18.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1489/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба"
про стягнення 408 641,56 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24 закрито провадження у справі № 904/1489/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" про стягнення 408 641,56 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" судовий збір у сумі 4903,70 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що 04.06.2024 представник відповідача подав докази погашення заборгованості у заявленій позивачем сумі (платіжна інструкція № 492 від 30.04.2024 на суму 30000,00 грн, платіжна інструкція № 557 від 10.05.2024 на суму 50000,00 грн, платіжна інструкція № 586 від 17.05.2024 на суму 50000,00 грн, платіжна інструкція №605 від 20.05.2024 на суму 58641,56 грн, платіжна інструкція № 640 від 24.05.2024 на суму 70000,00 грн, платіжна інструкція № 654 від 27.05.2024 на суму 75000,00 грн, платіжна інструкція № 677 від 30.05.2024 на суму 75000,00 грн) разом із клопотанням про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору.
04.06.2024 від представника позивача до суду також надійшла заява в якій останній підтвердив повну сплату відповідачем заборгованості, яка є предметом спору, та просив закрити провадження у справі, стягнувши з відповідача судовий збір у сумі 4903,70 грн з підстав частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн
Місцевий господарський суд з наявних у справі доказів встановив, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість у сумі 408641,56 грн, яка, відповідно, становить предмет позовних вимог оплачена відповідачем повністю після відкриття провадження у справі, що є підставою для закритя провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
При цьому, місцевим господарським судом зроблено висновок, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги за договором в сумі 15000,00 грн за видатковим касовим ордером від 02.04.2024. Оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критеріїв, передбачених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критеріїв для їх розподілу, передбачених частиною п'ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд виснував, що заявлені позивачем до розподілу 15000,00 грн є співмірними із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), значенням справи для учасників, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також розумним, у тому числі й до ціни позову (15000,00х100/408641,56 = 3,67%).
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та постановити нову ухвалу, якою встановити розмір витрат, що підлягають стягненню з відповідача, на професійну правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції, при визначені розміру відшкодування не були враховані ключові обставини справи, що розглядалась та не враховано складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
На переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано істотні обставини справи, які були наведенні у клопотанні про зменшення розміру стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме:
- на час укладання Договору та додатку до договору із визначенням суми
гонорару (винагороди), по справі існували кардинально різні обставини та передбачалось, що представник Позивача, вступаючи у судовий процес, буде вчиняти дії по визнанню заборгованості та подальшому стягненню заборгованості з Відповідача. Зміна істотних обставин справи, на думку Відповідача, повинно бути також підставою для перегляду розміру гонорару (винагороди) представника Позивача;
- справа №904/1489/24 під час автоматизованого розподілу судових справа між суддями, отримала коефіцієнт складності: 0,930, що відповідно до Рішення Ради Суддів України №46 від 09.06.2016 року співвідносно із категоріями справ щодо невиконання зобов'язань у сфері банківської діяльності або у сфері земельних відносин. Натомість, позовні вимоги були виконані Відповідачем у добровільному порядку справа по суті вирішилась на стадії підготовчого засідання;
- сума у розмірі 15000 грн. є суттєво завищеною та не співмірною, враховуючи обставини, складність справи і фактичний обсяг правничої допомоги (зокрема провадження у справі закрито на стадії підготовчого засідання, фактично відбулось лише одне засідання по справі, предмет спору є простим невиконанням договірних зобов'язань, які підтверджуються всіма необхідними документами та не заперечувались Відповідачем).
Також скаржник зазначає, що під час судового розгляду, сторонами було подано незначну кількість процесуальних документів, що потребували вивченню адвокатом, Позивачем подано лише 3 процесуальних документа, конкретні обставини справи є простими для розуміння та необхідно врахувати сталість судової практики з відповідного питання.
На переконання апелянта, розмір позовних вимог жодним чином не впливав та складність справи або на обсяг вчинених адвокатом Позивача дій. Добровільне виконання з боку Відповідача нівелює важливість розміру позовних вимог відносно до розміру гонорару адвоката.
Скаржник вважає, що обсяг вчинених адвокатом дій, обсяг виконаної роботи явно не відповідає критеріям розумності розміру та співвідношенню до складності справи.
Гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. становить 5,14 прожиткових мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або більше двох мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 313 годин роботи. Однак, суд першої інстанції не надав увагу наведеному розрахунку.
На підставі наведеного скаржник стверджує, що саме у неврахуванні судом першої інстанції всіх обставин справи, зміни істотних обставин справи, відповідності критеріям визначеним у частині 5 статті 129 ГПК України (зокрема пункт 4 частини 5 статті 129 ГПК України щодо врегулювання спору мирним шляхом, у поєднанні із частиною 5, 6 статті 126 ГПК України), практики ВС та Європейського суду з прав людини, призвело до винесення необґрунтованої ухвали.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
13.08.2024 до Центрального апеляціійного господарського суду надійшов
відзив позивача на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначає, що доводи скаржника є необгрунтованими, а гонорар представника Позивача за надану правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (5,14 прожиткових мінімуми для працездатних осіб) є співмірним із заявленими позовними вимогами та не може становити надмірний тягар для Відповідача, який є юридичною особою зі статутним капіталом у розмірі 1 000 000,00 грн.
На думку позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі відповідає критеріям розумності та співмірності.
20.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду скаржником подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яким останній зазначає, що враховуючи відсутність детального переліку наданих адвокатом послуг, явно незначну складність справи, погашення заборгованості у добровільному порядку з боку відповідача під час судового розгляду та не зазначення нових обставин, у тексті відзиву, які б мали значення для підтвердження розміру адвокатських витрат - ухвала Господарського суду Дніпропетровської області підлягає перегляду у частині розміру задоволених адвокатських витрат.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Коваль Л.А., 07.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого, для вирішення питання відкриття провадження у справі, визначено новий склад суду у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (колегією суддів у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В, Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24.
Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24 призначено у судовому засіданні на 15.04.2025 об 10:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24 призначено в судове засідання на 18.02.2025 о 14:10 год.
Представники сторін у судове засідання 18.02.2025 не з'явились, не скористались своїм правом участі в судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.
18.02.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
04.06.2024 представник відповідача подав докази погашення заборгованості у заявленій позивачем сумі (платіжна інструкція № 492 від 30.04.2024 на суму 30000,00 грн, платіжна інструкція № 557 від 10.05.2024 на суму 50000,00 грн, платіжна інструкція № 586 від 17.05.2024 на суму 50000,00 грн, платіжна інструкція №605 від 20.05.2024 на суму 58641,56 грн, платіжна інструкція № 640 від 24.05.2024 на суму 70000,00 грн, платіжна інструкція № 654 від 27.05.2024 на суму 75000,00 грн, платіжна інструкція № 677 від 30.05.2024 на суму 75000,00 грн) разом із клопотанням про закриття провадження у справі.
04.06.2024 до суду надійшла також заява представника позивача, в якій останній підтвердив повну сплату відповідачем заборгованості, що є предметом спору, та просив закрити провадження у справі й стягнути з відповідача судовий збір у сумі 4903,70 грн з підстав частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
При цьому в обґрунтування поданої заяви позивачем долучено до неї копії договору № 01/03 від 25.03.2024 про надання правової допомоги, акта від 03.04.2024 про надання послуг та видаткового касового ордеру від 02.04.2024 на суму 15000,00 грн.
08.06.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн, посилаючись на те, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу в сумі 15000,00 грн є явно завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності й становить надмірний тягар для відповідача.
З наявних у справі доказів убачається, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість у сумі 408641,56 грн, що є предметом спору, сплачена відповідачем повністю після відкриття провадження у справі.
За подання позову до суду позивач сплатив визначений підпунктом 1 пункту 2 частини другої та частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у сумі 4903,70 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією № 16160 від 02.04.2024.
Відтак, сплачений позивачем судовий збір у сумі 4903,70 грн покладається на відповідача.
У доданому до позовної заяви попередньому розрахунку судових витрат позивач у справі попередньо визначив витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до укладеного між адвокатом Бойчуком Т.В. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Лембергміт" (далі - клієнт) договором № 01/03 від 25.03.2024 про надання правової допомоги (далі - договір) адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу (адвокатські послуги) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами (п. 1.1 договору).
