ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2025Справа №910/13669/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 5 851 653,83 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Нікітіна В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором №16585/01 від 22.02.2019 в розмірі 4 968 351,69 грн, 260 981,55 грн - 3% річних, 622 320,59 грн - інфляційні витрати (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 02.12.2024, від 08.01.2025).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати відпущеної позивачем у липні-грудні 2022 року та у лютому-липні 2023 року, вересні, жовтні 2023 року електричної енергії за "зеленим тарифом".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 прийнято до розгляду справу №910/13669/24 та призначено підготовче засідання на 11.12.2024.
Через діловодство суду 25.11.2024 від представника Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач послався на те, що зобов'язання сторін у спірний період виникли під час дії воєнного стану. З метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел в умовах воєнного стану, Міністерством енергетики України було прийнято накази №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом". Відповідач стверджує про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин Наказів № 140, № 206.
Відповідач зазначив, що у зв'язку із здійсненням збройної агресії Російської Федерації в Україні запроваджено воєнний стан, збройна агресія спричинила тяжкі наслідки, в т.ч. для відповідача, крім того, відповідач недоотримує кошти від НЕК "Укренерго" в якості оплати послуги, в результаті чого не може своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання, зокрема перед виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Також представник відповідача наголошував на неправильному розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат, обґрунтовуючи невірним розрахунком строку 100% оплати відпущеної електричної енергії, а саме вказував, що за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом за період липень та серпень 2022 року необхідно здійснювати оплату після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці; а за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом за період лютий, липень, вересень 2023 року, грудень 2022 року, березень-червень 2023 року, вересень-листопад 2022 року, жовтень 2023 року - протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Відповідач стверджує про наявність підстав для застосування приписів статті 617 Цивільного кодексу України та відмови позивачу у стягненні 3% річних та інфляційних втрат. Водночас, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відповідач просив суд зменшити розмір 3% річних до 1 грн.
Через систему "Електронний суд" 02.12.2024 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.
Через систему "Електронний суд" 02.12.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що доводи відповідача стосовно спеціального регулювання порядку розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем з урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України № 140 та № 206, є необугрунтованими та безпідставними, що підтверджується висновками об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
Також представником позивача зазначено, що ним детально розраховано розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості з врахуванням постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 №1190, від 30.04.2024 №858, від 08.05.2024 №896, від 15.05.2024 №946 та позиції об'єднаної палати Верховного Суду викладеної у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 щодо визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії.
Крім того, представник позивача вважає безпідставними доводи відповідача про звільнення його від нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України та заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних до 1 грн, оскільки позивач, стягуючи компенсаційні виплати у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат, використовує спосіб захисту свого майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні своїх матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Через систему "Електронний суд" 05.12.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких просив суд повністю відмовити у задоволенні позову, зокрема наголосив, що при розрахунках з позивачем він діяв в рамках нормативно-правових актів (накази Міністерства енергетики України № 140, № 206), виконував свої зобов'язання, а отже наявні підстави для застосування приписів пунктів 5.1, 5.2 договору, статті 617 Цивільного кодексу України та відмови позивачу у стягненні 3% річних та інфляційних втрат. Повторно зазначив про факт не визнання наявності простроченої заборгованості, про порушення терміну початку розрахунку перебігу триденного та п'ятиденного строків розрахунку кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії.
Протокольною ухвалою суду від 11.12.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" про зменшення розміру позовних вимог від 02.12.2024 та вирішено здійснювати подальший розгляд спору з урахуванням нової ціни позову - 6 759 266,23 грн, з яких 5 875 964,09 грн сума основного боргу, 260 981,55 грн - 3% річних, 622 320,59 грн - інфляційні витрати; підготовче засідання відкладено на 18.12.2024.
Через систему "Електронний суд" 18.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 18.12.2024 підготовче засідання відкладено на 22.01.2025.
