24.03.2025 м.Дніпро Справа № 904/2949/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Іванов О.Г. (доповідача),
судді: Чередко А.Є., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: Тетрачук І.В. (власні засоби ЄСІКС);
від позивача: Гордієвська С.В. (в залі суду);
від відповідача: не з'явився;
від скаржника: Смирнова Ю.В. (власні засоби ЄСІКС);
від третьої особи: Балабанов Г.Л. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023 (суддя Т.В. Загинайко, повний текст якого підписаний 09.01.2023) у справі № 904/2949/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит Технолоджи" (39008, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 225; ідентифікаційний код 40668306)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудтехнологія" (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр-т Металургів, буд. 36А, офіс 3; ідентифікаційний код 43577589)
про зобов'язання повернути переданий на зберігання товар по акту прийому-передачі на підставі договору від 19.09.2020 № 190920 відповідального зберігання
У березні 2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив “Агрофірма “Україна» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004.
Позовні вимоги обґрунтовані зволіканням Орендодавця - ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі від 10.11.2004 №б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700024); фактичним користуванням земельною ділянкою, здійсненням оплати орендної плати; відсутністю рішення орендодавця щодо заперечення у поновленні договору оренди землі, а тому наявністю підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі №904/2949/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит Технолоджи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудтехнологія" про зобов'язання повернути переданий на зберігання товар по акту прийому-передачі на підставі договору від 19.09.2020 № 190920 відповідального зберігання - задоволено в повному обсязі.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудтехнологія" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Композит Технолоджи" переданий на зберігання товар по акту прийому-передачі від 19.09.2020 на підставі договору від 19.09.2020 № 190920 відповідального зберігання, а саме плити мобільного дорожнього покриття у кількості 1 166 штук.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудтехнологія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит Технолоджи" 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася китайська компанія SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, китайську компанію SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD; зупинити дію рішення до закінчення апеляційного перегляду; рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
При цьому в апеляційній скарзі скаржник зауважує на тому, що оскаржуване судове рішення прийнято на підставі підроблених документів. Задовольняючи позов лише на підставі договору зберігання, суд не перевірив права позивача («поклажодавця») на товар та не залучив до участі у справі власника цього майна. В даному випадку позивач використав спрощену процедуру судового розгляду (розгляд справи без участі та повідомлення сторін, без відзиву відповідача, без урахування проблемної роботи поштових відділень під час воєнного стану) для розробки схеми незаконного заволодіння чужим майном.
Так, по-перше, плити мобільного дорожнього покриття в кількості 1166 штук, які находяться на зберіганні на складі за адресою в місті Полтава, вулиця Половка, 78, належать постачальнику - китайській компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD.
Вищезазначені плити є предметом договору поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018, укладеним між SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (постачальником) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (покупцем), що підтверджується відповідним договором, додатками до нього та митними документами (копії додаються). Загальна кількість ввезеного товару становить 1166 плит мобільного дорожнього покриття загальною вартістю 4 236 879,16 (чотири млн. двісті тридцять шість тис. вісімсот сімдесят дев'ять дол. 16 цент.) доларів США, що на даний час еквівалентно 161 886 978 (сто шістдесят один млн. вісімсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень.
Під час передачі товару між сторонами договору поставки виник спір щодо його якості та комплектності, тому товар був повернутий Постачальнику та залишений на митній території України до вирішення спірних питань в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (розгляд спорів на даний час не закінчився).
Для забезпечення належного збереження товару на весь час арбітражних розглядів SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD уклало з ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ» прямий договір зберігання товару від 17.09.2020, а також акт приймання-передачі товару на зберігання. Одночасно з передачею товару на зберігання ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ» уклало договір оренди з ТОВ «ЕНЕРКОМ» на оренду території складського майданчика №16/2020-ор від 17.09.2020 (копії документів додаються).
Ніяких інших плит мобільного дорожнього покриття (окрім тих, що належать SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD) на території складського майданчика в місті Полтава, вул. Половка, 78 немає і не може бути, оскільки такі плити не виробляються в Україні і більше не ввозилися на її митну територію (це спеціалізовані плити вартістю 3 536 доларів США за 1 шт., які використовуються у виключно складних геологічних умовах під час видобування природних копалин, виконані на індивідуальне замовлення АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», мають нестандартний розмір 12 кв.м, кожна плита має на поверхні клеймо-логотип «UGV» та індивідуальний номер).
На початку 2022 року якісь невстановлені особи вже намагалися незаконно заволодіти даними плитами, в зв'язку з чим на адресу ТОВ «ЕНЕРКОМ» (орендодавець складського майданчику) був направлений лист про обмеження кола осіб, які мають право доступу до плит (копія листа додається).
По-друге, представники ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖІ» надали до матеріалів позовної заяви підроблені документи та заявили вимоги, направлені на незаконне заволодіння чужим майном. Зокрема, позивач називає себе «покладжодавцем», але жодних документів, які б підтверджували його повноваження щодо спірного майна - не надав: позивач у даній справі не тільки не є власником зазначених плит мобільного дорожнього покриття, але й не має жодних повноважень щодо володіння чи розпорядженням цим майном.
