ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2025Справа № 910/18010/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Safina Dizayn"
про стягнення 3 022 900,00 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Пшенична В.В., ордер серія АА № 1228846;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Safina Dizayn» про стягнення 3 022 900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Контрактом № 22/05-2023 від 22.05.2023, в частині поставки замовлених позивачем товарів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
18.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2024, постановлено звернутись до Міністерства юстиції Республіки Узбекистан через Міністерство юстиції України - з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Safina Dizayn", провадження у справі №910/18010/23 зупинено до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.
19.03.2024 від Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про повернення судового доручення.
22.04.2024 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 провадження у справі поновлено.
У судове засідання 24.06.2024 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 відкладено підготовче засідання на 21.10.2024, постановлено звернутись до Міністерства юстиції Республіки Узбекистан через Міністерство юстиції України - з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Safina Dizayn", провадження у справі №910/18010/23 зупинено до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.
12.08.2024 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
21.10.2024 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 провадження у справі поновлено.
У судове засідання 21.10.2024 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судомо постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 17.02.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
12.11.2024 від Міністерства юстиції України надійшли документи, складені в ході виконання на території Республіки Узбекистан доручення про вручення судових документів представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Safina Dizayn".
У судове засідання 17.02.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2025.
У судове засідання 17.03.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Частиною 1 статті 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами (ч. 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, направлене судом через Міністерство юстиції України судове доручення з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та його право подати відзив на позовну заяву було виконано, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердження про вручення документів, однак відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву та участь у судових засідання не скористався.
Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.03.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Safina Dizayn» (далі - продавець, відповідач) укладено Контракт № 22/05-2023 (далі - Контракт), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар та здійснювати його оплату на умовах цього Контракту.
Предметом поставки є певні товари з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях та/або інших документах відповідно до умов Контракту, підписаних постачальником та покупцем (п. 1.2 Контракту).
Відповідно до п. 2.1 Контракту постачання товару здійснюється постачальником на умовах FCA (правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010).
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Контракту одиниці виміру товару, його асортименту/номенклатура визначаються Специфікацією за згодою сторін. Кількість товару, що підлягає поставці, визначається у відповідній Специфікації. Загальна кількість товару, що постачається за даним Контрактом, складається з кількості товарів вказаних у Специфікаціях і доставлених постачальником протягом терміну дії Контракту.
Специфікації, після узгодження сторонами, є невід'ємною частиною Контракту.
У відповідності до п. 4.4 Контракту постачальник здійснює виготовлення та поставку товару окремими партіями відповідно до умов, зазначених у Специфікації, у такі строки:
- виготовлення товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту внесення покупцем передоплати;
- відвантаження товару в строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту здійснення 100% оплати за товар, але в будь-якому разі не пізніше строку, зазначеного в Специфікації.
У пункті 7.1 Контракту узгоджено, що ціни на товари зазначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту. Загальна ціна Контракту дорівнює сумі поставленого товару, згідно з відповідними Специфікаціями погодженими сторонами. Орієнтовна загальна ціна Контракту становить 1 000 000 доларів США.
За умовами п. 8.1 Контракту оплата за замовлену партію товару, здійснюється в такому порядку:
- 20% вартості товару зазначеного в Специфікації сплачується покупцем, після підписання сторонами відповідної Специфікації;
- 80% вартості товару, зазначеного в Специфікації, сплачується покупцем, після надання постачальником письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження, і також, якщо інші умови були обумовлені обома сторонами і вказані в Специфікації.
У відповідно до п. 9.2 Контракту у разі порушення постачальником строків поставки товару, встановлених пунктом 4.4 Контракту, з урахуванням п.п. 4.4.1 Контракту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості партії товару, яка повинна поставлятися постачальником покупцю. У разі порушення строку поставки товару понад 20 календарних днів, постачальник зобов'язаний, на вимогу покупця, направлену в порядку, передбаченому для відправлення замовлення, визначеному п. 4.2 Контракту, здійснити повернення покупцеві сплачених коштів за товар. У даному випадку, постачальник не звільняється від сплати штрафних санкцій.
Якщо постачальник не здійснить повернення сплачених коштів покупцеві протягом 5 календарних днів з дати отримання вимоги, у такому випадку до постачальника застосовується неустойка в розмірі 1% від вартості неповернених коштів за кожен день прострочення.
Контракт набирає чинності з дати його укладення обома сторонами і діє до 31.12.2025 (п. 11.1 Контракту).
Пунктом 12.2 Контракту визначено, що у разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, усі спори за цим Контрактом передаються на вирішення до Арбітражного або господарського суду сторони-позивача.
16 жовтня 2023 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, якою п. 4.4 Контракту викладено в наступній редакції: постачальник здійснює виготовлення та поставку товару окремими партіями відповідно до умов, зазначених у Специфікації, у такі строки:
- виготовлення товару в строк, що не перевищує 35 календарних днів з моменту внесення покупцем передоплати;
- відвантаження товару в строк, що не перевищує 20 календарних днів з моменту здійснення 100% оплати за товар.