Через систему "Електронний суд" 08.01.2025 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог; 20.01.2025 від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" про зменшення розміру позовних вимог від 08.01.2025 та вирішено здійснювати подальший розгляд спору з урахуванням нової ціни позову - 5 851 653,83 грн, з яких 4 968 351,69 грн сума основного боргу, 260 981,55 грн - 3% річних, 622 320,59 грн - інфляційні витрати; у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» від 18.12.2024 про зупинення провадження №910/13669/24 до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №320/19524/24 відмовлено повністю; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14 855,67 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.11.2024 №1476, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 910/13669/24; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2025.
Через систему "Електронний суд" 19.02.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення 1 388 065,81 грн.
Протокольною ухвалою суду від 19.02.2025 судовий розгляд відкладенона 05.03.2025.
В судовому засіданні 05.03.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти задоволененя позовних вимог.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог.
05.03.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до п.1.1 договору №16585/01 від 22.02.2019 укладеного між Державним підприємством "Енергоринок" (далі-ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" (далі - продавець за "зеленим" тарифом), за яким права та обов'язки ДПЕ передані на підставі додаткової угоди №157/01 від 30.06.2019 Державному підприємству "Гарантований покупець" (далі-гарантований покупець, ДП "Гарантований покупець"), в редакції додаткової угоди №563/01/20 від 20.03.2020 року, продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі- Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі- Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Згідно п. 3.3 вищезазначеного договору (в редакції викладеній в додатковій угоді №1090/01/21 від 05.03.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Пунктом 10.1 Порядку ( в редакції чинній до 26.01.2024) передбачено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Пунктом 10.4 Порядку (в редакції чинній до 26.01.2024) встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з наведених положень, оплату ДП "Гарантований покупець" зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи:
перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця;
другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця;
третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
Строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку №641.
25.01.2024 сторони уклали додаткову угоду №514/07/24 до договору від 22.02.2019 №16585/01, відповідно до якої глави 1-8 Договору замінено главами 1-9 в іншій редакції.
Так, відповідно до п.3.3 договору (в редакції викладеній в додатковій угоді №514/07/24 від 25.01.2024), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.
З 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178.
Так, відповідно до п. 11.4 Порядку №641 (в редакції що діє з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП №1190 від 20.09.2022, яка оприлюднена 21.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року.
Постановою НКРЕКП №473 від 14.03.2023, яка оприлюднена 15.03.2023, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року.
Постановою НКРЕКП №858 від 30.04.2024, яка оприлюднена 01.05.2024, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні-вересні 2023 року.
Постановою НКРЕКП №896 від 08.05.2024, яка оприлюднена 10.05.2024, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2022 року, у березні- червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року.
Постановою НКРЕКП №946 від 15.05.2024, яка оприлюднена 16.05.2024, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні-листопаді 2022 року та жовтні 2023 року.
Гарантований покупець мав здійснити остаточний розрахунок у наступний період:
- за поставку електричної енергії у липні 2022 року - у строк до 23.09.2022 (включно);
- за поставку електричної енергії у серпні 2022 року - у строк до 17.03.2023 (включно);
- за поставку електричної енергії у вересні- листопаді 2022 року, у жовтні 2023 - у строк до 22.05.2024 (включно);
- за поставку електричної енергії у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року - у строк до 16.05.2024 (включно);
- за поставку електричної енергії у лютому 2023, у липні - вересні 2023 року - у строк до 07.05.2024 (включно).
Позивач стверджує, що строк виконання зобов'язання відповідача перед товариством зі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за період з липня по грудень 2022 року та за період з лютого по липень 2023 року, вересень, жовтень 2023 року є таким, що настав.
