ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 березня 2025 року Справа № 902/893/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: Дудін Л.В.
відповідача: Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 р. у справі №902/893/24, ухвалені суддею Шамшуріною М.В., повний текст рішення складено 30.12.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб"
до Тростянецької селищної ради
про визнання незаконним та скасування рішення
До Господарського суду Вінницької області 20.08.2024 надійшла позовна заява № б/н від 14.08.2024 (вх. № 929/24 від 20.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" до Тростянецької селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької селищної ради 84 сесії 8 скликання від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку".
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 р. у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/893/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 року по справі № 902/893/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення Тростянецької селищної ради 84 сесії 8 скликання від 30 липня 2024 року № 997 “Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року “Про поновлення договору оренди на земельну ділянку» повністю та стягнути з відповідача Тростянецької селищної ради на користь позивача ТОВ “ТРОСТЯНЕЦЬХЛІБ» всі судові витрати.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Вінницької області.
28.01.2025 матеріали справи №902/893/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 р. у справі №902/893/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2025 р.
04.02.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" адвоката Дудіна Леоніда Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/893/24 - задоволено.
20.02.2025 р. від представника Тростянецької селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 у справі №902/893/24 залишити без змін.
25.02.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 р. клопотання представника Тростянецької селищної ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 902/893/24 - задоволено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "20" березня 2025 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" підтримав доводи апеляційної скарги, вважає що рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 р. у справі №902/893/24 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відтак, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 року по справі № 902/893/24 повністю і ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а відтак просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що оспорюване рішення відповідача не реалізовано шляхом укладення за взаємною згодою додаткової угоди до договору оренди землі, вимога позивача про визнання незаконним рішення та його скасування у контексті спірних правовідносин хоч і є належним способом захисту, однак такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" без укладення додаткової угоди або договору оренди на новий строк не призведе до поновлення дії договору оренди землі на тих самих умовах та на той же строк або до укладення нового договору, а тому така вимога не спроможна забезпечити ефективний захист, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" стверджує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд при його ухваленні допустив невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права.
При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу порядку та умов поновлення договору оренди землі від 18 січня 2017 року укладеного між сторонами, а також законності ухваленого відповідачем рішення від 30.07.2024 року № 997.
Даний висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки такий договір було поновлено на строк 7 років, пунктом 1 рішення Тростянецької селищної ради від 11.03.2024 року №898/1 «Про поновлення договору оренди ТОВ «ТРОСТЯНЕЦЬХЛІБ» від 18.01.2017 року на земельну ділянку площею 1,2302 га кадастровий номер 0524155100:02:004:0005 в смт. Тростянець по вул. Івана Богуна, 69, яке вступило в законну силу та не оскаржується ТОВ «ТРОСТЯНЕЦЬХЛІБ».
Оскільки договір оренди від 18.01.2017 року укладений між ТОВ «ТРОСТЯНЕЦЬХЛІБ» та Тростянецької селищної радою було поновлено відповідачем 11.03.2024 року, оскаржуване по даній справі рішення відповідача від 30.07.2024 року суперечить інтересам позивача, як однієї із сторін даного договору - орендаря, оскільки відповідачем як іншою стороною договору - орендодавцем, всупереч положенням 1 статті 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 626, 759, частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положеннями частини 9 статті 93 Земельного кодексу України - ст. ст. 1,2,5, 13, 15, 33 Закону України "Про оренду землі" на які звертає увагу суд, було прийнято оскаржуване рішення від 30.07.2024 року в порядку ст.144 Конституції України, тобто в односторонньому, імперативному порядку щодо зміни істотних умов договору, а саме строк дії поновленого договору з 7 років на строк 1 рік заднім числом, тобто з 16.02.2024 року, оскільки договір оренди землі від 18.01.2017 року був зареєстрований у Державному, реєстрі земель 16.02.2017 року.
Також суд першої інстанції вважав безпідставними та відхилив твердження позивача, що договір оренди землі є поновленим у порядку статті 126-1 Земельного кодексу України на той самий строк та тих самих умовах, не даючи при цьому оцінки, а чому ж він таки був поновлений відповідачем строком на 7 років, шляхом прийняття обов'язкового рішення сесії Тростянецької селищної ради (п.1) від 11.03.2024 року №898/1, яке обов'язкове до виконання в тому числі і самим відповідачем, якщо орендарем не було дотримано процедури передбаченої ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на момент укладення договору.
За змістом проекту додаткової угоди від 21.03.2024 року підписаної Тростянецькою селищною радою, зокрема передбачалося поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Тростянецьхліб» від 18 січня 2017 року у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 7 (сім) років, визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 2 689 286,54 грн., та визначити орендну плату у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі - 322 714,39 грн. в рік (т. 1 а.с. 42). На підставі оскаржуваного по даній справі рішення Тростянецькою селищною радою підписано додаткову угоду від 01.08.2024 року до договору оренди землі від 18.01.2017 року (т. 1 а. с. 42).
Пунктом 1 додаткової угоди від 01.08.2024 передбачено поновлення на один рік терміну дії договору оренди землі від 18.01.2017 року, який зареєстрований у Державному, реєстрі земель від 16.02.2017 року, предметом якого є земельна ділянка площею 1,2302га, кадастровий номер 0524155100:02:004:0005, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код - 11.02) на території селища Тростянець, по вул. Івана Богуна,69, Гайсинського району, Вінницької області.
Таким чином відповідач прямо вказує у всіх рішеннях сесії та проектах додаткових угод про саме поновлення дії договору оренди землі від 18.01.2017 року, а не укладення нового договору, навіть враховуючи переважне право позивача на укладення такого договору, враховуючи наявність на земельній ділянці нерухомого майна позивача.
Вочевидь, якщо 7 річний термін дії договору оренди землі від 18.01.2017 року, який був зареєстрований у Державному, реєстрі земель 16.02.2017 року сплив 16.02.2024 року, то саме з цього дня такий договір було продовжено також на сім років про що прямо зазначено в п. 1 рішення сесії Тростянецької селищної ради (п.1) від 11.03.2024 року№ 898/1.
Також, судом першої інстанції не було надано оцінку закінченню строку дії основного договору, який сплив 16.02.2024 року та подальшим діям відповідача як на виконання договірних відносин в порядку Закону України «Про оренду землі» так і фактичним його діям як суб'єкта владних повноважень по прийняттю обов'язкових рішень на відповідній території.
Суд першої інстанції начебто і визнає факт порушення прав та інтересів позивача, проте не вказує який же належний спосіб захисту, на думку суду, мав би обрати позивача як орендар по договору оренди землі для забезпечення ефективного захисту своїх інтересів щодо узгодження можливих змін істотних умов договору (розмір орендної плати, строк дії договору) в порядку передбаченому пунктом 33 договору оренди про те, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Таким чином прийняте відповідачем рішення сесії Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року №997 прямо суперечить як положенням договору оренди землі від 18.01.2017 року так і положенням чинного законодавства, яке регулює правовідносини щодо орендних відносин.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Тростянецька селищна рада у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження позивача стосовно того, що договір оренди землі є поновленим у порядку статті 126-1 Земельного кодексу України на той самий строк та них самих умовах, як безпідставні.
У межах розгляду справи позивач стверджує, що 15.03.2024 року отримав від відповідача лист від 19.02.2024 року, яким було запропоновано переглянути пункт 9 договору оренди землі щодо орендної плати та збільшити її з 3% до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У відповідь на зазначений лист, позивач 18.03.2024 року (лист № 3) повідомив відповідача про неможливість погодження на запропоновані зміни, посилаючись на ризики втрати конкурентоспроможності підприємства. Водночас позивач висловив намір продовжити договір оренди землі від 18.01.2017 року на тих самих умовах, зокрема залишивши розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Листами від 15.04.2024 року (№ 4) та від 08.05.2024 року (№ 5) позивач повторно звертався до відповідача з проханням ініціювати продовження договору оренди на тих самих умовах, без зміни розміру орендної плати.
