Справа № 165/4597/24
Провадження № 2/156/51/25
рядок статзвіту 71
18 березня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Малюшевської І. Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел.Іваничі цивільну справу № 165/4597/24 за позовом
ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Якубчак Іванна Павлівна,
до ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради, як орган опіки і піклування,
про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача - не з'явився,
відповідачка - не з'явилася,
представник третьої особи - Думич І.О.,
І. Фактичні обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської Володимирського району Волинської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що був одружений з відповідачкою і від шлюбу у них народилося четверо дочок: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вже повнолітня ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09 жовтня 2020 року Нововолинським міським судом Волинської області видано судовий наказ про стягнення з відповідачки аліментів на кожну дитину у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідачка не дбала про сім'ю, зловживала алкоголем і не бажала лікуватись та, неподіляючи погляди позивача на сімейні цінності, залишила сім'ю і вела аморальний спосіб життя. Дочки залишились проживати з позивачем в м. Нововолинську.
22 грудня 2020 року рішенням Нововолинського міського суду Волинської області шлюб сторін було розірвано. Причиною розірвання стало зловживання відповідачкою алкоголем та її відмова від виховання дітей. Позивачу відомо, що відповідачка певний час проживала на дачному масиві із співмешканцем, або в селі Литовеж, за місцем своєї реєстрації.
У 2022 році найстарша дочка ОСОБА_6 (будучи ще неповнолітньою) виявила бажання пожити з матір'ю. Однак, спосіб життя відповідачки був такий, що вона не здатна була належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, що призвело до небезпеки перебування дитини з матір'ю. І, як наслідок, службою у справах дітей Нововолинської міської ради, було прийнято рішення про тимчасове поміщення дочки в притулок.
У червні 2023 року рішенням Нововолинського міського суду Волинської області відповідачку було позбавлено батьківських прав відносно найстаршої дочки - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Щодо інших дітей, то позивач стверджує, що відповідачка ухилилася від виховання дітей, не бере участі в житті дівчат, повністю ігнорує свої обов'язки. Вона не займається вихованням дітей не турбується про їх самопочуття та здоров'я, не цікавиться їхнім розвитком, матеріально дітей не забезпечує, не проявляє жодної заінтересованості в подальшій долі дівчат.
Близько трьох років тому відповідачка будучи нетверезою востаннє бачила найменшу дочку, коли ОСОБА_3 гралася в дворі будинку. Про цю зустріч і, що мама була п'яна, дівчинка розповідала батькові і вихователям у садочку.
За три останні роки, поведінка відповідачки не змінилась, а лише погіршилась. позивач давно її не бачив, а знайомі розповідали, що бачили відповідачку п'яною, коли вона розпивала спиртне, або спить на зупинці в центрі міста.
Відповідачка з дітьми не контактує, їхнім життям не цікавиться, веде антигромадський спосіб життя, неодноразово притягалась до відповідальності.
Позивачу відомо, що у 2022 році ОСОБА_2 народила ще одну дитину від стосунків з співмешканцем і 26 вересня 2022 року рішенням Іваничівського районного суду Волинської області була позбавлена батьківських прав відносно свого малолітнього сина.
Відповідачка про дочок не турбувалася, тому вони постійно проживають з позивачем, який займається їх вихованням та утриманням, піклується про їх емоційний та фізичний стан, та створює усі умови для гармонійного розвитку дітей. Позивач вдруге одружився і його дружина замінила матір дівчатам, у них з дочками склалися дружні теплі стосунки і за відповідачку ніколи ніхто не згадує. Склалося враження, що самі дочки намагаються відповідачку викреслити з пам'яті.
Разом з тим, ніхто не чинив і не чинить перешкод матері в спілкуванні з дітьми, проте з її поведінки слідує, що вона відмовилась брати відповідальність на себе за їх життя і розвиток, не здатна організувати навіть своє життя, та повністю ігнорує батьківські обов'язки, покладені на неї по вихованню дітей, веде аморальний спосіб життя. Байдужість рідної матері до життя своїх дочок вплинула на їхній психологічний стан: у дітей зникло будь-яке бажання згадувати про неї, як про матір, вони ніколи про неї не запитують, соромляться її, що і стало причиною подання даного позову.
Так як відповідачка повністю ухилилася від виконання своїх обов'язків по вихованню, та забезпеченню дітей, позивач вважає, що такою поведінкою вона тільки шкодить їм. Така матір не може, та й не бажає підготовити дочок до самостійного дорослого життя, тому позивач, відповідно до ст. 165 СК України, як батько, звернувся до суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, та вважає підставним збільшити розмір стягнення з неї аліментів з 1500 до 2000 грн на кожну дитину.
Відповідачці було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не подано.
ІІ. Позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 в судовому позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив таку задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог виконавчого комітету Нововолинської міської Володимирського району Волинської області ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дочок і наполягала на такому, оскільки це відповідає інтересам дітей.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 03.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.
Ухвало суду від 15.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Цією ж ухвалою зобов'язано орган Службу у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради як орган опіки та піклування надати письмовий обґрунтований висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно: малолітньої доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; малолітньої доньки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 11.02.2025 року відкладено розгляд справи та визнано явку позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог виконавчого комітету Нововолинської міської Володимирського району Волинської області в наступне судове засідання обов'язковою для дачі особистих пояснень.
У судове засідання, призначене на 18.03.2025 року з'явилися всі учасники справи, окрім відповідачки ОСОБА_2 , яка неодноразово належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки про виклик в судові засідання як на адресу зареєстрованого місця проживання. Щоразу до суду поверталися поштові відправлення з відміткою на конверті: «адресат відсутній за вказаною адресою». Також виклик відповідачки здійснювався шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про її виклик в судові засідання.
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідачка відзиву не подала, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Враховуючи такі обставини, 18.03.2025 року судом вирішено здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 22.12.2020 року розірвано (а.с.10).
Від шлюбу у сторін народилося четверо дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-9).
Відповідно до судового наказу Нововолинського міського суду Волинської області від 09.10.2020 з ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на кожну дитину у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду - 11.09.2020 (а.с.11).
Заборгованість ОСОБА_2 по аліментах станом на 01.09.2024 року становить 183 467,68 грн (а.с.12).
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 06.06.2023 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно найстаршої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка вже досягла повноліття (а.с.30-31).
11.10.2022 року ОСОБА_1 одружився вдруге. За словами позивача його друга дружина замінила дітям справжню матір, і з якою у них склалися теплі, довірливі стосунки.
Відповідно до характеристики учениці 8-А класу Нововолинського ліцею №5 ОСОБА_11 , 2010 року народження навчається в Нововолинському ліцеї №5 з вересня 2017 року. За цей час зарекомендувала себе старанною ученицею, на уроках зосереджена, намагається охопити суть матеріалу, відтворити його, порівнювати і узагальнювати виучувані явища та об'єкти, інколи пропонує власні оригінальні рішення. Має достатній, високий і середній рівень навчальних досягнень з предметів навчального циклу. Дівчина старається працює над підвищенням свого інтелектуального рівня, вміє використовувати матеріали підручника та мережу Інтернет. Домашні завдання виконує систематично. Пропусків уроків без поважних причин не допускає. Скромна, товариська, стримана, врівноважена, розсудлива. Орієнтується у життєвих ситуаціях. Сумлінно ставиться до виконання громадських доручень. Бере посильну участь у житті класу та ліцею. Уважна до старших, прислухається до порад педагогів, адекватно реагує на зауваження. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батько учениці цікавиться шкільним життям доньки, спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори.
Згідно з характеристикою учениці 5-Б класу Нововолинського ліцею №5 ОСОБА_10 , 2014 року народження,така здобуває освіту у Нововолинському ліцеї №5 з вересня 2020 року. За час навчання зарекомендувала себе як розумна, скромна і дисциплінована учениця. Має хорошу пам'ять, вміє висловити власну думку, робити висновки, проте навчається нижче своїх можливостей. Фізичний розвиток дівчинки в межах норми. Софія готується до занять, систематично виконує домашнє завдання, бере активну участь у ході уроку. Іноді зазнає труднощів при оволодінні програмовим матеріалом, тому буває невпевнена у правильності відповідей. Має малий словниковий запас слів, що впливає на читання та письмові роботи з української мови. Подобаються уроки обслуговуючої праці та мистецтва, на яких проявляє фантазію та творче мислення. Ситуації успіху викликають в
учениці позитивні емоції. Софія досить комунікабельна, вільно спілкується з однолітками та
вчителями. Товариські стосунки налагоджує швидко, проте має обмежене коло спілкування. Заклад освіти учениця відвідує регулярно, не пропускає уроків без поважних причин. Доброзичлива, щира, позитивно сприймає оточуючих. У спілкуванні неконфліктна, радо приходить на допомогу.
З характеристики учениці 2-А класу Нововолинського ліцею №5 ОСОБА_9 , 2016 року народження, слідує, що ОСОБА_3 навчається в Нововолинському ліцеї № 5 з вересня 2023 року. Зарекомендувала себе спокійною, доброзичливою та дисциплінованою ученицею. Має належний фізичний і розумовий розвиток. Навчається не в повну міру своїх сил, не виявляє особливого інтересу до предметів навчального циклу, потребує постійного контролю. Вимоги вчителів на уроці виконує. Учениця на уроках уважна, але повільно переключається із одного виду діяльності на інший, не вміє швидко зосереджувати увагу на суттєвих фактах. Оволодіваючи елементами навчальної діяльності, має потребу у повторенні вказівок, у постійній допомозі дорослого. Сприйняття інформації та програмового матеріалу учениці дається важко через короткочасну пам'ять, неактивне мислення та не досить розвинену уяву. Письмові роботи в зошиті виконує в достатньому темпі, допускаючи помилки. Учениця може відтворити незначну частину навчального матеріалу, доповнює і уточнює свою відповідь за навідними запитаннями. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, виконанні завдань у зошиті.Вдома Анні- ОСОБА_12 приділяють достатньо уваги, постійно цікавляться успіхами дитини. У дівчинки є все необхідне навчальне приладдя. Без поважної заняття не пропускає. Із ровесниками має дружелюбні стосунки. До дорослих відноситься з повагою, сприймає зауваження спокійно.
За місцем роботи ОСОБА_13 характеризується позитивно. Так, ОСОБА_13 розпочав свою трудову діяльність у ФОП ОСОБА_14 з 18.10.2018 р. та працює по теперішній час. За час роботи в ГРК «Три бобри» зарекомендував себе як привітний і сумлінний працівник, вміє організувати робочий процес і проконтролювати якість виконуваної роботи відповідно до поставлених завдань. Завдання керівництва виконує якісно і в установлений строк. У непередбачених ситуаціях може самостійно прийняти правильне рішення. Має такі важливі для працівника риси як пунктуальність і можливість одночасно тримати під контролем велику кількість справ і завдань .У колективі з усіма підтримує рівні, дружні відносини і користується повагою і авторитетом у керівника.
Відповідно до характеристики Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області громадянка ОСОБА_2 зареєстрована, але фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зловживає спиртними напоями, неодноразово до сільської ради надходили скарги на її поведінку та аморальний спосіб життя. У 2022 році була позбавлена батьківських прав на малолітню дитину, через загрозу її життю і здоров'ю. На даний час місце проживання та перебування ОСОБА_2 невідоме.
Вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 24.01.2018 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. (а.с.20-21).
Також ОСОБА_2 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (а.с.22-25).
