Справа № 161/5068/25
Провадження № 1-кс/161/1695/25
м. Луцьк 26 березня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника в режимі відеоконференції - ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
19.03.2025 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги скаржник вказав, що 14.03.2025 на електронну скриньку Волинської обласної прокуратури ним було надіслано запит на отримання інформації, однак відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після його отримання не внесені, а томупросить визнати бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення протиправною, зобов'язати уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості про вчинені кримінальні правопорушення відповідно до інформації наданої ним від 14.03.2025 та надати витяг з ЄРДР.
Вказаний запит адресований Луцькому РУП ГУНП у Волинській області, ГУНП у Волинській області та Волинській обласній прокуратурі. В запиті міститься прохання до Волинської обласної прокуратури «за наявності ознак статей 190, 191, 366, 367 КК України вжити заходів реагування відповідно до компетенції, в рамках положень статті 214 КПК України та надати витяг з ЄРДР, визнати заявника потерпілим, надати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого».
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що є заявником у кримінальному провадженні, що розслідується слідчим відділом Луцького РУП ГУНП у Волинській області. Вранці 14.03.2025 переглядав у додатку (застосунку) «Укрпошта» рух кореспонденції та звернув увагу, що кореспонедція з номером накладної (трекер) 4300500141962 надсилається не так, як завжди - бо завжди пошта йшла через термінал на Правому березі, а в даному випадку - через термінал на Лівому березі. Телефонував до «Укрпошти», на що йому повідомили, що відправник - «0» (нуль), тобто невідома особа. Часто здійснює переписку поштою, очікував документи від Луцького РУП ГУНП у Волинській області, тривалий час не міг отримати це відправлення, і лише 24.03.2025 його отримав - це була постанова слідчого Луцького РУП ГУНП у Волинській області у кримінальному провадженні, де він є заявником, назву та зміст постанови назвати відмовився, номер кримінального провадження не надав. Незважаючи на отримання документів, вважає, що спосіб їх отримання не належний. Припускає, що кимось зі службових осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області чи працівників «Укрпошти» навмисно чи з необережності вчинено перешкоджання у належній доставці до нього кореспонденції. Також припустив, що таким чином заподіюється шкода Державному бюджету України, оскільки поштові марки «не погашаються», а кореспонденція не надходить адресату.
Уповноважена особа Волинської обласної прокуратури - прокурор відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив. Заяви скаржника упродовж доби були скеровані до органу досудового розслідування за підслідністю - до відповідного підрозділу Державного бюро розслідувань. У засіданні сам скаржник підтвердив отримання супровідних листів від Волинської обласної прокуратури. Крім того, повідомив, що за заявами скаржника слідчими слідчого відділу Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202503000000008 від 03.02.2025, за ч.1 ст.382 КК України, відомості про яке внесено Волинською обласною прокуратурою на підставі ухвал слідчих суддів Луцького міськрайонного суду за фактом невиконання ІНФОРМАЦІЯ_1 рішень суду, яким зобов'язано розглянуто заяву про відстрочку скаржника. Вважає, що заява не містила відомостей про будь-яке кримінальне правопорушення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, долучені до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_3 14.03.2025 звернувся електронним листом до Волинської обласної прокуратури із запитом на отримання інформації, в якому висловив прохання - «за наявності ознак статей 190, 191, 366, 367 КК України вжити заходів реагування відповідно до компетенції, в рамках положень статті 214 КПК України та надати витяг з ЄРДР, визнати заявника потерпілим». Вказаний лист Волинською обласною прокуратурою отримано та зареєстровано 17.03.2025 року.
17.03.2025 року за вих. № 27 року Волинською обласною прокуратурою було надано відповідь ОСОБА_3 про направлення його запиту від 14.03.2025 до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР у місті Львові для вирішення в порядку ст.214, ч.4 ст.216 КПК України в частині можливих неправомірних дій службових осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
Згідно п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, відповідно до положень ст. 214 КПК України, ст.ст. 2, 11 КК України реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчим суддею встановлено, що у запиті ОСОБА_3 від 14.03.2025 не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень і були б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу. Навпаки, скаржник фактично повідомив не про можливе кримінальне правопорушення, а висловив незгоду зі способом отримання кореспонденції від Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
Отже, бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи скаржника ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 303-304, 306, 307, 369-372, 395, 532 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1