Додатком № 1 від 25.03.2024 до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у сумі 15000,00 грн за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в підготовці, складанні та поданні господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 408641 грн 56 коп., яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" (код ЄДРПОУ 43620707) перед клієнтом (п. 1 Додатку № 1).
Сторони також погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в участі в 1 (одному) судовому засіданні у розмірі 3000,00 грн (п. 2 Додатку № 1).
Згідно з актом надання послуг від 03.04.2024 до договору адвокатом були виконані наступні роботи (надані такі послуги): підготовка, складання та подання господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 408641 грн. 56 коп.
Зазначена сума гонорару адвокатом одержана за видатковим касовим ордером від 02.04.2024.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задавленню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що відповідачем погашена заборгованість у заявленій позивачем сумі, що підтверджується: платіжною інструкцією № 492 від 30.04.2024 на суму 30000,00 грн, платіжною інструкцією № 557 від 10.05.2024 на суму 50000,00 грн, платіжною інструкцією № 586 від 17.05.2024 на суму 50000,00 грн, платіжна інструкція №605 від 20.05.2024 на суму 58641,56 грн, платіжною інструкцією № 640 від 24.05.2024 на суму 70000,00 грн, платіжною інструкцією № 654 від 27.05.2024 на суму 75000,00 грн, платіжною інструкцією № 677 від 30.05.2024 на суму 75000,00 грн), з огляду на що судом першої інстанції закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до тексту позовної заяви: «…Попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс становить 4 903 грн. 70 коп.
Попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв'язку з розглядом справи становить 20 000,00 грн. …».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
04.06.2024 господарським судом Дніпропетровської області зареєстровано заяву, якою позивач просив суд, зокрема, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000.00 грн.
До заяви, згідно додактів, додано:
«… - засвідчена копія договору про надання правової допомоги №01/03 від 25 березня 2024 року з додатками;
- засвідчена копія акту про надання послуг від 03 квітня 2024 року;
- засвідчена копія ордер у про оплату…».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем
дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Як встанволено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Бойчуком Т.В. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Лембергміт" (далі - клієнт) укладено договір № 01/03 від 25.03.2024 про надання правової допомоги (далі - договір), за яким адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу (адвокатські послуги) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами (п. 1.1 договору).
За правову допомогу, передбачену в розділі 1 договору клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі визначеною та прописаною в додадтках до цього догвооур та/або актами виконаних робіт (п. 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2. договору встановлено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представником кожної зі сторін. Акт складається у двох примірниках, по одному примірнику акту зберігається у клієнта та адвоката.
Додатком № 1 від 25.03.2024 до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у сумі 15000,00 грн за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в підготовці, складанні та поданні господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 408641 грн 56 коп., яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" (код ЄДРПОУ 43620707) перед клієнтом (п. 1 Додатку № 1).
Сторони також погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в участі в 1 (одному) судовому засіданні у розмірі 3000,00 грн (п. 2 Додатку № 1).
Згідно з актом надання послуг від 03.04.2024 до договору адвокатом були виконані наступні роботи (надані такі послуги): підготовка, складання та подання господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 408641 грн. 56 коп. (а.с. 91).
Зазначена сума гонорару адвокатом одержана за видатковим касовим ордером від 02.04.2024 (а.с. 91).
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2-4 ст. 126 ГПК передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням доданого акту надання послуг від 03.04.2024 розподілу підлягає 15000,00 грн понесених заявником витрат з професійної правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач свої заперечення проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу навів у клопотанні вх. №28024 від 08.06.2024.
Колегія суддів констатує, що зміст клопотання вх. №28024 від 08.06.2024: «… Не погоджуючись із заявленим розміром стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначаю наступне: Із практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішень у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року № 71660/11, у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року №30675/06, № 30785/06, № 32818/06, № 34468/06 та № 49001/06, у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року № 72277/01, у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року № 66561/01, вбачаєтьтся, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) від 28.11.2002 р. № 58442/00 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони повинні базуватись на критерії розумності, фактичності, неминучості та обґрунтованості.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).
Сума у розмірі 15000 грн. є суттєво завищеною та не співмірною, враховуючи обставини, складність справи і фактичний обсяг правничої допомоги (зокрема провадження у справі закрито на стадії підготовчого засідання, фактично відбулось лише одне засідання по справі).
