОБА_4 вже утримується під вартою, і являє собою єдиним засобом уникнення ризиків, що указані вище, а їх реальність настання не збігла з часом проведення розгляду справи в суді.
Крім того, суд вважає за необхідне цього разу визначити розмір застави, що відповідає тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , незважаючи на застосування погроз щодо насилля відносно потерпілого, з визначенням відповідних обов'язків у разі внесення розміру застави, згідно вимог ст. 182 та ч.3 ст. 183 КПК України.
Про таку можливість, на думку суду свідчить термін перебування під ватою ОСОБА_4 , який був безальтернативним.
При цьому, суд враховує матеріальний та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо наявності похилого віку матері, наявність дитини та перебування їх на утриманні.
Зазначене свідчить про неможливість визначення розміру застави який би відповідав тяжкості злочину, який є особливо тяжким, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а саме в розмірі восьмидесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір, на думку суду, не відповідає матеріальному стану обвинуваченого.
Тому, на думку суду, такий розмір застави станом на 21.03.2025 року слід визначити в тридцять прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 90840 грн. 00 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 35, 177-194, 290, 291, 314, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб.
Термін дії ухвали суду становить до 24.00 год. 20.05.2025 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора та суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою, в судові засідання; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати ( АДРЕСА_1 ) його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в'їзд) за межі території України.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Строк дії обов'язків, в разі внесення застави, встановити для обвинуваченого терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.
Ухвала суду про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали суду безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 21.03.2025 року.
Головуючий : ОСОБА_1