Однак, наведені у позові обставини, а також додані до матеріалів справи докази, свідчать про те, що позивач не звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі у строк, встановлений договором оренди та частиною 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору. Як вбачається з матеріалів справи, позивач вперше звернувся до відповідача із проханням продовжити договір оренди лише 18.03.2024 року, тобто після спливу строку дії договору (16.02.2024 року).
Таким чином, позивач не дотримався вимог, встановлених договором оренди та чинним законодавством щодо порядку реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не звернувся до орендодавця у встановлені строки з відповідним листом- повідомленням та проектом додаткової угоди, що відповідно унеможливлює реалізацію переважного права на укладення договору на новий строк.
Відповідно до чинного законодавства, поновлення договору оренди можливе лише за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди (частина 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Відмова позивача від підписання додаткової угоди фактично свідчить про відсутність його згоди на нові умови договору, а відповідно, про втрату переважного права на його поновлення.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюване рішення Тростянецької селищної ради ухвалене у межах повноважень органу місцевого самоврядування та не порушує прав позивача. Таким чином, позовні вимоги позивача були правомірно відхилені з огляду на недотримання ним передбаченої законом процедури поновлення договору оренди землі, а також з урахуванням принципу добросовісності у договірних відносинах.
Також, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької селищної ради від 30.07.2024 року № 997 у контексті спірних правовідносин, хоча і є формально належним способом захисту, однак не є ефективним. Оскільки визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення без укладення додаткової угоди або нового договору оренди не призведе до автоматичного поновлення договору оренди землі на тих самих умовах та на той же строк, такий спосіб захисту не забезпечує реального поновлення прав позивача.
Таким чином, суд обґрунтовано встановив, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки обраний ним спосіб захисту є неефективним та не забезпечує поновлення його прав у межах спірних правовідносин.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
18 січня 2017 року між Тростянецькою селищною радою (далі - орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" (далі - орендар, позивач) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди) (т.1 а.с. 11, 12).
Відповідно пункту 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення 17 сесії Тростянецької селищної ради 7 скликання від 23 грудня 2016 року №202 у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код - 11.02) з кадастровим номером 0524155100:02:004:0005, яка розташована по вул. Мічуріна, 69, смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області.
За умовами пункту 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 1,2302 га., в тому числі 0,929 га - під проїздами, проходами та площадками, 0,2773 га - під будівлями.
Згідно з пунктом 3 договору оренди на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, який належить орендарю на праві колективної власності, на підставі договору купівлі-продажу серія ВВВ № 406861 від 18.02.2003 року, а також інші об'єкти інфраструктури: площадками, вкритими грунтовими покриттями (0,2928 га), водосховищем (0,0059 га), газовою ШРП (0,0018 га), трубою заводу (0,0009 га), баштою водонапірною, силосною (90,0002 га) робочою зоною (0,1191 га), кварталон (0,3521 га), газонами (0,2773 га).
Відповідно до пункту 4 договору оренди земельна ділянка передається в оренду разом з комплексом будівель та споруд.
Пунктом 5 договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 2 010 023, 78 гривень.
Згідно з пунктом 8 договору оренди земельна ділянка передається в оренду на сім календарних років з правом викупу, починаючи з дати державної реєстрації цього договору. Після закінчення строку дії договору орендар, має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За умовами пункту 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 3% від нормативної грошової оцінки землі в сумі 63 918,76 грн./рік.
Пунктом 13 договору оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається: щорічно за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 33 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 40 договору оренди).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0505869152017 від 06.02.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 0524155100:02:004:0005, площею 1,2302 га, цільове призначення 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (далі - спірна земельна ділянка) зареєстрована 04.10.2010 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (т.1 а.с. 50-53).