Також слід зазначити, що під час судового розгляду, сторонами було подано незначну кількість процесуальних документів, що потребували вивченню адвокатом, Позивачем подано лише 3 процесуальних документа, конкретні обставини справи є простими для розуміння, спір щодо основного боргу був вирішений сторонами у добровільному порядку та слід врахувати сталість судової практики з відповідного питання.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 27 березня 2024 року у справі № 924/691/22 підтвердив необхідність наявності критеріїв розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, а також зазначив про необхідність врахування фактичного обсягу наданої правничої допомоги.
Правовим висновком наведеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 N 922/1964/21, від 05.07.2023 у справі N 911/3312/21, Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 2920 гривень. Також статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено в 2024 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 квітня - 8 000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 48 гривень.
Таким чином, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. становить 5,14 прожиткових мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або більше двох мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 313 годин роботи.
Зважаючи на вищевикладене, гонорар представника Позивача за надану правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. є явно завищеним, становить надмірний тягар для Відповідача, а стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищенаведеним критеріям розумності та співмірності…» не містить в собі обугрунтувань, які б могли бути перевірені судом першої інстанції на предмет відповідності заявлених витрат на професійну правничу допомогу крітеріям співрозмірності.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодксу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що: «… Не погоджуючись із висновками суду, викладеними в ухвалі від 18.06.2024 року, щодо стягнення з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100% від заявлених вимог у сумі 15000,00 грн., Відповідач зазначає наступне:
1. Необґрунтованість винесеної ухвали, на думку Відповідача, полягає у неповноті дослідження та з'ясування обставин, викладених у клопотанні про зменшення розміру стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Так, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
3. На підтвердження понесених витрат Позивача на правову допомогу до Суду надано:
- договір про надання правової допомоги № 01/03 від 25 березня 2024 року з додатками;
- акт надання послуг від 03 квітня 2024 року;
- касовий ордер про оплату вказаних послуг.
Відповідно до наданих документів та заяви, Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.
4. Відповідно до укладеного між адвокатом Бойчуком Т.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Лембергміт" договором № 01/03 від 25.03.2024 про надання правової допомоги адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу (адвокатські послуги) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами (п. 1.1 договору).
5. Додатком № 1 від 25.03.2024 до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у сумі 15000,00 грн за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в підготовці, складанні та поданні господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 408641 грн 56 коп., яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" (код ЄДРПОУ 43620707) перед клієнтом (п. 1 Додатку № 1).
6. Сторони також погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в участі в 1 (одному) судовому засіданні у розмірі 3000,00 грн (п. 2 Додатку № 1).
7. Згідно з актом надання послуг від 03.04.2024 до договору адвокатом були виконані наступні роботи (надані такі послуги): підготовка, складання та подання господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 408641 грн. 56 коп.)
8. Зазначена сума гонорару адвокатом одержана за видатковим касовим ордером від 02.04.2024 року.
9. На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо професійної правничої допомоги, та зменшення їх за клопотанням Відповідача.
Однак, судом першої інстанції, при визначені розміру відшкодування не були враховані ключові обставини справи, що розглядалась та не враховано складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
10. Навіть та обставина, що під час укладення договору про надання правової допомоги, існували обставини, які докорінно змінились під час розгляду справи, свідчить про зміну істотних обставин надання правової допомоги.
11. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
13. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року.
14. Таким чином, практика ВС та норми законодавства свідчать про необхідність дотримання принципів розумності, реального розміру адвокатських витрат та з урахуванням істотних обставин справи фактичності, неминучості та обґрунтованості таких витрат.
15. Судом не було враховано наступні обставини, які також були наведені у клопотанні про зменшення розміру стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу:
1) Договором № 01/03 від 25.03.2024 про надання правової допомоги та Додатком № 1 від 25.03.2024 до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у сумі 15000,00 грн.
Однак 04.06.2024 року, сума позовних вимог у розмірі 408641,56 грн. була погашена Відповідачем добровільно у повному обсязі.
Таким чином, на час укладання Договору та додатку до договору із визначенням суми гонорару (винагороди), по справі існували кардинально різні обставини та передбачалось, що представник Позивача, вступаючи у судовий процес, буде вчиняти дії по визнанню заборгованості та подальшому стягненню заборгованості з Відповідача. Зміна істотних обставин справи, на думку Відповідача, повинно бути також підставою для перегляду розміру гонорару (винагороди) представника Позивача.