На виконання умов договору, продавець в період липень-грудень 2022 року і лютий - липень, вересень, жовтень 2023 року продав Гарантованому покупцю електроенергію загальною вартістю 40 935 149,92 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується підписаними обома сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії, а саме за:
- липень 2022 року - 740444,000 кВт*год, загальною вартістю 3515035,75 грн;
- серпень 2022 року - 645271,000 кВт*год, загальною вартістю 3063230,50 грн;
- вересень 2022 року - 488970,000 кВт*год, загальною вартістю 2321238,38 грн;
- жовтень 2022 року - 431498,000 кВт*год, загальною вартістю 2403409,34 грн;
- листопад 2022 року - 97437,000 кВт*год, загальною вартістю 542716,30 грн.;
- грудень 2022 року - 77242,000 кВт*год, загальною вартістю 430231,76 грн.;
- лютий 2023 року - 302216,000 кВт*год, загальною вартістю 1789215,43 грн;
- березень 2023 року - 270994,000 кВт*год, загальною вартістю 1604371,20 грн;
- квітень 2023 року - 311233,000 кВт*год, загальною вартістю 1862542,76 грн;
- травень 2023 року - 840431,000 кВт*год, загальною вартістю 5029475,28 грн;
- червень 2023 року - 862143,000 кВт*год, загальною вартістю 5159408,57 грн;
- липень 2023 року - 899608,000 кВт*год, загальною вартістю 5454647,16 грн;
- вересень 2023 року - 779832,000 кВт*год, загальною вартістю 4728402,16 грн;
- жовтень 2023 року - 504508,000 кВт*год, загальною вартістю 3031225,33 грн.
Фактично Гарантованим покупцем сплачено кошти за вищезазначену придбану електроенергію в загальному розмірі 35 966 798,23 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:
1. За електроенергію, поставлену в липні 2022 року, відповідач сплатив 3 492 200,46 грн. (платіжні інструкції №233020 від 14.07.2022- 353 130,00 грн., №234070 від 25.07.2022-335 375,56 грн, №237106 від 29.07.2022- 432 384,79 грн, №386225 від 29.07.2024-771 310,11 грн, №394129 від 28.08.2024-800 000,00 грн., №403856 від 30.09.2024- 800 000,00 грн.). Залишок заборгованості за липень 2022 року становить 22 835,29 грн.
2. За електроенергію, поставлену в серпні 2022 року, відповідач сплатив 1 387 524,46 грн. (платіжні інструкції №240087 від 15.08.2022- 480 211,30 грн., №241201 від 25.08.2022- 432 848,32 грн., №243183 від 31.08.2022-474 464,84 грн). Залишок заборгованості за серпень 2022 року становить 1 675 706,04 грн.
3. За електроенергію, поставлену в вересні 2022 року, відповідач сплатив 1 517 347,03 грн. (платіжні інструкції №246900 від 15.09.2022 - 565 887,93 грн, №257925 від 26.09.2022-502 562,68 грн, №259824 від 30.09.2022- 448 896,42 грн.). Залишок заборгованості за вересень 2022 року становить 803 891,35 грн.
4. За електроенергію, поставлену в жовтні 2022 року, відповідач сплатив 1 958 452,32 грн. (платіжні інструкції №261174 від 14.10.2022 - 701 043,44 грн, №263044 від 25.10.2022 - 642 333,68 грн, №263977 від 31.10.2022- 463 612,64 грн, №278197 від 31.01.2023-121 748,94 грн, №379205 від 11.07.2024- 29 713,62 грн.). Залишок заборгованості за жовтень 2022 року становить 444 957,02 грн.
5. За електроенергію, поставлену в листопаді 2022 року, відповідач сплатив 531 504,05 грн. (платіжні інструкції №265439 від 15.11.2022 -337 855,16 грн, №266254 від 21.11.2022- 17 886,69 грн, №267093 від 25.11.2022-148 931,89 грн, №268045 від 30.11.2022-26 830,31 грн.). Залишок заборгованості за листопад 2022 року становить 11 212,25 грн.
6. За електроенергію, поставлену в грудні 2022 року, відповідач сплатив 375 234,04 грн. (платіжні інструкції №269857 від 15.12.2022 - 83 573,53 грн, №270631 від 19.12.2022 -5 891,61 грн, №271392 від 26.12.2022-64 230,09 грн, №273350 від 30.12.2022- 122 868,00 грн, №379728 від 11.07.2024- 98 670,81 грн.). Залишок заборгованості за грудень 2022 року становить 54 997,72 грн.
7. За електроенергію, поставлену в лютому 2023 року, відповідач сплатив 1 714 519,43 грн. (платіжні інструкції №279229 від 15.02.2023 - 277 031,04 грн, №280377 від 24.02.2023 - 287862,68 грн, №281277 від 28.02.2023 - 223352,64 грн., №282139 від 07.03.2023 - 131285,86 грн., №362070 від 06.05.2024-779136,86 грн., №402449 від 27.09.2024 - 15850,35 грн.). Залишок заборгованості за лютий 2023 року становить 74 696,0 грн.