З висновку виконавчого комітету Нововолинської міської ради, як органу опіки та піклування, слідує, що громадянка ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, характеризується із негативної сторони, як така, що неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності підтверджується інформацією з Литовезької сільської ради від 13.09.2024 року № 329, та інформацією з відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області від 20.01.2025 № 9087-2025. На запит служби у справах дітей дирекцією Нововолинського ліцею № 5 надано інформацію від 22.01.2025 № 01-16/12 щодо емоційного стану дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - ОСОБА_15 , які є ученицями цього закладу, а також дитячо-родинних відносин у сім'ї. Психологом ліцею були проведені діагностичні бесіди з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_16 . За результатами бесіди встановлено, що діти проживають з батьком, ОСОБА_17 , мачухою та молодшим братом ОСОБА_18 . З рідною матір'ю ОСОБА_19 дочки не бачаться і не спілкуються. Дівчата демонструють адаптацію до нових умов життя. Вони виглядають емоційно стабільними та щасливими, що свідчить про наявність належної підтримки та любові в родині. Завдяки міцним зв'язкам із мачухою та батьком, відсутність контакту з рідною матір'ю не спричиняє суттєвих негативних емоційних наслідків. Учениці не проявляють ознак емоційного стресу чи тривоги з приводу відсутності взаємодії з матір'ю. Проте зазначають, що сумують за нею і хотіли би зустрітися. Зокрема, старша дитина висловлює змішані емоції: сум за минулим та розчарування через відсутність підтримки. Молодші діти демонструють байдужість та уникають розмови на тему, що свідчить про ослаблений або відсутній емоційний зв'язок із матір'ю. Дівчата не пам'ятають, коли востаннє рідна мати проявляла зацікавленість ними та їхнім життям. Взаємодія з батьком та мачухою є основним джерелом емоційної підтримки для дітей. Усі три дівчинки демонструють позитивний емоційний зв'язок із батьком. Вони відчувають його підтримку, увагу та турботу. Батько активно залучений у їхнє навчання та виховання.
Питання щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 29.01.2025. Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 комісія виснувала, що є усі підстави вважати, що матір не виконує належним чином своїх батьківських обов'язків.
ОСОБА_2 не зверталася ні до поліції, ні до органу опіки та піклування із заявами про створення їй перешкод щодо участі у вихованні дітей.
При вирішенні питання щодо надання висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей, взято до уваги те, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Їй відомо про відповідальність за невиконання цих обов'язків, адже рішенням Нововолинського міського суду від 06.06.2023 громадянка ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись статтями 19, 164, 165 Сімейного кодексу України, враховуючи вищенаведене, взявши до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини, виконавчий комітет Нововолинської міської ради, як орган опіки і піклування, виходячи виключно з інтересів дітей, вважає, що ОСОБА_2 самоухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому є необхідність у позбавленні її батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.98-99).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 з дітьми не контактує, їхнім життям та успіхами у навчанні не цікавиться, не займається їхньою підготовкою до самостійного життя, їхнім фізичним і духовним розвитком, матеріально дочок не підтримує, оскільки ніде не працює, вживає алкоголь, постійно притягається до відповідальності за невиконання батьківських обов'язків та веде аморальний спосіб життя, позивач змушений звернутися з таким позовом до суду.
Відповідачка не скористалася своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву. Крім того, відповідачка в судові засідання не з'являлася. Під час судового розгляду справи жодним чином не продемонструвала суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми.
V. Застосоване судом законодавство
Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Статтею 180 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
VІ. Висновки Суду
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В даних правовідносинах, для суду є безспірним, що при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачки відбувається втручання в її право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України. Однак, з іншої сторони обов'язковому дослідженню судом підлягає питання щодо забезпечення прав малолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції про права дитини (далі Конвенція)).
Встановлюючи правомірність втручання в право відповідачки на сімейне життя, суд, розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в ст. 29 Декларації, згідно із якими: кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи; при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. В даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейним кодексом України (статті 164-167).