Зауважує, що в оскарженому рішенні суд не дослідив належним чином навіть елементарні обставини:
- суд посилається на договір від 19.09.2020 №190920 відповідального зберігання, в якому в пунктах 1.1., 2.2. «поклажодавець» зобов'язаний своєчасно сплачувати, а «зберігач» має право отримувати плату за надання послуг зберігання. Однак, в судовому рішенні немає жодного посилання на те, що такі послуги надавалися чи оплачувалися сторонами на підтвердження фактичного виконання договору. В той же час, суд мав пересвідчитись у добросовісності сторін, в т.ч. шляхом витребування бухгалтерських та податкових документів - актів виконаних робіт, податкових накладних (зареєстрованих у встановленому порядку), платіжних документів, актів звірки, тощо;
- позивач взагалі не проводить господарську діяльність і у відкритих базах даних міститься інформація про те, що з 22.10.2021 свідоцтво ПДВ у ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖІ» було скасоване з причини відсутності поставок та ненадання декларацій;
- суд зазначає, що строк зберігання становить один календарний рік (тобто, до 19.09.2021), але позов заявлено лише через рік після закінчення строку дії договору. Суд залишає поза увагою будь-які правомірні питання з факту спливу строку зберігання: наприклад, за ч. 3 ст. 946 ЦК України якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання; ст. 947 ЦК України - відшкодування витрат на зберігання; ст. 952 ЦК України - відшкодування збитків зберігачеві;
- строк договору зберігання закінчився, майно вчасно не витребувано, а між сторонами немає жодного доказу на підтвердження здійснення хоча б яких розумних юридичних та/або фактичних дій;
- судом не було досліджено питання про порядок повернення плит: яким саме чином (способом) мало відбутися таке повернення? Що це мало бути, які дії треба було зробити: в договорі такі дії не визначені, в претензії нічого не зазначено;
- суд першої інстанції також не встановив того факту, що загальний обсяг плит 1166 шт. становить 27 (двадцять сім) морських контейнерів і повернення такого великого обсягу товару не є легким. Зокрема, кожна плита має площу 12 квадратних метрів та вагу понад 600 кг. Для переміщення такої плити необхідна спеціалізована великогабаритна техніка, спеціалізовані бригади вантажників та стропальщиків, які мають відповідні допуски до такого роду вантажно-розвантажувальних робіт. ТОВ «Шляхбудтехнологія» не має таких ресурсів і за умовами так званого «договору відповідального зберігання від 19.09.2020 №1909209» до його зобов'язань не входить виконання таких робіт або оплата послуг спеціалізованих організацій. Отже, в чому полягає «повернення» майна і в чому конкретно полягають зобов'язання зберігача, і в чому полягає порушення цих «зобов'язань» - оскарженим судовим рішенням не встановлено.
По-суті, в даній справі позивач скористався некомпетентним вирішенням справи з метою привласнення чужого майна, а судове рішення про витребування цих плит стало інструментом доступу до них.
На запит SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD був отриманий лист від ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ» про те, що воно протягом всього часу (з моменту реєстрації) знаходиться за вказаною офіційною адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 36-А, офіс 3; постійно отримує всю кореспонденцію за даною адресою (наприклад, документи про відкриття виконавчого провадження від 20.12.2023 за наказом по даній справі - фактично вручено 29.12.2023), однак, ніколи не отримувало від Господарського суду Дніпропетровської області жодного документа (ані ухвали про відкриття провадження, ані рішення).
Крім того, директор ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ» Сьомка Ганна Геннадіївна наполягає на тому, що вона договір зберігання з ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖИ» від 19.09.2020 №190920 ніколи не підписувала і не знає про його існування.
По-третє, судом першої інстанції був неправильно визначений характер заявленого позову та розмір судового збору.
Так, з тексту оскарженого рішення вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача повернути майно, що за змістом норм чинного законодавства відноситься до вимог майнового характеру.
Враховуючи той факт, що вартість майна фактично становить 4 236 879,16 (чотири млн. двісті тридцять шість тис. вісімсот сімдесят дев'ять дол. 16 цент.) доларів США, що на даний час еквівалентно 161 886 978 (сто шістдесят один млн. вісімсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень, то судовий збір мав бути сплачений в розмірі для майнових вимог, а справа підлягала розгляду за нормами загального позовного провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У відзиві викладене клопотання про закриття провадження у справі, зокрема з підстави відсутності у пані Смирнової Юлії Вячеславівни повноважень на підписання апеляційної скарги.
На підтвердження повноважень представника китайської компанії адвокатом Смірновою Юлією Вячеславівною надано апеляційному суду Довіреність на представника від 08 січня 2024 року строком дії до 31 грудня 2024 року. При цьому, довіреність від імені китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. (без зазначення правильної організаційної форми за текстом довіреності. LTD) з місцезнаходженням згідно довіреності юридична адреса: Suifenhe Free Trade Zone Main Branch Lubei, Zhisanlu West, Xin Nai Fireresistant and durable bulk materials №1, № 2 main workshop, 16 buildings 101, China надалі довіритель - в особі директора Xu LongQing, який діяв нібито на підставі Статуту цією довіреністю уповноважив Смирнову Юлію Вячеславівну представляти інтереси довірителя в усіх державних органах, в усіх третейських судах та комерційних арбітражах, в усіх судах загальної юрисдикції України всіх інстанції, без зазначення повноваження на представництво в господарських судах України. При цьому в довіреності не зазначено окрім прізвища ім'я по батькові представника, будь-яких інших даних, які б дозволяли ідентифікувати особу представника, як-то паспортні данні, РНОКПП, посилання на свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність пані Юлія Смирнова не додає і до апеляційної скарги також.
В довіреності від 08 січня 2024 року окрім того, що відсутні повноваження на представництво в спеціалізованих господарських судах України та невірно зазначено організаційно-правова форма китайської компанії, без зазначення правильної організаційної форми за текстом довіреності . LTD, також не вказано місце її видачі. Чи була вона видана на території України, чи на території КНР, що унеможливлює проведення перевірки та необхідності її легалізації.
І хоча на сторінці 11 апеляційної скарги заявником і зазначається, що повноваження адвоката підтверджуються договором про надання правових послуг та довіреністю, однак таких документів до апеляційної скарги не додано. І Смирновою Юлією підписано апеляційну скаргу саме як фізичною особою представником заявника, вказівка на статус адвоката відсутня в апеляційній скарзі.
При перевірці компанії заявника на ресурсах КНР позивач звернувся до офіційних рекомендованих Посольством України в Китайській народній республіці розміщених на інтернет-ресурсі https://china.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/186-torgovelynojekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrajinoju-ta-kitajem/korisni-posilannya,
скориставшись першим запропонованим посиланням, позивач звернувся до ресурсу https://www.gsxt.gov.cn/index.html, при введенні реєстраційного номеру 91231081692614408Т вбачається, що компанія SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD була засновано 29 серпня 2009 року, представником компанії є Sun Zhiwu TA (Сунь Чжиу), а не особа зазначена в довіреності Сюй Лунцін ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Як вбачається з реєстру китайських компаній 30.10.2020 змінився і власник і представник компанії, до цього часу був представник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а став ОСОБА_2 , утримувачем акцій був Сунь Чжиу, а став також ОСОБА_2 .
З доданих до апеляційної скарги реєстраційних документів китайської компанії (додаток 5 до позовної заяви) вбачається що вони актуальні станом на 20.04.2018, і відповідно 07.05.2018 було засвідчено нотаріально їх переклад, в той же час як вбачається з копій документів вони засвідчені 26.02.2021 Директором з МТП та складської логістики АТ «Укргазвидобування» Єрьоміним С. і потім з цих копій зроблені копії, які засвідчені представником китайської компанії Смирновою Юлією за допомогою ЄЦП при поданні апеляційної скарги.
Вважає, що апеляційним судом за таких обставин не можуть бути прийняті до уваги докази наявності повноважень у представника та інші, тобто всі додатки до позовної заяви.
Стверджує, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD не вирішувалось.
Зокрема, 19.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖИ», далі - позивач, як поклажодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ», далі - відповідач, як зберігач, уклали договір зберігання № 190920.
19.09.2020 за актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв майно товарно-матеріальні цінності плити мобільного дорожнього покриття у кількості 1166 штук заставною вартістю 65 000,00 грн на загальну суму 75 790 000,00 грн.
Укладенню договору зберігання передувало проведення загальних зборів учасників ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖІ» 26.03.2023, згідно рішення яких, що підтверджується відповідним протоколом, статутний фонд товариства було сформовано саме за рахунок цього майна.
Відповідні відомості було внесено до статуту товариства та проведено реєстраційні дії.
Позивач звертався до відповідача з вимогами повернути товар, переданий на зберігання, за рахунок якого був сформований статутний фонд, роте такі вимоги залишились без відповіді. І саме завдяки незаконному утриманню товару підприємство позивача позбавлене законної можливості належним чином здійснювати підприємницьку діяльність, а відповідач своїми діями перешкоджає такій діяльності.
І навіть за обставин, вказаних в апеляційній скарзі, відповідач не виявив волю звернутися з апеляційною скаргою, процесуальним правом на оскарження судового рішення не скористався.
Звертає увагу апеляційного суду, що заявником додано до апеляційної скарги Акт про нібито передачу плит заявником відповідачу на зберігання від 17.09.2020, який не підписаний зі сторони китайської компанії, а лист № 02 від 29.12.2023 підписаний нібито директором відповідача Ганною Сьомка, адресований комерційному представнику SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD, без зазначення ідентифікаційних даних такого представника, тобто не юридичному представнику, а саме комерційному. Водночас, з доданого Статут китайської компанії вбачається (аркуш 3 статуту), що чинний виконавчий директор є юридичним представником кампанії, стаття 9 Статуту. Повноваження комерційного представника в статуту не вказані. Взагалі не зрозуміло, хто є цим комерційним представником.
Складається враження, що підписантом заявника використано документи, надані для представництва в арбітражному суді в 2018 році, які використовуються ним на власний розсуд, користуючись статусом нерезидента китайської компанії, адже мінімальна перевірка по реєстру підтвердила зміну власника та виконавчого директора-юридичного представника ще в 2020 році, або відповідно колишнім директором використовуються повноваження, надані в 2018 році, які фактично припинились після його звільнення, і довіреність від 08 січня 2024 року не є дійсною.
Отже, за вказаних обставин та доказів у позивача наявні договірні відносини з відповідачем щодо зберігання, має місце передача товару відповідно до переліку, а також факт неповернення, переданого на зберігання майна.
Питання про право власності на переданий на зберігання товар при розгляді справи судом першої інстанції не вирішувалось і не повинно було вирішуватись, фактично заявником стверджується, що передане на зберігання майно є тотожним, яке можливо (без огляду оригіналів документів зважаючи на численні допущенні порушення щодо їх оформлення, засвідчення копій з копій, що недопустимо, такого достовірно стверджувати неможна) є тотожним майну, яке належить позивачу.