8. За електроенергію, поставлену в березні 2023 року, відповідач сплатив 1 562 606,07 грн. (платіжні інструкції №283133 від 15.03.2023 - 154 234,68 грн, №285030 від 24.03.2023 -224 091,92 грн, №286013 від 31.03.2023 - 200 707,05 грн, №1234466440901 від 05.04.2023 - 109 363,93 грн, №377627 від 28.06.2024- 268128,89 грн, №401698 від 27.09.2024 -126 320,76 грн., №404231 від 30.09.2024 -168290,24 грн, №406769 від 07.10.2024 - 311468,60 грн.). Залишок заборгованості за березень 2023 року становить 41 765,13 грн.
9. За електроенергію, поставлену в квітні 2023 року, відповідач сплатив 1 715 767,73 грн. (платіжні інструкції №1244160938101 від 14.04.2023 -206609,86 грн, №1246521978901 від 17.04.2023- 119 821,43 грн, №1253897883101 від 25.04.2023 - 203 270,70 грн, №1254650561301 від 26.04.2023 - 79 242,35 грн, №1256442531501 від 28.04.2023 - 178 533,74 грн, №356450 від 10.04.2024 - 476207,05 грн, №409589 від 23.10.2024 - 244 657,83 грн, №411227 від 25.10.2024 - 27580,79 грн, №415552 від 30.10.2024-76 069,69 грн, №419882 від 14.11.2024 - 82 765,46 грн, №435409 від 26.12.2024 - 11 864,49 грн, №438070 від 31.12.2024 - 9 144,34). Залишок заборгованості за квітень 2023 року становить 146 775,03 грн.
10. За електроенергію, поставлену в травні 2023 року, відповідач сплатив 4 036 716,34 грн. (платіжні інструкції №15/05/2023293311 від 15.05.2023 - 415277,72 грн, №18/05/2023294232 від 18.05.2023 - 169123,29 грн, №25/05/2023295111 від 25.05.2023- 587091,05 грн., №31/05/2023297108 від 31.05.2023 - 153 140,79 грн, №31/05/2023296213 від 31.05.2023- 722 298,18 грн, №344202 від 07.02.2024 - 1 353 198,20 грн, №345920 від 15.02.2024- 542022,19 грн, №380519 від 11.07.2024 - 94 564,92 грн.). Залишок заборгованості за травень 2023 року становить 992 758,94 грн.
11. За електроенергію, поставлену в червні 2023 року, відповідач сплатив 4 811 453,16 грн (платіжні інструкції №15/06/2023299732 від 15.06.2023 - 768209,93 грн, №26/06/2023300727 від 26.06.2023 - 620865,85 грн, №30/06/2023301626 від 30.06.2023 -789 224,92 грн, №342549 від 31.01.2024 - 980934,59 грн, №343400 від 02.02.2024- 1 113 957,23 грн., №382155 від 11.07.2024 - 45162,38 грн, №440527 від 31.12.2024 - 493 098,26 грн). Залишок заборгованості за червень 2023 року становить 347 955,41 грн.
12. За електроенергію, поставлену в липні 2023 року, відповідач сплатив 5 422 057,54 грн. (платіжні інструкції №17/07/2023302692 від 17.07.2023 -741189,66 грн, №25/07/2023303649 від 25.07.2023 - 765400,75 грн., №31/07/2023304621 від 31.07.2023- 863 351,38 грн, №341739 від 31.01.2024 - 2030042,28 грн., №362907 від 06.05.2024 - 1022073,47 грн.). Залишок заборгованості за липень 2023 року становить 32 589,627 грн.
13. За електроенергію, поставлену в вересні 2023 року, відповідач сплатив 4 578 209,74 грн. (платіжні інструкції №15/09/2023309645 від 15.09.2023 -657404,70 грн, №25/09/2023310749 від 25.09.2023- 611693,67 грн., №10/10/2023313707 від 10.10.2023 - 161 031,21 грн, №10/10/2023312861 від 10.10.2023- 541 748,04 грн, №327909 від 06.12.2023 - 501 608,85 грн, №334325 від 29.12.2023 - 589 266,38 грн, №335119 від 29.12.2023 - 195 767,54 грн., №340139 від 31.01.2024 - 386 999,74 грн., №364575 від 06.05.2024 - 932 689,61 грн.). Залишок заборгованості за вересень 2023 року становить 150 192,42 грн.
