номер провадження справи 5/1/25
21.03.2025 Справа № 908/146/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (електронна пошта: olexander.homenko@gmail.com; вул. Острозьких Князів, буд. 8, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 32036829)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Демз-Проектбуд" (електронна пошта: saentok81@gmail.com; пр. Соборний, буд. 20в, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40952197)
про стягнення 30 000,00 грн.,
Без участі представників сторін
15.01.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демз-Проектбуд" про стягнення 30 000,00 грн.
15.01.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/146/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 13.02.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 14.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Демз-Проектбуд" (Покупець) укладений договір поставки № П-1148459/12/19. За умовами договору, постачальник зобов'язався передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі - «Товар», а покупець зобов'язався оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору. Відповідно до п. 2.3. договору, поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% вартості поставленого товару шляхом відвантаження товару залізничним транспортом, або автотранспортом чи самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки, узгоджених сторонами. Згідно з п. 3.4. договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100 % вартості товару в терміни, які вказані у рахунках постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. На виконання умов договору за період з 14.05.2021 по 05.07.2021 ТОВ "Метінвест-СМЦ" поставлено, а ТОВ "Демз-Проектбуд" прийнято металопродукцію на загальну суму 6 901 654,98 грн. з урахуванням ПДВ. Факт поставлення відповідачу товару підтверджується підписаними сторонами ТТН. До кожної партії товару надавались також видаткові накладні, проте відповідач після отримання товару та документів, не повертав підписані ВН Позивачу.
Однак, ТОВ "Демз-Проектбуд" здійснило оплату поставленого товару частково, в сумі 6 880 154,98 грн., що підтверджується 7 платіжними інструкціями (які є додатком до позову), також в цю суму входить 8 500,00 грн. відповідача, які були враховані саме до цього договору за попереднім погодженням з ТОВ "Демз-Проектбуд" (розгорнуто стосовно оплати: 6 871 654,98 грн. суми перераховані за 7 платіжними інструкціями + 8 500,00 грн. сума перенесена з іншого договору до цього договору за попереднім погодженням з ТОВ "Демз-Проектбуд", що дорівнює 6 880 154,98 грн).
Таким чином, заборгованість відповідача за здійсненими поставками розрахована як різниця поставленого та оплаченого договору, і на момент звернення до суду складає 30 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до даних "Діловодство спеціалізованого суду" Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю "Демз-Проектбуд" (код ЄДРПОУ 40952197) відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС.
Згідно з безкоштовним запитом за кодом ЄДРПОУ відповідача, місцезнаходженням ТОВ "Демз-Проектбуд" є: пр. Соборний, буд. 20в, м. Запоріжжя, 69063.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали суду від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі № 908/146/25 направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштової кореспонденції на вказану адресу місцезнаходження відповідача.
В матеріалах справи міститься копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі № 908/146/25, яка направлена судом на вищевказану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулась до суду з відміткою АТ "Укрпошта" причина повернення - за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляду справи № 908/146/25 в суді.
Станом на 21.03.2025 відповідач запропонований ухвалою суду від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі № 908/146/25 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
21.03.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Демз-Проектбуд" (Покупець) укладений договір поставки № П-1148459/12/19 (Договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі - «Товар», а покупець зобов'язався оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 1.2. договору, ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках постачальника або в інших додатках до договору та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника.
Поставка Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року (далі - «Інкотермс») з врахуванням особливостей, встановлених цим договором (п. 2.1. договору).
Пунктом 2.2. договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA (склад Постачальника або станція відправлення), якщо інше не вказано в Рахунку Постачальника або в інших додатках до договору.
Відповідно до п. 2.3. договору, поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% вартості поставленого товару шляхом відвантаження товару залізничним транспортом, або автотранспортом чи самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки, узгоджених сторонами. У випадку поставки залізничним транспортом, поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця «…».
При поставці товару автотранспортом постачальника або самовивозом зі складу постачальника, покупець зобов'язується прийняти (вибрати) товар протягом 3 (трьох) днів з дати оплати 100 % вартості товару «…» (п. 2.4. договору).
Згідно з п. 2.5. договору, датою поставки товару вважається:
- при поставці залізничним транспортом - дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній;
- при поставці автомобільним транспортом постачальника - дата видаткової накладної постачальника або товарно-транспортної накладної;
- при самовивозі товару покупцем зі складу постачальника - дата видаткової накладної постачальника.
Відповідно до п. 3.1. договору, загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усміх рахунках, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по договору та інших додатках та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника.
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі або у рахунках чи інших додатках до договору (п. 3.2. договору).
Датою платежу вважається дата зарахування коштів на проточний рахунок постачальника (п. 3.3).
Згідно з п. 3.4. договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100 % вартості товару в терміни, які вказані у рахунках постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні.
Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами «Інкотермс», по яких поставляється конкретна партія товару, з врахуванням особливостей, встановлених у договорі (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 9.1. договору, договір набуває чинності з дати його укладання, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
Відповідно до Специфікації № 1 від 26.04.2021 (додаток до договору поставки № П-1148459/12/19 від 14.01.2020), загальна сума з ПДВ - 4 919 850,47 грн. Термін поставки: до 20.06.2021 року. Умови оплати: покупець зобов'язується здійснити попередній платіж у розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару у наступному порядку: 70% до 28.04.2021 включно, 30% протягом 3 банківських днів з моменту інформування про готовність товару до відвантаження. Ціна не підлягає зміні тільки у разі дотримання умов оплати товару.