Але додані докази стосуються договірних відносин і спору про право власності між юридичними особами, які не є учасниками договору зберігання, укладеного між позивачем і відповідачем. І за умови якщо заявник передав на зберігання відповідачу товар, він не позбавлений процесуального права звернутися з позовом до відповідача про повернення переданого на зберігання, що жодним чином не впливає на відносини зберігання, які виникли між позивачем і відповідачем.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2949/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
26.01.2024 матеріали справи №904/2949/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апелянту поновлений строк подачі скарги; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023; розгляд апеляційної скарги призначений на 02.04.2024 на 15:00 годину; зупинено дію оскаржуваного рішення на час апеляційного розгляду; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.
10.02.2024 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (зареєстровано судом 12.02.2024) про закриття провадження у справі, яке мотивовано наявністю сумнівів у позивача щодо повноважень підписанта скарги - адвоката Смирнової Ю.В., наданих їй нерезидентом - китайською компанією. Просить оглянути у судовому засіданні оригінали всіх письмових доказів, долучених до скарги; зобов'язати заявника надати суду актуальні станом на дату підписання скарги реєстраційні документи китайської компанії; визнати явку директора відповідача ТОВ “Шляхбудтехнологія» Ганни Сьомки в судове засідання обов'язковою.
Клопотання аналогічного змісту надійшло до суду від позивача також 12.02.2024.
01.03.2024 від представника скаржника надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.
До заперечень надані переведені з китайської мови документи стосовно компанії апелянта, а саме: про призначення директора компанії від 01.09.2021, про зміну виконавчого директора компанії від 01.09.2021, бізнес-ліцензія від 01.09.2021, довіреність на Смирнову Ю.В. від 08.01.2024, акт приймання-передачі плит на зберігання від 17.09.2020, підписаний між апелянтом та відповідачем.
25.03.2024 від представника апелянта адвоката Смирнової Ю.В. через Електронний суд до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
01.04.2024 клопотання аналогічного змісту надійшло від представника позивача - адвоката Тетарчук І.В.
У судовому засіданні 02.04.2024 заслухані пояснення учасників процесу щодо поданого клопотання і заперечень.
Протокольною ухвалою клопотання позивача задоволено частково. Вирішено: оглянути у наступному судовому засіданні оригінали доданих до скарги документів, наявних у апелянта, з урахуванням його пояснень стосовно часткового знаходження оригіналів документів у АТ “Укргазвидобування» та реєстраційних документів китайської компанії за місцем її знаходження; необхідності надати реєстраційні документи компанії-апелянта актуальні станом на день підписання скарги; визнати обов'язковою явку директора підприємства відповідача - ТОВ “Шляхбудтехнологія», Сьомки Ганни Геннадіївни.
Ухвалою від 02.04.2024 оголошено перерву до 19.06.2024; зобов'язано апелянта: надати для огляду в судовому засіданні усі наявні у нього і подані до скарги оригінали доказів, або, в разі відсутності оригіналів доказів, надати відповідні пояснення. Надати актуальні станом на момент підписання скарги реєстраційні документи компанії нерезидента (апелянта) або відповідні письмові пояснення стосовно дійсності поданих до заперечень документів (реєстраційних документів від 01.09.2021) станом на момент підписання скарги. Зобов'язано позивача, відповідача, апелянта надати до наступного судового засідання оригінали договорів зберігання з усіма додатками від 19.09.2020 №190920, укладеного між позивачем та відповідачем та від 17.09.2020 №17/93, укладеного між відповідачем та SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD. Викликано в судове засідання директора ТОВ “Шляхбудтехнологія» Сьомку Ганну Геннадіївну. Явку директора підприємства відповідача в судове засідання визнано обов'язковою.
03.06.2024 до суду від апелянта надійшли пояснення в яких останній зазначив.
Щодо питання надання для огляду оригіналів документів, в т.ч. договору поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018.
Як зазначалось в тексті апеляційної скарги апелянтом по справі є китайська компанія -SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD, яка є іноземною юридичною особою, на території України має статус нерезидента та немає представницьких органів в Україні. Весь документообіг компанії здійснюється у відповідності до вимог законодавства Китайської Народної Республіки (як місця реєстрації юридичної особи) з урахуванням вимог міжнародного права. Всі оригінали документів, що підтверджують факт участі особи в господарсько-правових операціях, знаходяться в КНР за місцем реєстрації та основного офісу, оскільки вони є джерелом підтвердження здійснення таких операцій, наступного їх контролю та збереження доказів. Оскільки договір поставки плит №UGV10467/30-18 від 16.08.2018 не був виконаний сторонами у встановленому порядку, плити не були повернуті на митну територію КНР та не була здійснена відповідна оплата їх вартості, операції за даним контрактом відносяться до категорії ризикових та підлягають держаному контролю в КНР на підставі оригіналів документів. Жодна транспортна та поштова компанія не можуть надати 100% гарантії збереження документів (лише грошову компенсацію їх реальної вартості), ведення військових дій та можливі ускладнення на території України роблять пересилання оригіналів документів ризиковою операцією, тому апелянт не може надати витребувані документи в судове засідання в оригінальному вигляді, а лише електронні скановані копії з таких оригіналів (додаються до даних додаткових пояснень).
