ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.03.2025Справа № 910/14994/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Індекс Компані" від 11 березня 2025 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/14994/24 за його позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 634 117,11 грн,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Індекс Компані" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) про стягнення 620 330,81 грн, з яких: 576 000,00 грн - основна заборгованість, 43 893,30 грн - інфляційні втрати, 437,51 грн - 0,1 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю від 14 грудня 2023 року № ПЗ/НХ-231187/НЮ в частині повної та своєчасної оплати поставленого Товариством товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
11 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
9 січня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просив стягнути з відповідача 634 117,11 грн, з яких: 576 000,00 грн - основна заборгованість, 57 566,29 грн - інфляційні втрати, 550,82 грн - 0,1 % річних.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про прийняття до розгляду заяви Товариства про збільшення розміру позовних вимог; про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 6 березня 2025 року позов Товариства задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 576 000,00 грн основної заборгованості, 57 566,29 грн інфляційних втрат, 550,82 грн 0,1 % річних та 7 609,41 грн судового збору.
10 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання від 7 березня 2025 року про долучення доказів витрат позивача на професійну правничу допомогу.
11 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати, у якій останнє просило суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача 44 388,00 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом даної справи. Також позивач просив здійснювати розгляд вказаної заяви без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 березня 2025 року вказану заяву Товариства призначено до розгляду в судовому засіданні на 20 березня 2025 року.
12 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання від 11 березня 2025 року про долучення додаткових доказів на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Цього ж дня через систему "Електронний суд" від представника Залізниці надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній просив суд проводити призначене на 20 березня 2025 року судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 13 березня 2025 року задоволено.
18 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від Залізниці надійшло клопотання від 17 березня 2025 року про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач вказав, що заявлений розмір витрат, на його думку, є неспівмірним зі складністю справи, є значно завищеним та не відповідає обсягу наданої правничої допомоги. Відповідач вказав, що обґрунтований розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги не перевищує 7 000,00 грн.
19 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від Залізниці надійшла заява від цієї ж дати, у якій остання просила суд проводи призначене судове засідання без участі її представника.
У судове засідання 20 березня 2025 року сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені в установленому законом порядку.
За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 6 вересня 2024 року між Товариством та адвокатом Терезою Юлією Олександрівною було укладено договір про надання правової допомоги № 06/09-2024_3, за умовами якого остання зобов'язується надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим правочином, а клієнт - сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами в цьому договорі.
Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печаткою Товариства.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає клієнту правову допомогу, консультаційні та юридичні послуги щодо представництва й захисту інтересів останнього, зокрема, в усіх судах, у тому числі, але не обмежуючись, зокрема, у господарських справах, з усіма правами, які надано законом позивачу, у тому числі, але не обмежуючись наведеним, вчиняти такі дії: підписувати, подавати та отримувати будь-які заяви, позовні заяви, довідки та документи; знайомитися з матеріалами судових справ, робити з них витяги та копії; отримувати оригінали та копії судових рішень, постанов й інших документів по справі; брати участь у судових засіданнях; подавати докази, наводити обґрунтування, заперечення та міркування з будь-яких питань, у тому числі в ході судових засідань; брати участь у дослідженні доказів, ставити в судових засіданнях питання, зокрема, відповідачу; заявляти свої міркування, надавати пояснення й заперечення з будь-яких питань (пункт 1.2. договору).
За умовами пунктів 4.1.- 4.2. вказаного правочину початком надання правової допомоги визначається момент набрання цим договором чинності. Моментом виконання зобов'язань адвоката за договором є дата підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до пункту 5.1. вказаного правочину клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, що визначається окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Клієнт здійснює оплату за договором у безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок адвоката або іншим способом, погодженим між сторонами (пункт 6.1. договору).
Відповідно до пункту 8.1. договору (у редакції додаткової угоди від 25 грудня 2024 року № 4) останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року.
Згідно з укладеною між Товариством і адвокатом додатковою угодою від 6 вересня 2024 року № 2 клієнт доручає, а адвокат - бере доручення надати клієнту правову допомогу, пов'язану зі стягненням із Залізниці в господарському суді першої інстанції заборгованості за договором про закупівлю від 14 грудня 2023 року № ПЗ/НХ-231187/НЮ. Правова допомога включає в себе: надіслання в інтересах клієнта адвокатських запитів (за потреби); збирання необхідних для захисту інтересів клієнта документів; обрання правової позиції; підготовку і подання позовної заяви до суду першої інстанції через систему "Електронний суд"; підготовку й подання до суду першої інстанції інших процесуальних заяв, пояснень, документів, необхідність у поданні яких виникає під час розгляду справи; участь у судових засіданнях (у разі розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін). Сторони домовились, що гонорар адвоката за надання послуг, передбачених пунктом 2 даної додаткової угоди, становить 44 388,00 грн. Гонорар виплачується клієнтом адвокату в безготівковій формі протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання рахунка про оплату послуг.