Справа №904/1489/24 під час автоматизованого розподілу судових справ між суддями, отримала коефіцієнт складності: 0,930, що відповідно до Рішення Ради Суддів України №46 від 09.06.2016 року співвідносно із категоріями справ щодо невиконання зобов'язань у сфері банківської діяльності або у сфері земельних відносин.
Натомість, позовні вимоги були виконані Відповідачем у добровільному порядку справа по суті вирішилась на стадії підготовчого засідання.
2) Сума у розмірі 15000 грн. є суттєво завищеною та не співмірною, враховуючи обставини, складність справи і фактичний обсяг правничої допомоги (зокрема провадження у справі закрито на стадії підготовчого засідання, фактично відбулось лише одне засідання по справі, предмет спору є простим невиконанням договірних зобов'язань, які підтверджуються всіма необхідними документами та не заперечувались Відповідачем).
Також слід зазначити, що під час судового розгляду, сторонами було подано незначну кількість процесуальних документів, що потребували вивченню адвокатом, Позивачем подано лише 3 процесуальних документа, конкретні обставини справи є простими для розуміння та необхідно врахувати сталість судової практики з відповідного питання.
3) Щодо співмірності ціни позову до адвокатських витрат, слід враховувати саме ту обставину, що відбулось добровільне виконання позовних вимог під час розгляду справи. При цьому, розмір позовних вимог жодним чином не впливав та складність справи або на обсяг вчинених адвокатом Позивача дій.
На думку Відповідача, розмір позовних вимог міг бути і значно більшим, при цьому добровільне виконання з боку Відповідача нівелює важливість розміру позовних вимог відносно до розміру гонорару адвоката.
4) Щодо дійсності та необхідності вчинених адвокатом дій, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Підготовлена та подана Позовна заява ґрунтувалась на трьох типах документів: договір поставки, декілька накладних та декілька платіжних доручень.
Тобто об'єм документів та матеріалів, з якими адвокатом було проведено роботу - є незначним.
Для розрахунку заборгованості та обґрунтуванню позовних вимог, достатньо було прочитати договір поставки, взяти наявну інформацію щодо строків поставки та виникненню обов'язку щодо оплати.
Жодних інших документів представник Позивача не використовував у своїй роботі, що також резюмує незначний обсяг дій адвоката.
Розрахунок збитків Позивача, а також розрахунок штрафних санкцій не проводився.
Також, щодо подібних спорів існує стала судова практика, а спірні відносини не потребували пошуку правових позицій ВС щодо особливостей подібних спорів.
Таким чином, на думку Відповідача, обсяг вчинених адвокатом дій, обсяг виконаної роботи явно не відповідає критеріям розумності розміру та співвідношенню до складності справи.
16. Відповідачем, у клопотанні про зменшення розміру стягнення додатково було наведено розрахунок співвідношення розміру гонорару до прожиткового мінімуму та фактичної кількості робочих годин.
17. Так, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. становить 5,14 прожиткових мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або більше двох мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 313 годин роботи.
18. Однак, суд першої інстанції не надав увагу наведеному розрахунку.
19. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п.п. 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
20. Саме у неврахуванні судом першої інстанції всіх обставин справи, зміни істотних обставин справи, відповідності критеріям визначеним у частині 5 статті 129 ГПК України (зокрема пункт 4 частини 5 статті 129 ГПК України щодо врегулювання спору мирним шляхом, у поєднанні із частиною 5, 6 статті 126 ГПК України), практики ВС та Європейського суду з прав людини, призвело до винесення необґрунтованої ухвали. …» колегією суддів відхиляються як безпідставні зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують вірних висновків, зроблених судом першої інстанції під час розгляду клопотання про покладення витрат на правничу допомогу в повному обсязі на ТОВ «М'ясна садиба».
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи, що по відношенню до ціни позову зазначені витрати становлять лише 3,67% (15000,00х100/408641,56) з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також розумними в контексті спірних правовідносин є 15000,00 грн на професійну правничу допомогу, які задоволені судом першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі №904/1489/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна садиба» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2422,40 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1489/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2422,40 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна Садиба".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.03.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус