Справа № 159/1515/25
Провадження № 3/159/811/25
25 березня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., з участю захисника Овсієнко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт НОМЕР_1 виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 інкриміновано те, що вона 27.02.2025 о 10год.45хв, в АДРЕСА_2 , надала манікюрні послуги на суму 400грн (зі слів клієнта) з метою отримання прибутку без державної реєстрації, як суб'єкта господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 . Своїми діями порушила вимоги ст..58 Господасрького кодексу та ст.50 Цивільного кодексу. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою провину не визнає, пояснила, що в січні 2025 року припинила свою підприємницьку діяльність, оскільки планує виїхати за кордон. 27.02.2025 прийшла на своє колишнє робоче місце, щоб забрати обладнання та на прохання своєї подруги ОСОБА_2 безоплатно зробила манікюр.
Захисник Овсієнко О.В. просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надання послуг з метою отримання прибутку. Оскільки не зафіксовано передачу грошей за здійснення послуг, не залучено осіб , яким було надано будь-яку послугу. Також, необхідною умовою надання господарської діяльності є її систематичність, разове вчинення не утворює склад адмінправопорушення. Також, звертає увагу на те, що ст.164 КУпАП є банкетною, а тому серед ознак суті адміністративного правопорушення обов'язково повинне бути посилання на конкретний нормативний акт, яким встановлюється відповідна провина, та якого не дотрималась особа.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Овсієнко О.В., свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали до нього, суд вважає, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав.
При розгляді справ суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпроАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпроАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпроАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпроАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Диспозиція частини 1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також нормативного акту, який регулює ті обставини про які наведено у протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 .. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року роз'яснено, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт,наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 000008/17/03-20-24-07 від 27.02.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину те , що надаючи послуги у сфері краси отримала прибуток без державної реєстрації, як суб'єкта господарської діяльності. До протоколу додаються зібрані матеріали.
До зазначених матеріалів додано акт фактичної перевірки №5598/03-20-24-07/ НОМЕР_3 від 27.02.2025 де засвідчено, що 27.02.2025 об 10год.45хв, здійснено фактичну перевірку здійснення діяльності з надання послуг майстра манікюру за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення перевірки ОСОБА_1 надавала послуги майстра манікюру громадянці з метою отримання прибутку без державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, чим порушено вимоги ст. 58 ГК України та ст..50 ЦК України. Зі слів ОСОБА_1 за дану послугу вона отримує дохід у сумі 400 грн. Діяльність здійснюється в орендованому приміщенні, яке належить ОСОБА_4 ..
Додано копію наказу №653-п від 24.02.2025 про проведення фактичної перевірки. Направлення на перевірку від 24.02.2025 №903, №904.
Додано пояснення ОСОБА_1 від 27.02.2024 де вона пояснила «у зв'язку з від'їздом».
Додано копії фотознімків , де ОСОБА_5 зображене з двома жінками, одній із них робить манікюр.
Додано лист інформацію згідно даних ІКС «Податковий блок» станом на 27.02.2025 ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність ФОП за її рішенням 29.01.2025.
Додано лист-запит управлінню податкових сервісів, про те, чи перебуває на податковому обліку як суб'єкт господарювання ОСОБА_1 в період 27.02.2025.
Допитані судом свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , показали, що це вони ж зображені на світлині. Зокрема ОСОБА_3 вказала, що вона працює в даному офісі майстром з нарощення вій. 27.02.2025 ОСОБА_5 прийшла на офіс, щоб забрати свої речі, оскільки припинила свою підприємницьку діяльність та планує виїхати з дочкою за кордон. Свідок ОСОБА_2 вказала, що ОСОБА_5 є її доброю подругою і на її прохання ОСОБА_5 зробила їй безкоштовно манікюр, оплату за це вона не брала.
Матеріали провадження не містять доказів, що ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_2 або іншої особи 400 грн., як плату за надану послугу.
Таким чином, суд вважає, що дослідженими письмовими доказами не встановлено осіб котрим ОСОБА_5 надавала послуги манікюру та отримала від них прибуток, а також відсутні докази систематичності зайняття нею підприємницької діяльності.
Інших об'єктивних доказів, що ОСОБА_5 здійснювала господарську діяльність з метою систематичного отримання прибутку судом не встановлено.
Таким чином суд дійшов висновку про недоведеність об'єктивної сторони складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Інші долучені стороною захисту докази, суд до уваги не бере, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини.
Отже, виходячи з аналізу досліджених матеріалів справи, в діях ОСОБА_5 не вбачається вина у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, будь-які інші фактичні дані та докази вчинення ним правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Відтак, відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в суді.
Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
У відповідності до частини другої пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За відсутності належних та допустимих доказів вини особи, доходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. Г. Шишилін