Судом встановлено, що 6 березня 2025 року між Товариством і адвокатом підписано акт наданих послуг № 2, за яким адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги: первинна консультація: роз'яснення порядку дій, направлених на стягнення заборгованості за договором про закупівлю від 14 грудня 2023 року № ПЗ/НХ-231187/НЮ, інформування про судову практику з відповідного питання, визначення стратегії захисту порушеного права, обсягу документів, необхідних для звернення до суду (1 год); аналіз наданих клієнтом документів (1 год); підготовка й надіслання адвокатського запиту на адресу Залізниці (1 год); підготовка позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви (3 год); подання позову через систему "Електронний суд", у тому числі завантаження позову і додатків до нього в систему, у результаті чого відкрито провадження у справі № 910/14994/24 (1 год); підготовка і подання відповіді на відзив (2 год); підготовка і подання заяви про збільшення позовних вимог (1 год); участь у підготовчому засіданні (10 січня 2025 року та 6 лютого 2025 року) (по 0,5 год); участь у судовому засіданні (6 березня 2025 року) (1 год). Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень і зауважень Товариства щодо обсягу та якості наданих адвокатом послуг.
Також на виконання умов вказаного правочину адвокат виставив позивачу рахунок на оплату наданих ним послуг від 6 березня 2025 року № 9 на суму 44 388,00 грн, який був оплачений Товариством 6 березня 2025 року згідно з платіжною інструкцією від вказаної дати № 582 на вищевказану суму. Належним чином засвідчені копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
На підтвердження того, що Тереза Ю.О. є адвокатом, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 вересня 2012 року № 5352 та копія довіреності від 26 листопада 2024 року № 26/11-01, що підтверджує повноваження вказаного адвоката на представництво інтересів Товариства в суді.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частин 5 та 6 статті 126 ГПК України в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У своєму клопотанні від 17 березня 2025 року Залізниця просила суд зменшити заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на їх неспівмірність із складністю даної справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того, відповідач вказав, що заявлений Товариством до стягнення розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу (44 388,00 грн) значно перевищує суму, заявлену в попередньому орієнтовному розрахунку, який міститься в позовній заяві (30 000,00 грн). При цьому, з наявної у матеріалах справи додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги вбачається, що на дату подання позову представник позивача був обізнаний, що сума спірних судових витрат складатиме саме 44 388,00 грн. Крім того, дана справа не є складною для представника позивача, з огляду на те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/14996/24 за позовом Товариства до Залізниці про стягнення 743 721,67 грн, де брав участь той самий представник позивача, і спір у якій виник з аналогічних правовідносин та щодо застосування тих самих норм матеріального права.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року в справі № 910/14524/22 та в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 24 січня 2022 року в справі № 911/2737/17.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 2 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Судом встановлено, що у своєму позові від 4 грудня 2024 року Товариство вказало, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом цієї справи складається із суми судового збору в розмірі 7 443,97 грн, сплаченого за подання даного позову, та витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Однак, у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення від 11 березня 2025 року позивач вже просив суд стягнути на його користь 44 388,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, судом встановлено, що ця сума, яка є погодженим сторонами фіксованим розміром гонорару адвоката, була чітко визначена в додатковій угоді від 6 вересня 2024 року № 2 до договору про надання правової допомоги, яка існувала на час подання позивачем даної позовної заяви.
Відповідно до частини 6 статті 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
З огляду на те, що сума витрат позивача на правову допомогу значно перевищує суму, зазначену в його попередньому орієнтованому розрахунку, і останній не подав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які спричинили таке суттєве збільшення суми витрат Товариства під час розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позивачем до стягнення на його користь суми судових витрат у частині 14 388,00 грн (44 388,00 грн - 30 000,00 грн).
При цьому, визначаючи складність даного спору та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що дана справа не є складною для представника Товариства.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.
Виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, реально витраченого адвокатом часу, наявності вмотивованих заперечень відповідача щодо обґрунтованості заявлених до стягнення сум, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, враховуючи те, що за наслідками розгляду спору між Товариством та Залізницею, яка є стратегічним підприємством та об'єктом критичної інфраструктури, яке в умовах військового стану в Україні внаслідок військової агресії російської федерації забезпечує перевезення вантажів та пасажирів як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученні, у тому числі здійснює електропостачання споживачів електроенергії та інших об'єктів критичної інфраструктури, суд вважає за необхідне задовольнити заявлену суму витрат позивача на професійну правничу допомогу в справі № 910/14994/24 у розмірі 18 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Індекс Компані" (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 29; ідентифікаційний код 43604088) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата повного тексту додаткового рішення: 26 березня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко