26.03.2025 Справа № 908/762/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69050, м. Запоріжжя, вулиця Космічна, 118а в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсзахідбуд-Інвест», 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-А, прим. 2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Асс-Альянс», 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Г, кв. 49
про стягнення коштів
установив
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсзахідбуд-Інвест» про стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:039:0136 протягом періоду часу з 17.11.2020 по 31.07.2024 в розмірі 570 392,98 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025, справу № 908/762/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 26.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/762/25, присвоєно справі номер провадження 15/19/25. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.04.2025.
Разом із матеріалами позовної заяви від Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - комплекс, загальною площею 35,8 кв.м., до складу яку входить: контрольно-пропускний пункт А, сарай Б, вбиральня В, огорожа № 1, естакада № 2, замощення І, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 19а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1221893023101), право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянсзахідбуд-Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 38285299).
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в достатньому розмірі за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок Запорізької міської ради. У зв'язку з цим, заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Альянсзахідбуд-Інвест» зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс, загальною площею 35,8 кв.м., до складу яку входить: контрольно-пропускний пункт А, сарай Б, вбиральня В, огорожа № 1, естакада № 2, замощення І, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 19а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1221893023101). Відповідно до договору купівлі - продажу від 11.04.2017 № 332, укладеного між ТОВ «Асс-Альянс» та ТОВ «Гараж-Плюс», ціна даного об'єкта нерухомого майна складала 542 000,00 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.11.2020 № 312, укладеного між ТОВ «Гараж-Плюс» та ТОВ «Альянсзахідбуд-Інвест», ціна даного об'єкта нерухомого майна складала 380 000,00 грн. Іншого нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є стягнення до місцевого бюджету значної суми коштів більше ніж 500 000,00 грн від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. Враховуючи вказане, Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя. На думку позивача, у даній позовній заяві необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення.
Розглянувши заяву Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Правила застосування заходів забезпечення позову регламентовані положеннями глави10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. ст. 136 - 144 цього Кодексу.
Згідно з ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд констатує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов'язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 17.11.2020 по 31.07.2024 в розмірі 570 392,98 грн.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу 2, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. А тому, суд вважає, що накладення арешту на об'єкт, який є предметом оспорюваного договору, по суті спрямоване на збереження цього об'єкта нерухомого майна, у зв'язку з чим позивач і звернувся із заявою про забезпечення позову у цій справі.
Крім цього Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Відтак, накладення арешту, як спосіб забезпечення, не порушує права власності особи, в даному випадку відповідача, як власника відчуженого об'єкта.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
Керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Заяву заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/762/25, задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме: комплекс, загальною площею 35,8 кв.м., до складу яку входить: контрольно-пропускний пункт А, сарай Б, вбиральня В, огорожа № 1, естакада № 2, замощення І, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 19а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1221893023101), право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянсзахідбуд-Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 38285299).
Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька обласна прокуратура в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118а; ідентифікаційний код юридичної особи 0290997328) Боржником за даною ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсзахідбуд-Інвест» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-А, прим. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 38285299)
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Ухвала підписана 26.03.2025.
Ухвала набрала законної сили 26.03.2025.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя І. С. Горохов