14. За електроенергію, поставлену в жовтні 2023 року, відповідач сплатив 2 863 205,86 грн (платіжні інструкції №25/10/2023318581 від 25.10.2023 - 518610,03 грн., №16/10/2023314458 від 16.10.2023 - 485568,07 грн, №31/10/2023320640 від 31.10.2023 - 9 476,18 грн., №07/11/2023321226 від 07.11.2023- 417 157,60 грн., №07/11/2023322026 від 07.11.2023 - 402 250,64 грн, №331737 від 27.12.2023 - 379 499,74 грн, №333533 від 29.12.2023 - 194 123,58 грн., №382961 від 11.07.2024 - 63 014,71 грн, №436165 від 26.12.2024 - 393 505,31 грн). Залишок заборгованості за жовтень 2023 року становить 168 019,47 грн.
Враховуючи викладене, заборгованість ДП "Гарантований покупець" перед ТОВ "Будівельне управління №7" за придбану електроенергію в період липень-грудень 2022 року і лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року становить 4 968 351,69 грн (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог), що зумовило звернення до суду з даним позовом про стягнення основної суми заборгованості за договором, включаючи з'явлення вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов'язань, регулюються нормами ЦК України та ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідними підзаконними нормативними актами.
Так, згідно з вимогами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).
Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.
Відповідно до частини 2 статті 65 цього Закону гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, з урахуванням надбавки до нього/неї, протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Пунктом 10.4 Порядку (в редакції чинній до 26.01.2024) встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Отже, оплату ДП "Гарантований покупець" зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
З 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178.
Так, відповідно до пункту 11.4 Порядку №641 (в редакції що діє з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі №910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови Регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора).
Оскільки постанови НКРЕКП №858, №896, №946 затверджені після 26.01.2024, то розрахунки за електричну енергію, відпущену в лютому 2023, липні-вересні 2023, грудні 2022, березні-червні 2023, вересні -листопаді 2022, жовтні 2023 року мають здійснюватися у строки, встановлені пунктом 11.4 Порядку №641 в редакції з 26.01.2024, в той час як розрахунки за електричну енергію, відпущену у липні, серпні 2022 року мають здійснюватися у строки, встановлені пунктом 10.4 Порядку №641 в редакції чинній до 26.01.2024.
Отже остаточними термінами оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "Будівельне управління №7" в місяцях, що виникла заборгованість є:
- за липень 2022 року - 23.09.2022 (включно), враховуючи дату оприлюднення постанови НКРЕКП №1190 від 20.09.2022 - 21.09.2022 ;
- за серпень 2022 року - 17.03.2023 (включно), враховуючи дату оприлюднення постанови НКРЕКП №473 від 14.03.2023 - 15.03.2023;
- за вересень - листопад 2022 року, жовтень 2023 року - 22.05.2024 (включно), враховуючи дату оприлюднення постанови НКРЕКП №946 від 15.05.2024 - 16.05.2024;
- за грудень 2022 року, березень - червень 2023 року - 16.05.2024 (включно), враховуючи дату оприлюднення постанови НКРЕКП №896 від 08.05.2024 - 10.05.2024;
- за лютий 2023 року, липень - вересень 2023 року - 07.05.2024 (включно), враховуючи дату оприлюднення постанови НКРЕКП №858 від 30.04.2024 - 01.05.2024.
Щодо посилань відповідача на те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини 2 статті 11 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України", покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.
На виконання вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України видало накази від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 та від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" №206.
Наказ №140 видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов'язано ДП "Гарантований покупець" забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", з дотриманням Порядку №641.
Наказом встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець", в такому порядку:
- п.п. 1.1.1 Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;
- п.п. 1.3 За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.
Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу покладено саме на ДП "Гарантований покупець" та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Отже, у наказі №140:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";
- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
З 05.07.2022 наказ №140 втратив чинність, натомість набув чинності наказ №206.