В ході розгляду справи судом встановлено та не спростовано відповідачкою, що вона ухиляється від участі у вихованні дочок, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, що свідчить про ухилення відповідачкою від виконання своїх батьківських обов'язків. Таке, виходячи із положень статей 164-167 СК України, є підставою для позбавлення відповідачку батьківських прав.
У даному випадку, для суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається. Суд знаходить підставним, що втручання у право відповідача спрямоване на захист «прав і свобод» неповнолітніх дітей.
У даному випадку при втручанні у право відповідачки вимоги статті 29 Декларації щодо законності та мети втручання дотримані.
В цій ситуації суд зобов'язаний дослідити найважливіше і найскладніше питання: наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дітей і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідачки щодо зміни свого відношення до виховання дитини, без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).
Суд виходить з того, що на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Водночас позбавлення батьківських прав одного з батьків щодо малолітньої дитини є крайнім заходом впливу.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України»). Оцінюючи можливість забезпечення якнайкращих інтересів дітей, в даній справі суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов'язків і відновити або зміцнити здатність сім'ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не може служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.
Зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, пасивну поведінку відповідачки, суд розцінює як ухилення від виховання нею дітей, свідоме нехтування нею своїми обов'язками і небажанням виконувати їх, що є правовою підставою можливості позбавлення батьківських прав.
В ситуації, що розглядається судом береться до уваги те, що діти проживають з батьком в м. Нововолинську Володимирського району Волинської області. Вихованням та матеріальним забезпеченням дітей займається батько разом з другою дружиною.
Відповідачка під час судового розгляду справи жодним чином не продемонструвала суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми, і в такій ситуації, на думку суду, без бажання відповідачки держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні своїх батьківських обов'язків і відновленні або зміцненні сім'ї.
Також, важливим для суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідачки, відносини, які склались між нею і дочками не зміняться в бік розлучення її з дітьми, які разом з нею не проживають. Важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дітей у матері, оскільки вона з дітьми не проживає, так само даний захід не виключає можливості побачення матері із дітьми. Позбавлення батьківських прав відповідачки фактично і суттєво не змінить ситуацію між матір'ю та дітьми, яка складається та існує протягом тривалого часу. Як підсумок аналізу елементів, які впливають на визначення «якнайкращих інтересів дитини» суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дітей і в надалі зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію їхніх прав. Суд наголошує, що захід, який застосовується, не є безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (стаття 169).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 з наведених вище мотивів та підстав, що у даному випадку відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
На підставі встановлених обставин, суд вважає доведеними позивачем обставини, які слугують підставами для зміни розміру аліментів, зокрема те, що сума аліментів, які стягуються відповідно до рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 09.10.2020 на даний час є недостатньою для матеріального утримання дітей, оскільки позивач самостійно несе значні витрати на навчання доньок та супутні з цим витрати. Також суд враховує, що ціни на товари та послуги значно зросли, що автоматично збільшило витрати на утримання дітей. Крім того, з часу присудження аліментів зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Обставин, які б давали підстави дійти висновку про необхідність стягнення аліментів в іншому розмірі чи взагалі відмовити у задоволенні позову у цій частині суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено. Відтак, позов підлягає до повного задоволення.
VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з вказаним позовом заявив чотири вимоги: одну майнового характеру (про збільшення розміру аліментів) та три немайнового характеру (про позбавлення батьківським прав відносно трьох дітей).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача у справі про збільшення розміру аліментів звільнено від сплати судового збору.
За позовні вимоги немайнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн (а.с.1, 60).
У зв'язку із повним задоволенням позову з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3 633,60 грн понесених позивачем судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 265, 273, 280-282 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради, як орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Збільшити розмір стягнутих за судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 09.10.2020 аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп. судового збору.
Додатково роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.
Інформація щодо сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача: адвокат Якубчак Іванна Павлівна, адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради, як орган опіки і піклування, адреса: пр. Дружби, буд.27, м. Нововолинськ, Волинська обл., 45400.
Повний текст судового рішення складено 26 березня 2025 року.
Суддя І. Є. Малюшевська