вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.03.2025м. ДніпроСправа № 904/4623/24
За позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства і просить суд стягнути пеню у розмірі 300 177,97 грн., 3% річних у розмірі 30 715,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 73 205,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 від 18.06.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13.11.2024 від Позивача надійшла заява, в якій він зазначив, що під час направлення 21.10.2024 позову з додатками документів через систему Електронний суд ЄСІТС, внаслідок технічної помилки, системою залишились не збереженими документи, що долучались за номером 9 як додатки до Договору № 256/352 від 18.06.2018, а саме Додаткові угоди від 30.12.2022 та від 29.12.2023 до цього Договору. У зв'язку з цим Позивач просив суд долучити до матеріалів справи вказані Додаткові угоди.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 40).
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
18.06.2018 між Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - Позивач, Сторона 1) та Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (далі - Відповідач, Сторона 2) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору Сторона 1 зобов'язується надати Стороні 2 послугу з централізованого водопостачання, а Сторона 2 зобов'язується, на умовах Договору, прийняти на межі розподілу балансової належності мереж відповідно до Додатку № 1 та оплатити отриманий щомісячний об'єм питної води.
Згідно з п. 2.1 Договору виходячи з технічних можливостей Сторони 1 та встановлених уповноваженим державним органом лімітів споживання води Стороні 2, заявленого Стороною 2 необхідного обсягу питної води, сторони визначили режим водоспоживання Сторони 2 за періодами та граничним обсягам (тис.м3) надання послуги з централізованого водопостачання.
Так, у вказаному пункті Договору сторони визначили узгоджені дані щодо граничного обсягу щомісячного споживання послуги з централізованого водопостачання.
Відповідно до п. 2.2 Договору місячним періодом сторони визначають період часу з першого по останнє число поточного місяця.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що кількість отриманої послуги з водопостачання Стороною 2 на межі розподілу балансової належності мереж між Стороною 1 та Стороною 2, визначається за показниками, повіреного у встановленому порядку, встановленому законодавством та опломбованого Стороною 1, про що складається акт за підписами повноважних представників Сторін 1 та 2, засобів обліку Сторони 2, розташування якого зазначено у Додатку № 1 до Договору.
Згідно з п. 3.2 Договору сторони узгоджують, що в кінці місячного періоду сторони за Договором складають акт зняття контрольних показників приладів обліку води, за формою згідно з Додатком № 2.
За умовами п. 3.3 Договору зняття контрольних показників засобів обліку за місячний період, про які зазначено в пунктах 3.2 Договору, здійснюється щомісячно останнього числа облікового місяця, повноважними представниками сторін, про що складається двосторонній акт про кількість наданих послуг, за їх підписами.
Відповідно до п. 4.1 Договору вартість послуги з централізованого питного водопостачання не визначається за згодою сторін, а установлюється в порядку, визначеному чинним законодавством України, та не потребує при зміні укладення додаткових угод до Договору. Оплата послуги з централізованого водопостачання здійснюється Стороною 2 за тарифом, установленим Стороні 1 уповноваженим державою органом на момент оплати.
За умовами п. 4.3 Договору розрахунок за послугу з водопостачання здійснюється Стороною 2 в безготівковій формі на підставі рахунку Сторони 1 в порядку попередньої оплати, суму якої Сторона 1 визначає до 1-го числа місячного періоду, що передплачується за об'ємами водоспоживання Сторони 2 у минулому місячному періоді. Сторона 2 здійснює попередню оплату не пізніше 25-го числа місячного періоду, що передплачується. Остаточний розрахунок за період, що передплачується, Сторона 2 проводить на підставі рахунку Сторони 1 до 01 числа наступного місячного періоду за передплаченим.
Відповідно до п. 5.4 Договору Сторона 2 зобов'язана, зокрема у встановлений Договором термін здійснювати оформлення акті про кількість наданих послуг з централізованого водопостачання та своєчасно оплачувати отримані рахунки Сторони 1 на умовах Договору.
Згідно з п. 6.4 Договору за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до п. 9.1 Договору сторони передбачили, що дія Договору триває з 18.06.2018 по 15.05.2021.
Додатковою угодою від 30.12.2022 до Договору сторони погодились продовжити строк дії Договору до 31.12.2023, а Додатковою угодою від 29.12.2023 - до 31.12.2024.
На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги з централізованого водопостачання у листопаді 2023 року на суму 2 171 015,46 грн., що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень і заперечень актом надання послуг № 1063/2780 від 27.11.2023 та актом 2781 зняття показників приладів обліку від 27.11.2023.
28.11.2023 Відповідач отримав від Позивача рахунок № 1063/2780 від 27.11.2023 на суму 2 171 015,46 грн.
Відповідач здійснив оплату наданих Позивачем послуг з централізованого водопостачання у розмірі 2 171 015,46 грн., однак несвоєчасно, що підтверджується розрахунком боргу з помісячними нарахуваннями та оплатами, наданим Позивачем до позову.
У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 300 177,97 грн., 3% річних у розмірі 30 715,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 73 205,99 грн.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 4.3 Договору, Відповідач повинен був здійснити оплату наданих послуг у строк до 01.12.2023 включно.
Однак, як встановлено судом, Відповідач здійснив оплату наданих Позивачем послуг з централізованого водопостачання у розмірі 2 171 015,46 грн., проте несвоєчасно, що підтверджується розрахунком боргу з помісячними нарахуваннями та оплатами, наданим Позивачем до позову.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, згідно з п. 6.4 Договору за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
До того ж, згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 02.12.2023 по 27.06.2024 у розмірі 300 177,97 грн. Розрахунок здійснено Позивачем на підставі подвійної облікової ставки НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені, нарахованого на підставі 0,1%.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено невірно, оскільки за період з 02.12.2023 по 27.06.2024 вона складає 298 508,28 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.
В решті позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 1 669,69 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період з 02.12.2023 по 27.06.2024 у розмірі 30 715,83 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по червень 2024 року у розмірі 73 205,99 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 30 715,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 73 205,99 грн. підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача пені у розмірі 298 508,28 грн., 3% річних у розмірі 30 715,83 грн., інфляційних втрат у розмірі 73 205,99 грн.
В решті позову слід відмовити.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Молодіжна, 12, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32598423) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03564045) пеню у розмірі 298 508,28 грн., 3% річних у розмірі 30 715,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 73 205,99 грн., судовий збір у розмірі 4 829,16 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
25.03.2025