На виконання умов договору поставки № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, у період з 26.04.2021 по 18.05.2021 ТОВ "Метінвест-СМЦ" виписані ТОВ "Демз-Проектбуд" рахунки на попередню оплату на загальну суму 6 624 081,17 грн. (а.с. 8-9), а саме:
1) № 11036072 від 26.04.2021 на суму 4 709 600,45 грн. з ПДВ (рахунок дійсний на дату виставлення рахунку на попередню оплату; умови оплати: передоплата 100%);
2) № 11042853 від 11.05.2021 на суму 1 105 499,88 грн. з ПДВ (рахунок дійсний для оплати протягом 1 календарного дня на дату виставлення рахунку; умови оплати: передоплата 100%);
3) № 11042251 від 18.05.2021 на суму 808 980,84 грн. з ПДВ (рахунок дійсний для оплати протягом 1 календарного дня на дату виставлення рахунку; умови оплати: передоплата 100%).
З матеріалів справи вбачається, що у період з 14.05.2021 по 05.07.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6 901 654,98 грн. (а.с. 16-21), що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 93912280 від 14.05.2021 на суму 738 105,42 грн.;
- № 93922684 від 18.05.2021 на суму 350 443,46 грн.;
- № 93932679 від 25.05.2021 на суму 792 335,64 грн.;
- № 93987796 від 23.06.2021 на суму 821 446,82 грн.;
- № 93999074 від 22.06.2021 на суму 808 831,82 грн.;
- № 94002835 від 23.06.2021 на суму 927 623,09 грн.;
- № 94012352 від 25.06.2021 на суму 869 383,84 грн.;
- № 94012372 від 25.06.2021 на суму 761 946,07 грн.;
- № 94028979 від 05.07.2021 на суму 831 538,82 грн.
Крім цього, в матеріалах справи містяться повідомлення про зарахування коштів, платник - ТОВ «Демз-Проектбуд", отримувач - ТОВ "Метінвест-СМЦ" на загальну суму 6 871 654,98 грн. (а.с. 22-25), а саме:
- № 224 від 28.04.2021 на суму 3 296 720,32 грн. (призначення платежу: передоплата за рулони х/к зг. договору № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, рахунку № 1111036072 від 26.04.2021, в т.ч. ПДВ 20% - 549 453,39 грн.);
- № 282 від 11.05.2021 на суму 1 105 499,88 грн. (призначення платежу: оплата за металопрокат зг. рахунку № 11042853 від 11.05.2021, в т.ч. ПДВ 20% - 184 249,98 грн.);
- № 333 від 19.05.2021 на суму 808 980,84 грн. (призначення платежу: оплата за металопрокат зг. договору № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, рахунку № 11042251 від 18.05.2021, в т.ч. ПДВ 20% - 134 830,14 грн.);
- № 475 від 08.06.2021 на суму 1 623 130,15 грн. (призначення платежу: оплата за рулони х/к зг. договору № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, рахунку № 11036072 від 26.04.2021, в т.ч. ПДВ 20% - 270 521,69 грн.);
- № 1319 від 30.11.2021 на суму 17 323,79 грн. (призначення платежу: оплата за рулони х/к зг. договору № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, в т.ч. ПДВ 20% - 2 887,30 грн.);
- № 38 від 19.01.2022 на суму 10 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за рулони х/к зг. договору № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, в т.ч. ПДВ 20% - 1 666,67 грн.);
- № 125 від 14.02.2022 на суму 10 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за рулони х/к зг. договору № П-1148459/12/19 від 14.01.2020, в т.ч. ПДВ 20% - 1 666,67 грн.).
02.12.2024 ТОВ "Метінвест-СМЦ" на адресу ТОВ «Демз-Проектбуд" направлено претензію про стягнення заборгованості за договором поставки № П-1148459/12/19 від 14.01.2020 на суму 30 000,00 грн. (а.с. 49-52).
У вищевказаній претензії позивач зазначив, що на виконання Специфікації № 1 постачальник поставив, а покупець без зауважень прийняв товар на загальну суму 5 020 770,46 грн., однак розрахувався частково на суму 4 990 770,46 грн., у зв'язку з чим у покупця наявна заборгованість за договором у розмірі 30 000,00 грн. На підставі викладеного, позивач вимагав від ТОВ «Демз-Проектбуд" підписати специфікацію № 1 від 26.04.2021, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні згідно переліку, акт звіряння розрахунків та повернути підписані примірники а також сплатити заборгованість за договором у розмірі 30 000,00 грн.
Претензія про стягнення заборгованості за договором поставки № П-1148459/12/19 від 14.01.2020 отримана представником ТОВ "Демз-Проектбуд" - 10.12.2024 (а.с. 52).
Однак, відповіді на вищевказану претензію матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, предметом розгляду справи є стягнення з ТОВ "Демз-Проектбуд" на користь ТОВ "Метінвест-СМЦ" основної заборгованості за договором поставки № П-1148459/12/19 від 14.01.2020 у розмірі 30 000,00 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у договорі поставки № П-1148459/12/19 від 14.01.2020 позивач та відповідач встановили умови і терміни поставки товару та порядок розрахунків.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 14.05.2021 по 05.07.2021 ТОВ "Метінвест-СМЦ" поставлено, а ТОВ "Демз-Проектбуд" прийнято металопродукцію на загальну суму 6 901 654,98 грн. з урахуванням ПДВ.
Однак, ТОВ "Демз-Проектбуд" здійснило оплату поставленого товару частково на суму 6 871 654,98 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості ТОВ "Демз-Проектбуд" складає 30 000,00 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Враховуючи отримання ТОВ ТОВ "Демз-Проектбуд" претензії позивача 10.12.2024, строк здійснення оплати за товар настав 17.12.2024.
Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості не представив як і заперечень на вищевказану претензію позивача.
Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума заборгованості складає 30 000,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості за поставлений товару у розмірі 30 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демз-Проектбуд" (пр. Соборний, буд. 20в, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40952197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (вул. Острозьких Князів, буд. 8, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 32036829) основну заборгованість у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.