Щодо питання «сумніву» представників позивача в наявності у апелянта оригіналів договору поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018:
Директором ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖІ» є ОСОБА_3 , який у 2018-2019 був комерційним представником SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD з питань виконання договору поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018, а також був допитаний в якості свідка в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (далі за текстом - МКАС при ТПП України) з питань умов виконання цього договору (рішення МКАС при ТПП України від 20.11.2020 справа 116/2019). ОСОБА_3 абсолютно точно відомий факт та зміст укладеного договору поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018, суть умов контракту, обставини ввезення плит на митну територію України, процедура їх прийняття та наступні суперечки сторін контракту щодо якості поставленого товару. Таким чином, апелянт вважає, що «сумніви» представників позивача стосовно наявності договору поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018 можуть заявлятися лише з підстав недостатньої поінформованості з боку власного клієнта та/або з метою затягування процесу, є заздалегідь необґрунтованими та надуманими.
Факт укладення договору поставки плит №UGV10467/30-18 від 16.08.2018 та права апелянта на товар підтверджуються первинними документами, а також рішеннями МКАС при ТПП України від 20.11.2020 у справі №116/2019, від 10.02.2022 у справі №57/2021, від 30.10.2023 у справі №273/2021, а також ухвалами Київського апеляційного суду від 18.12.2023 та від 25.03.2024 у справі 824/153/23.
Щодо питання оригіналів митних декларацій про поставку плит мобільного дорожнього покриття на митну територію України: до матеріалів апеляційної скарги апелянтом були додані митні декларації з документів, посвідчених посадовими особами АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», оскільки саме державне товариство мало здійснити митне очищення та сплатити всі митні платежі та ПДВ. Враховуючи той факт, що вищезазначені операції здійснювались АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», апелянт не має та не може мати оригінали митних декларацій, тому суду були надані сканкопії з посвідчених копій.
Звертає увагу, що на даний час не існує жодної справи в будь-якому суді про оспорювання права власності китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (в т.ч. і з боку АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», оскільки вони відмовились від товару). Але так само SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD ніколи не передавала права на цей товар ані ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖИ», ані ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНЛОГІЯ», ані гр. ОСОБА_3 , ані гр. ОСОБА_4 .
Щодо питання оригіналів установчих документів апелянта: як зазначалось вище про юридичний статус китайської компанії, оригінали установчих документів зберігаються на території офісу за місцем реєстрації в КНР, факт державної реєстрації підтверджується даними державного реєстру КНР, всі скановані оригінали правовстановлюючих документів та підтверджених повноважень надавались до заперечень апелянта від 29.02.2024.
Щодо питання оригіналів договорів зберігання: до матеріалів апеляційної скарги та заперечень надавались скановані копії з оригіналів договору зберігання №17/93 від 17.09.2020, акту приймання передачі та додаткової угоди. 10.11.2022 офіційна перевірка проводилась представниками державної компанії АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» за місцем зберігання плит в м. Полтава, вул. Половка, 78. За результатом перевірки були документально підтверджені та фактично перевірені договір зберігання плит мобільного дорожнього покриття №17/93 від 17.09.2020 (укладений між SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD та ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ»), умови зберігання, фактична кількість та стан придатності товару. Дані обставини докладно описані в процесуальних документах МКАС при ТПП України, в т.ч. в спірний період 2022 року (ухвали МКАС при ТПП України від 05.09.2022, 19.10.2022 у справі №273/2021). З наведеного вбачається, що за весь час наявності спорів в міжнародному арбітражі та державних судах України, а це період з 2019 по 2024 роки, тільки SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD мало вільний доступ до свого товару, здійснювало контроль за його зберіганням, забезпечувало доступ до плит третім особам, в т.ч. АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ». І навпаки, з боку ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖІ» відсутня будь-яка інформація про походження плит та прав власності на товар.
Щодо питання порушення оскарженим рішенням прав апелянта на товар, а також того факту, що даний спір фактично стосується права власності, а не виконання договору зберігання: апелянту достовірно не відомо про те, чи дійсно був підписаний спірний договір зберігання між позивачем ТОВ «КОМПОЗИТ ТЕХНОЛОДЖИ» та ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ» від 19.09.2020 №190920, але всі обставини у справі свідчать про фіктивність цього договору: у позивача відсутні належні та допустимі докази речових прав на плити МДП, відсутні будь-які докази виконання договору зберігання (відсутні акти огляду, оплата послуг, податкова звітність, будь-які про вчинення фактичних дій щодо виконання договору, тощо).
19.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи, а саме актів візуального обстеження майданчика, на якому зберігались плити дорожнього покриття, та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження №12024046230000200 за ч.1 ст.358 КК України відносно внесення неправдивих відомостей до договору зберігання.
19.06.2024 від АТ “Укргазвидобування» надійшло клопотання про залучення цього підприємства до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Клопотання обґрунтовано наступним.
В частині наявності у Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD права власності на 1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами.