Метою наказу №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу (пункт 3).
Отже, у наказі №206:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";
- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" покладено обов'язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
ДП "Гарантований покупець" не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.
Згідно з Законом України "Про правотворчу діяльність" правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.
Законодавство України - це взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи із змісту принципу пропорційності, як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23.
Щодо посилань відповідача на те, що зобов'язання Гарантованого покупця перед позивачем за спірні розрахункові місяці не виникали, у зв'язку з тим, що НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, то суд зазначає таке.
Пунктом 10.4 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Пунктом 11.4 Порядку №641 (в редакції з 26.01.2024) при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд зазначає, що Порядок №641 в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин не містив положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Враховуючи викладене, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за липень-грудень 2022 року та лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року є таким, що настав.
У той же час, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши вартість електроенергії частково.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" суми основної заборгованості за договором №16585/01 від 22.02.2019 в розмірі 4 968 351,69 грн є обґрунтованими.
В процесі розгляду справи відповідачем було здійснено часткові оплати, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 05.03.2025 становить 3 580 285,88 грн, загальна сума сплаченої заборгованості становить у розмірі 1 388 065,81 грн, що не заперечується позивачем.
Таким чином, відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором №16585/01 від 22.02.2019 та порушив строки оплати електричної енергії за "зеленим тарифом" на суму 3 580 285,88 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 2) відсутній предмет спору.
Оскільки, судом встановлено оплату відповідачем частини основного боргу у сумі 1 388 065,81 грн, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" суми основної заборгованості за договором №16585/01 від 22.02.2019 в розмірі 3 580 285,88 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
У зв'язку із простроченням відповідачем оплати відпущеної у період з липня-грудень 2022 року та у період з лютого-липень, вересень, жовтень 2023 року електричної енергії за "зеленим" тарифом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 260 981,55 грн та інфляційні втрати у сумі 622 320,59 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Судом встановлено, що відповідачем порушено строк виконання грошового зобов'язання за договором, а відтак наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України.
Врахувавши наведене, суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на ненадання відповідачем власного контррозрахунку, встановив, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 260 981,55 грн та 622 320,59 грн - інфляційних витрат.
Щодо тверджень представника відповідача про існування обставин непереборної сили, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності і невідворотності.
Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
Відповідно до п. 5.1 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, військові дії, оголошена та неоголошена війна, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 5.2 Договору при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків.
Пунктами 5.3 та 5.4 Договору встановлено, що наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким засобом зв'язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40(3) (з наступними змінами) (далі - Регламент).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.
Проте, у порушення приписів чинного законодавства та умов Договору, на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.
Суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Тобто, введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів неможливості виконання ним зобов'язань за договором №16585/01 від 22.02.2019 внаслідок настання обставини непереборної сили.
За таких обставин, доводи відповідача про настання обставини непереборної сили, які унеможливлюють стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, судом відхиляються як необґрунтовані.
Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру 3% річних до 1 грн, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Разом з тим, суд зазначає, що 3% річних та інфляційні витрати за своєю правовою природою не є штрафними санкціями у розумінні ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України.
Інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв'язку зі знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).
Відповідно правових висновків, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання".
У відзиві відповідачем належним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру 3% річних.
Враховуючи, що судом не встановлено обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру 3% річних, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних до 1 грн.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" в повному обсязі.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі № 910/13669/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" до Державного підприємства "Гарантований покупець" в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 1 388 065,81 грн.
2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" в іншій частині - задовольнити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління №7» (код ЄДРПОУ 32102126) 3 580 285 (три мільйони п'ятсот вісімдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 88 коп. - заборгованість за договором №16585/01 від 22.02.2019, 260 981 (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) грн 55 коп. - 3% річних, 622 320 (шістсот двадцять дві тисячі триста двадцять) грн 59 коп. - інфляційних витрат, 53 704 (п'ятдесят три тисячі сімсот чотири) грн 29 коп. судового збору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34 070 (тридцять чотири тисячі сімдесят) грн. 52 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.11.2024 №1476, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 910/13669/24.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 26.03.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна