справа № 166/475/25
провадження № 1-кс/166/241/25
про застосування запобіжного заходу
26 березня 2025 року с-ще Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 січня 2025 року за № 12025030570000007, про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, засудженого вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 24 червня 2024 року за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,
встановив:
Старший слідчий слідчого відділення ВП № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 за погодженням із старшим групи прокурорів ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ратнівського районного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 .
Згідно із клопотанням ОСОБА_4 , будучи постановою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/1717/23 від 19.04.2023, яка набрала законної сили 01 травня 2023 року, визнаним винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, вчиняв дії щодо її умисного невиконання, при цьому, будучи засудженим 24 червня 2024 року вироком Ратнівського районного суду Волинської області за ч. 1 ст. 382 КК України.
Так, 07 січня 2025 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_4 керував автомобілем марки "Mercedes-Benz" з державним номерним знаком НОМЕР_1 на вул. Шкільна у с. Замшани, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області за порушення Правил дорожнього руху, які склали щодо нього протокол по справі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 215138 від 07.01.2025 та в подальшому ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
На думку слідчого, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , знаючи про тяжкість покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на відків, може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Просить застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на час досудового розслідування, до 26 квітня 2025 року, з покладенням передбачених ст. 194 КПК України обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури чи органу поліції; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, зокрема с. Замшани Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання.
Слідчий клопотання підтримав із підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечив.
Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, дослідивши надані докази, у тому числі витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025030570000007 від 08.01.2025, дійшов висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 26 лютого 2025 року повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення доводиться: рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 від 07.01.2025; витягами з бази ІКС ІПНП відносно ОСОБА_4 , згідно з якими останній неодноразово керував транспортними засобами, будучи позабавленим судом права керування транспортними засобами; протоколом огляду предметів; відповідюю з КНП "Ратнівська ЦРЛ"; відповіддю з ТСЦ; копією вироку суду від 24.06.2024, яким засуджено ОСОБА_4 за вчиненян кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України; копією постанови Галицького районного суду м. Львова від 19.04.2023, якою накладено на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; відповіддю суду; відповіддю з бази "АРКАН"; відповіддю з ДПП у Житомирській області; письмовим поясненням ОСОБА_4 , у якому останній визнав свою вину в умисному невиконанні постанови суду.
Установлено, що ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Бессієв проти Молдови" вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, відсутність міцних соціальних зв'язків свідчать про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду.
Установлено, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин та у подальшому, будучи позбавленим судом права керування транспортними засобами, продовжував керувати транспортними засобами, за що неодноразово був притягнутим до адміністративної відповідальності, відтак існує ризик продовження вчинення даного кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставин, визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 194 КПК України.
Об'єктивно не підтверджується жодним доказом, а є лише суб'єктивним припущенням слідчого можливість впливу на свідків з метою зміни останніми показань, зважаючи на факт визнання ним винуватості у вчинені правопорушення.
Ураховуючи наведене, застосування запобіжного заходу до підозрюваного у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього відповідних обов'язків у межах двомісячного строку досудового розслідування, що розпочався 26 лютого 2025 року із дня повідомлення про підозру, зможе забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 .
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 26 квітня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури чи органу поліції;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме с. Замшани Ковельського району Волинської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, що за адресою АДРЕСА_1 .
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розписку покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1