Також, означеною угодою сторонами викладено п. 12.2 Контракту в наступній редакції: у разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, усі спори за цим Договором під час подання позову до суду покупцем, позов подається до Господарського суду міста Києва, матеріальне та процесуальне право розгляду спору України, мова українська, у разі подання до суду постачальником, документи передаються на вирішення до арбітражного чи господарського суду країни постачальника.
10 липня 2023 року сторонами узгоджено Специфікацію № 1 до Контракту на суму 59 902 доларів США 80 центів, на виконання якої відповідачем виставлено Рахунок № 1 на суму 59 902 доларів США 80 центів, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення № 7 від 11.07.2023 на суму 11 980 доларів США 56 центів та № 12 від 23.08.2023 на суму 47 922 долари США 24 центи.
Листом від 30.08.2023 відповідач повідомив позивача про перенесення відвантаження на 10 днів, запланована дата відвантаження 5-6 вересня 2023 року, а листом від 13.09.2023 повідомив про затвердження дати відвантаження на 20.09.2023.
Як зазначає позивач, відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за Контрактом не поставив обумовлений товар, в зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із Вимогою від 20.09.2023 про повернення коштів у розмірі 59 902 долари США 80 центів за непоставлений товар, а також сплату штрафу на підставі п. 9.2 Контракту в розмірі 5 990 доларів США 28 центів, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Згідно зі ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
При цьому, за змістом ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п. 12.2 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 1 від 16.10.2023) у разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, усі спори за цим Договором під час подання позову до суду покупцем, позов подається до Господарського суду міста Києва, матеріальне та процесуальне право розгляду спору України, мова українська, у разі подання до суду постачальником, документи передаються на вирішення до арбітражного чи господарського суду країни постачальника.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Safina Dizayn" про стягнення 3 022 900,00 грн. підсудний Господарському суду містка Києва.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У відповідності до норм ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
10 липня 2023 року сторонами узгоджено Специфікацію № 1 до Контракту на суму 59 902 долари США 80 центів, на виконання якої відповідачем виставлено Рахунок № 1 на суму 59 902 доларів США 80 центів, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення № 7 від 11.07.2023 на суму 11 980 доларів США 56 центів та № 12 від 23.08.2023 на суму 47 922 долари США 24 центи.
Листом від 30.08.2023 відповідач повідомив позивача про перенесення відвантаження на 10 днів, запланована дата відвантаження 5-6 вересня 2023 року, а листом від 13.09.2023 повідомив про затвердження дати відвантаження на 20.09.2023.
Однак, як зазначає позивача та доказів зворотнього відповідачем до матеріалів справи не надано, відповідачем не було виконані взяті на себе зобов'язання з поставки товару за Контрактом.
Отже за наведених обставин, кошти у розмірі 59 902 долари США 80 центів сплачені у якості попередньої оплати за Контрактом та доказів як поставки на означену суму, так і повернення позивачу, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки товару, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем покупцю передоплати у розмірі 59 902 долари США 80 центів.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 970 доларів США 84 центи та штраф у розмірі 5 990 доларів США 28 центів
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідно до п. 9.2 Контракту у разі порушення постачальником строків поставки товару, встановлених пунктом 4.4 Контракту, з урахуванням п.п. 4.4.1 Контракту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості партії товару, яка повинна поставлятися постачальником покупцю. У разі порушення строку поставки товару понад 20 календарних днів, постачальник зобов'язаний, на вимогу покупця, направлену в порядку, передбаченому для відправлення замовлення, визначеному п. 4.2 Контракту, здійснити повернення покупцеві сплачених коштів за товар. У даному випадку, постачальник не звільняється від сплати штрафних санкцій.
Якщо постачальник не здійснить повернення сплачених коштів покупцеві протягом 5 календарних днів з дати отримання вимоги, у такому випадку до постачальника застосовується неустойка в розмірі 1% від вартості неповернених коштів за кожен день прострочення.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають пеня у розмірі 17 970 доларів США 84 центи та штраф у розмірі 5 990 доларів США 28 центів
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму попередньої оплати та штрафні санкції.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Safina Dizayn" (Республіка Узбекистан, Наманганська область, м. Наманган, вул. Кукумбой шох, буд. 19; ідентифікаційний код: 303395495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 92, ідентифікаційний код: 37184114) суму попередньої оплати у розмірі 59 902 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот два) долари США 80 центів, пеню у розмірі 17 970 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) доларів США 84 центи, штраф у розмірі 5 990 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) доларів США 28 центів та витрати по сплаті судового збору в розмірі 45 343 (сорок п'ять тисяч триста сорок три) грн. 52 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.03.2025
Суддя О.А. Грєхова