Так, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України розглядалась справа №273/2021 за позовом Suifenhe Xin-Resistant Technology Development CO., LTD до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору поставки № UGV10467/30-18 від 16.08.2018, вчиненого AT «Укргазвидобування» та оформленого письмовим повідомленням-листом від 14.11.2019 (вих. №30/524); зобов'язання Товариства прийняти товар (1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами), узгоджений сторонами в Специфікації №1 від 16.08.2018 Додатку №1 та Додатку №4 до договору поставки №UGV 10467/30-18 від 16.08.2018, стягнення з Товариства на користь Suifenhe Xin-Resistant Technology Development CO., LTD. суми заборгованості в розмірі 4 239 879,16 доларів США; 3% річних в сумі 328 590,64 доларів США; суми незаконно отриманої банківської гарантії 211 993,96 доларів США.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.10.2023 у справі №273/2021 в задоволенні позову у даній справі відмовлено. При цьому, даним рішенням встановлено, що Товар за договором № UGV10467/30-18 від 16.08.2018 (1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами), від якого відмовилось AT «Укргазвидобування», залишається у власності Suifenhe Xin-Resistant Technology Development CO., LTD та зберігається Боржником на території України за адресою м. Полтава, вул. Половка, 78 на підставі договору зберігання товару №17/93 від 17.09.2020 (зберігай - ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОПЯ») та акту приймання - передачі плит на зберігання від 17.09.2020 до договору №17/93 від 17.09.2020 (п.41, п.43 арк. 23 Рішення).
Намагаючись виконати умови договору поставки UGV10467/30-18 від 16.08.2018, Suifenhe Xin-Resistant Technology Development CO., LTD було завезено на митну територію України товар, а саме плити мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами у кількості 1166 шт.
Митне оформлення вказаного товару підтверджується митними деклараціями №UA806020/2019/203780, №UA806020/2019/206710, №UA806020/2019/206816, №UA806020/2019/207113.
Під час митного оформлення даного товару із картки-особового рахунку Акціонерного Товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» було списано ввізне мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 6,5% на загальну суму 275 592,15 доларів США, відшкодування якої було предметом спору у справі №57/2021, за наслідком розгляду якої Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення від 10.02.2022 №57/2021 про задоволення позову Стягувача.
У зв'язку із відмовою АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» від прийняття товару неналежної якості та відмовою від договору UGV10467/30-18 від 16.08.2018, даний товар був повернутий Боржнику та розміщений останнім на зберігання у зберігача ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ» за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 78.
Внаслідок виникнення спору щодо підстав відмови від договору, який розглядався Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України у справі №273/2021 за позовом Боржника, сторонами у даній справі був проведений огляд товару у місці його зберігання, про що складено акт від 10.11.2022 за участю сторін даної справи, що є додатковим доказом знаходження майна за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 78.
Отже, вищенаведені обставини свідчать про те, що плити мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами у кількості 1166 шт., які перебувають на зберіганні у ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЇ», і які, найімовірніше, є предметом позову у даній справі, належать на праві власності Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD.
Щодо впливу рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 на права та обов'язки AT «Укргазвидобування».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.03.2024 № 824/153/23 задоволено заяву AT «Укргазвидобування» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 10.02.2022 по справі №57/2021 про стягнення з Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) 286 503,99 доларів США та 1 342,00 грн. судового збору на підставі ст.475 ЦПК України у зв'язку із знаходженням майна боржника на території України, а зокрема 1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами, які належать Боржнику та зберігається на території України за адресою м. Полтава, вул. Половка, 78 на підставі договору зберігання товару №17/93 від 17.09.2020 (зберігач - ТОВ «ШЛЯХБУДТЕХНОЛОГІЯ») та акту приймання - передачі плит на зберігання від 17.09.2020 до договору №17/93 від 17.09.2020, що встановлено Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.10.2023 у справі №273/2021 (п.41, п.43 арк. 23 Рішення).
25.04.2024 дана ухвала суду набрала законної сили та на її виконання Київським апеляційним судом видано відповідні виконавчі листи.
Станом на день подання цього клопотання рішення суду не виконано.
Таким чином, компанія Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD набуває процесуального статусу боржника у виконавчому провадженні у разі реалізації AT «Укргазвидобування» свого права на звернення до примусового виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 10.02.2022 по справі №57/2021.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - в т.ч. Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п.1 ч.1 ст.10 Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
У відповідності до ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації
Статтею 61 Закону передбачено порядок реалізації арештованого майна.
З системного аналізу вказаних норм права випливає, що примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 10.02.2022 по справі №57/2021, яким стягнуто з Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) 286 503,99 доларів США та 1 342,00 грн. судового збору, буде здійснюватися за рахунок реалізації майна боржника на електронному аукціоні в межах процедури виконавчого провадження, в тому числі за рахунок плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами у кількості 1166 шт.
Крім того, у разі нереалізації зазначеного майна на третьому електронному аукціоні, в силу приписів ч.ч.6, 8, 9 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», AT «Укргазвидобування», як стягувач у виконавчому провадженні, буде наділений правом на отримання плит у власність в рахунок погашення заборгованості Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD.
З огляду на викладене, задоволення позову у даній справі впливає на права та законні інтереси AT «Укргазвидобування», оскільки:
по-перше, предметом позову у даній справі є витребування майна, право власності на яке належить боржнику Акціонерного товариства «Укргазвидобування» та підтверджено рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.10.2023 у справі №273/2021;
по-друге, за рахунок реалізації вказаного майна будуть задоволені грошові вимоги AT «Укргазвидобування»;
по-третє, у разі нереалізації плит на електронному аукціоні, AT «Укргазвидобування» матиме право отримати їх у власність в рахунок погашення заборгованості.
У судовому засіданні 19.06.2024 сторонам наданий час на ознайомлення з відповідним клопотанням та висловлення щодо нього своєї правової позиції; оголошено перерву до 24.09.2024.
23.09.2024 до суду від позивача надійшли заперечення стосовно клопотання АТ “Укргазвидобування» про залучення цього підприємства до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Також позивач наголосив, що у даному випадку наявні дві самостійні підстави для закриття апеляційного провадження - відсутність у пані Смирнової Юлії Вячеславівни повноважень на підписання апеляційної скарги та того факту, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD не вирішувалось.
23.09.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відрядженням судді Верхогляд Т.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024, справу № 904/2949/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.
В судовому засіданні 24.09.2024 оглянуто оригінали документів, зокрема договору №190920 від 19.09.2020 та акту приймання на відповідальне зберігання майна. Заслухано пояснення директора відповідача Сьомки Г.Г.; оголошено перерву до 27.11.2024.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 27.11.2024 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на навчанні (підвищення кваліфікації).
Ухвалою суду від 03.12.2024 визначена нова дата судового засідання - 24.03.2025.
20.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить: витребувати у ТОВ «Шляхбудтехнологія» та китайської компанії Suifenhe XinResistant Technology Development CO., LTD оригінали договору зберігання товару б/н від 17.09.2020 (копію якого долучено до матеріалів даної справи) та договору зберігання товару №17/93 від 17.09.2020 (копію якого долучено до матеріалів справи №917/2273/24), а також акт приймання - передачі плит на зберігання від 17.09.2020 до договору №17/93 від 17.09.2020, укладеного між Suifenhe Xin-Resistant Technology Development CO., LTD та ТОВ «Шляхбудтехнологія» та зобов'язати надати їх для огляду у судове засідання.
21.03.2025 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у яких останній зауважив на безпідставності посилання представника апелянта на ухвалу Київського апеляційного суду від 25.03.2024 у справі № 824/153/23 та рішення міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України, які в силу частини восьмої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не мають преюдиційного значення та підлягають доказуванню в загальному порядку.
Щодо посилання представника Апелянта на договір зберігання товару №17/93 від 17.09.2020 та акт приймання - передачі плит на зберігання від 17.09.2020 до договору №17/93 від 17.09.2020, вказує на те, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 зобов'язано позивача, відповідача, апелянта надати до наступного судового засідання оригінали договорів зберігання з усіма додатками від 19.09.2020 №190920, укладеного між позивачем та відповідачем та від 17.09.2020 №17/93, укладеного між відповідачем та SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD. Позивачем на виконання зазначеної Ухвали Суду надано для огляду оригінали витребуваних судом документів (оригінал договору зберігання та акту-приймання передачі плит), проте, а ні Відповідач, а ні Апелянт витребувані Судом документи так і не надали.
При цьому, ТОВ «Композит Технолоджі» 17.12.2024 звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про виключення з опису та зняття арешту з майна - плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів у кількості 116 одиниць, які описані та арештовані постановою Київського ВДВС у м. Полтаві від 23.07.2024 у ВП № 75466784 і виставлені на продаж ДП «Сетам» через електронні аукціони у ВП 75466784 з метою погашення боргу перед АТ «Укргазвидобування» Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.12.2024 за зазначеною позовною заявою ТОВ «Композит Технолоджі» було відкрито провадження у справі № 917/2273/24.
Як зазначає позивач, в матеріалах справи №917/2273/24, що знаходиться на розгляді Господарського суду Полтавської області, наявний інший договір хранения №17/93 від 17.09.2020 та акт приймання - передачі плит на зберігання від 17.09.2020 до договору №17/93 від 17.09.2020, укладені тими самими сторонами (між Suifenhe Xin-Resistant Technology Development CO., LTD та ТОВ «Шляхбудтехнологія») та з одним тим самим предметом та об'єктом договору («хранение плит мобильного дорожного покрытия в количестве 1166 шт., ввезенных на территорию Украины в порядке выполнения договора поставки №UGV10467/30-18 от 16.08.2018 г), які не відповідають один одному за змістом та структурою, що свідчить про їх фіктивність.
Викладені обставини та необхідність перевірки справжності долучених до справи представником Скаржника документів, які мають ключове значення для оцінки обставин, на які посилається представник апелянта, виникла процесуальна необхідність звернутись з вищезазначеним клопотанням про витребування оригіналів доказів і їх дослідження в судовому засіданні.
Наголошує, що надані письмові пояснення Сьомки Ганни Геннадіївни, направлені через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 19.11.2024, протирічать поясненням, наданим нею у судовому засіданні 24.09.2024 у режимі відеоконференції.
Так, в судовому засіданні 24.09.2024 на питання позивача директор ТОВ «Шляхбудтехнологія» Сьомка Г.Г. пояснила, що договір зберігання №17/93 від 17.09.2020 та акт приймання - передачі плит на зберігання було підписано одночасно шляхом електронного обміну документами з китайською компанією, у подальшому сторони обмінялись оригіналами документів; жодний представник ТОВ «Шляхбудтехнологія», у тому числі і вона, як керівник (яка знаходиться у м. Кривий Ріг), не приймали плити у м. Полтава та вона підписали акт приймання-передачі «тому що бачила плити на фотографіях».
При цьому не зрозуміло, яким чином по фотографіям можливо встановити кількість переданих плит мобільного дорожнього покриття, а саме - 1166 шт., як зазначено у Акті.
В той же час, вартість плит складає 4 239 879 ,16 доларів США, як зазначено в Акті, та ОСОБА_5 , як директор ТОВ «Шляхбудтехнологія», укладаючи значний правочин та підписуючи акт приймання - передачі плит «по фотографіям», проявила злочинну недбалість, позаяк створила для Товариства значні зобов'язання матеріального характеру по поверненню товару (плит) вартістю 4 239 879 ,16 доларів США.
Враховуючи викладені обставини, твердження представника Апелянта, про наявність договору зберігання, укладеного Відповідачем з Suifenhe xinresistant technology development co., LTD, за яким плити мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів у кількості 116 шт., були фактично прийняті та знаходились за адресою м. Полтава, вул. Половка, 78, не відповідає дійсним фактичним обставинам, не підтверджено належними доказами та спростовують наведеними обставинами та доданими Позивачем доказами.
Знов зауважує на відсутності у представника апелянта Смирнової Юлії Вячеславівни повноважень на звернення з апеляційною скаргою; правомірності набуття права власності та володіння ТОВ "Композит Технолоджі" плитами мобільного дорожнього покриття, які були передані на зберігання за договором відповідального зберігання №190920 від 19.09.2020 відповідно до акту прийому передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 19.09.2020 та знаходились за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 78.
Звертає увагу, що спір стосується зобов'язання Відповідача повернути майно і дана позовна вимога є вимогою зобов'язального характеру про виконання обов'язку в натурі (повернення зі зберігання належного Позивачу), а право власності не є Об'єктом вимоги за поданим позовом, позаяк вимогою є дія зобов'язаної сторони - відповідача по справі, а вирішення спору не впливає на склад майна та не змінює власника майна і якщо китайська компанія дійсно передала на зберігання Відповідачу товар, вона не позбавлена права самостійно звернутися до суду із позовом про відновлення своїх прав та інтересів (про повернення переданого на зберігання майна), що жодним чином не впливає на відносини зберігання, які виникли між Позивачем і Відповідачем, які є предметом спору у дані справі, що розглядається Судом.
Тому, є безпідставним та не обґрунтованим твердження представника Апелянта про вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси апелянта - китайської компанії, яка не брала участь у даній справі і яку законно та правомірно не було залучено до участі у справі, що є обґрунтованою підставою для закриття апеляційного провадження.
23.03.2025 до суду від апелянта надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких останній просить суд розглядати справу без урахування доказів, на які посилається позивач, а саме: довіреності від 31.12.2019, нібито виданої компанією SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD на уповноваження Зеленскього О.В., а також трьохстороннього договору від 17.02.2020, нібито підписаного компанією SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD, оскільки позивачем не були дотримані норми ч. 9 ст. 80 ГПК України про надання доказів, сторони були позбавлені ознайомитись з доказами та оцінити їхню достовірність, а також беручи до уваги факт заперечення апелянтом підписання цих документів.
В судовому засіданні 24.03.2025 АТ «Укргазвидобування» підтримало заявлене клопотання; позивач і апелянт заперечили щодо його задоволення.
В судовому засіданні 24.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали про залучення АТ «Укргазвидобування» до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Розглянувши матеріали справи, з урахуванням наведених доводів заявника, колегія суддів доходить висновку про необхідність залучення до участі у справі третьої особи.
Згідно зі ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
За приписами п.1 ч.1 ст.267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з'ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, з огляду на те, що згідно з поданими документами, наявними у справі існує ймовірність того, що майно, яке є предметом спору у цій справі, а саме плити мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами у кількості 1166 шт., які були передані на зберігання позивачем у цій справі відповідачу за договором відповідального зберігання №190920 від 19.09.2020 відповідно до акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 19.09.2020 та знаходились за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 78, є саме тим товаром, що був завезений в Україну компанією Suifenhe xin-resistant technology development co., LTD на виконання договору поставки № UGV10467/30-18 від 16.08.2018, укладеного з АТ «Укргазвидобування», то колегія суддів вважає необхідним залучити зазначену юридичну особу до участі у цій справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами (ч.3 ст.216 ГПК України).
В судовому засіданні 24.03.2025 оголошено перерву до 07.04.2025 до 10:00 години, про що учасників провадження повідомлено під запис.
З урахуванням залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «Укргазвидобування» та відсутності у вказаної особи заяв по суті, поданих в межах цієї справи, колегія суддів також вважає необхідним зобов'язати інших учасників у справі надіслати вказаній особі попередньо подані у справі заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст.50, 234, 235, 267, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд.26/28, код ЄДРПОУ 30019775).
2. Позивачу та відповідачу направити Акціонерному товариству «Укргазвидобування» заяви по суті справи, зокрема: позовну заяву з додатком, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, докази чого надати суду апеляційної інстанції.
3. Третій особі направити до суду апеляційної інстанції свої пояснення стосовно поданої апеляційної скарги (копії вказаних документів направити іншим учасникам провадження у справі).
4. В судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023 у справі № 904/2949/22 оголосити перерву до 07.04.2025 до 10:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65, в залі засідань № 415-а.
Провести судове засідання (та всі інші) у справі №904/2949/22 з представниками:
китайської компанії SUIFENHE XIN-RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD адвокатом Смирновою Юлією Вячеславівною,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит Технолоджи" адвокатом Тетарчук Інною Віталіївною,
Директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудтехнологія" Сьомкою Ганною Геннадієвною,
призначене на 07.04.2025 на 10:00 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №415-а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Викликати в судове засідання директора ТОВ “Шляхбудтехнологія» Сьомку Ганну Геннадіївну.
Явку директора підприємства відповідача в судове засідання визнати обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, в тому числі засобами електронного зв'язку (за наявності).
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.Б. Парусніков