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0505869152017 від 06.02.2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524155100:02:004:0005 також вбачається, що місцем розташування вказаної земельної ділянки є Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вулиця Мічуріна, 69; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки - для розміщення та обслуговування майнового комплексу ТОВ "Тростянецьхліб"; форма власності - державна власність.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 400540984 від 23.10.2024 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524155100:02:004:0005 площею 1,2302 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1174749505241) 16.02.2017 року зареєстровано за Тростянецькою селищною радою, номер запису про речове право: право власності 19051666 (т. 1 а.с. 108).
Як убачається з інформаційної довідки 16.02.2017 на підставі договору оренди, серія та номер б/н, виданий 18.01.2017 державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право - право оренди земельної ділянки; земельна ділянка передається в оренду на 7 (сім) календарних років з правом викупу, починаючи з дати державної реєстрації цього договору, строк дії: 7 (сім) календарних років; орендар - ТОВ "Тростянецьхліб", код ЄДРПОУ: 30806598, орендодавець - Тростяненька селищна рада, код ЄДРПОУ: 04326224; опис об'єкта іншого речового права - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі (номер запису про інше речове право - 19051863).
За змістом інформаційної довідки, на підставі договору купівлі-продажу, ВВВ 406861, ВВВ 406862, 18.02.2004 до реєстру прав власності на нерухоме майно 24.02.2004 внесені відомості про об'єкт нерухомого майна - комплекс, майновий, загальною площею 2218,7 кв.м. ТОВ "Тростянецьхліб", адреса нерухомого майна - Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вулиця Мічуріна, 69.
Як убачається із матеріалів справи, 19 лютого 2024 року Тростянецька селищна рада звернулася до ТОВ "Тростянецьхліб" із листом № 02-17/387 щодо перегляду пункту 9 "Орендна плата" договору оренди землі від 18.01.2017 року та збільшення відсотку плати з 3% на 12% від нормативної грошової оцінки (т. 1 а.с. 13).
У відповідь на вказаний лист, 18 березня 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" звернулось до Тростянецької селищної ради із листом №3 у якому зазначило, що збільшення відсотків плати за оренду земельної ділянки викличе підвищення ціни на продукцію підприємства, що зробить її неконкурентноздатною, а також просило продовжити договір оренди земельної ділянки від 18.01.2017 року і не змінювати відсоток плати 3% від нормативної грошової оцінки (т.1 а.с.14).
Листами від 15.04.2024 № 4, від 08.05.2024 №5 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" повторно зверталося до Тростянецької селищної ради, у яких просило ініціювати продовження договору оренди землі із залишенням орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки (т. 1 а.с. 15-16).
Листом від 15.05.2024 № 02-15/1000 Тростянецька селищна рада повідомила позивача, що 11 березня 2024 на 76 сесії 8 скликання Тростянецькою селищною радою за наслідками розгляду клопотання позивача прийнято рішення № 898/1 "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" (т. 1 а.с.17-19).
До вказаного листа долучено рішення Тростянецької селищної ради та проект додаткової угоди підписаний зі сторони Тростянецької селищної ради.
Згідно пункту 1 цього рішення селищна рада вирішила поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" від 18 січня 2017 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 16.02.2017 року на земельну ділянку площею 1,2302га (кадастровий номер 0524155100:02:004:0005), що розташована в селищі Тростянець по вул. Івана Богуна, 69 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового використання 11.02) у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 7 (сім) років.
Пунктом 2 вказаного рішення селищною радою визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2689286,54 грн., відповідно орендна плата встановлюється у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі - 322714,39 грн. (триста двадцять дві тисячі сімсот чотирнадцять гривень 39 копійок) в рік.
Згідно пункту 3 рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" необхідно укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєструвавши її у встановленому законом порядку.
За змістом проекту додаткової угоди від 21.03.2024 підписаної Тростянецькою селищною радою, зокрема передбачалося поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю “Тростянецьхліб» від 18 січня 2017 року у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 7 (сім) років, визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 2 689 286,54 грн., та визначити орендну плату у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі - 322 714,39 грн. в рік (т.1 а.с.42).
Із матеріалів справи вбачається, що запропоновану радою додаткову угоду позивачем не підписано.
Із матеріалів справи також убачається, що позивач звертався до Тростянецької селищної ради із інформаційними запитами щодо отримання рішень Тростянецької селищної ради про встановлення ставок місцевих податків та зборів на території Тростянецької селищної ради (т. 1 а.с. 20-25).
Відповідно до пунктів 1, 1.1. рішення, додатку 2 до рішення Тростянецької селищної ради ухваленого на 42 сесії 8 скликання від 12 липня 2022 року № 514 "Про внесення змін до рішення селищної ради від 09.07.2021 року №254 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Тростянецької селищної територіальної громади" ставка орендної плати за земельні ділянки на 2023 рік та наступні роки згідно додатку 2 (вводяться в дію з 01.01.2023) щодо земельних ділянок з цільовим призначенням - 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств встановлена у розмірі 8 відсотків нормативної грошової оцінки (т. 1 а.с. 24, 25).
Листом від 05.07.2024 року № 7 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" звернулося до Тростянецької селищної ради з проханням переглянути рішення від 11.03.2024 року № 898/1, а саме розмір орендної плати встановити у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що спроможне сплачувати підприємство (т. 1 а.с. 37).
Згідно протоколу № 43 від 29.07.2024 року засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, зокрема заслухано доповідача з питання 14 порядку денного - про внесення змін до рішення 55 сесії 8 скликання селищної ради № 635/1 від 16 лютого 2023 року “Про поновлення договору оренди на земельну ділянку» та комісією вирішено рекомендувати селищному голові привести у відповідність питання проекту порядку денного, що виноситься на розгляд 84 сесії, а саме викласти його у наступній редакції: “Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року “Про поновлення договору оренди на земельну ділянку», а також - рекомендувати селищному голові внести на розгляд сесії даний проект рішення з наступними змінами: назва - “Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року “Про поновлення договору оренди на земельну ділянку».
Також у протоколі вирішили внести зміни до пунктів 1, 2 рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року, виклавши їх в наступній редакції:“ 1. Поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю “Тростянецьхліб» від 18 січня 2017 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 16.02.2017 року, на земельну ділянку площею 1,2302га (кадастровий номер 0524155100:02:004:0005) що розташована в селищі Тростянець по вул. Івана Богуна, 69 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового використання 11.02), у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 1 (один) рік. 2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2689286,54 грн., відповідно, орендна плата встановлюється у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі - 134464,32 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 32 копійки) в рік», далі за текстом.» та рекомендовано сесії підтримати дану редакцію рішення (т. 1 а.с. 147 (зворотна сторона) - 151).
30 липня 2024 на 84 сесії 8 скликання Тростянецька селищна рада ухвалила рішення №997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради №898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" (т. 1 а.с. 41, 42).
Згідно з пунктом 1 вказаного рішення вирішено внести зміни до пунктів 1, 2 рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року, виклавши їх в наступній редакції:
"1. Поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" від 18 січня 2017 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 16.02.2017 року, на земельну ділянку площею 1,2302га (кадастровий номер 0524155100:02:004:0005) що розташована в селищі Тростянець по вул. Івана Богуна, 69 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового використання 11.02), у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 1 (один) рік.
2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2689286,54 грн., відповідно, орендна плата встановлюється у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі - 134464,32 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 32 копійки) в рік", далі за текстом.
На підставі вказаного рішення Тростянецькою селищною радою підписано додаткову угоду від 01.08.2024 року до договору оренди землі від 18.01.2017 року (т. 1 а.с. 42).
Пунктом 1 додаткової угоди від 01.08.2024 передбачено поновлення на один рік терміну дії договору оренди землі від 18.01.2017 року, який зареєстрований у Державному, реєстрі земель від 16.02.2017 року, предметом якого є земельна ділянка площею 1,2302га, кадастровий номер 0524155100:02:004:0005, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код - 11.02) на території селища Тростянець, по вул. Івана Богуна,69, Гайсинського району, Вінницької області.
За умовами пунктів 2, 2.1., 2.2. додаткової угоди від 01.08.2024 визначено внести зміни до договору оренди землі, а саме: пункт 5 розділу “Об'єкт оренди» договору оренди землі викласти у такій редакції: “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 689 286,54 грн.; пункт 9 розділу “Орендна плата» договору оренди землі викласти у такій редакції: орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, в сумі - 134 464,32 грн. /рік на поточний рахунок орендодавця, який уточнюється на момент сплати орендної плати.
Позивач не заперечує обставину отримання вказаного рішення ради та запропонованої радою проекту додаткової угоди.
Не погодившись з рішенням Тростянецької селищної ради 84 сесії 8 скликання від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради №898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" позивач додаткову угоду не підписав та звернувся із позовом до суду про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення ради.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 р. у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" відмовлено.
4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно пункту 10 статті 16 ЦК України одним із способів захисту є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Приписами частини 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно частини 1статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Згідно із пунктом «а» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад на території сіл, селищ, міст.
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключних повноважень органу місцевого самоврядування віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької селищної ради 84 сесії 8 скликання від 30 липня 2024 року №997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради №898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку".
Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу порядку та умов поновлення договору оренди землі від 18 січня 2017 року, укладеного між сторонами, а також законності ухваленого відповідачем рішення від 30.07.2024 року №997.
Як було зазначено, між позивачем та відповідачем договір оренди землі було укладено 18 січня 2017 року, речове право оренди зареєстровано 16.02.2017 року.
Положеннями пункту 8 договору оренди сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду на сім календарних років з правом викупу, починаючи з дати державної реєстрації цього договору. Після закінчення строку дії договору орендар, має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За змістом пункту 3 договору оренди на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності орендарю.
Судами установлено, що під час дії договору зміни до нього не вносилися.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Приписами частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що регулює переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк (у редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди і на момент звернення з позовом у цій справі) визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч.2). До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (ч.3). При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5).
Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 ЗК України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за результатами розгляду справи №906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 висловив правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", яку суд відповідно до статті 236 ГПК України повинен враховувати у подібних правовідносинах.
Так, у постанові від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 Верховний Суд зазначив, що "стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті). При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України. Відповідно до абзацу 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Наведене свідчить про те, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке було передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу IX Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними."
З матеріалів справи вбачається, що позивач 15.03.2024 року отримав лист відповідача від 19.02.2024 року із пропозицією переглянути пункт 9 “Орендна плата» договору та збільшити відсоток плати з 3% до 12% від нормативної грошової оцінки.
У відповідь на вказаний лист, листом від 18.03.2024 року №3 позивач повідомив відповідача, що збільшення плати за оренду земельної ділянки призведе до підвищення ціни на продукцію підприємства, що зробить її неконкурентноздатною та виклав своє прохання продовжити договір оренди від 18.01.2017 року та не змінювати відсоток плати 3% від нормативної грошової оцінки.
Листами від 15.04.2024 №4, від 08.05.2024 №5 позивач повторно звертався до відповідача, у яких просив ініціювати продовження договору оренди землі із залишенням орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки.
Отже, викладеними у позові фактичними обставинами та доданими до позову доказами позивач підтверджує, що у строк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору не звертався до відповідача із листом-повідомленням про продовження дії договору оренди землі або укладення договору на новий строк.
Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано позивачем, перше звернення позивача до відповідача щодо продовження дії договору оренди фактично відбулося 18.03.2024, тобто після закінчення строку дії договору та відповідно строку для такого звернення визначеного договором оренди землі та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Окрім того, як вбачається із змісту листа позивача від 18.03.2024 та змісту наступних листів позивача від 15.04.2024 №4, від 08.05.2024 № 5, викладаючи своє прохання до відповідача щодо продовження договору оренди землі, позивачем до таких звернень не було додано проекту додаткової угоди про продовження дії договору на новий строк або проекту договору про укладення договору на новий строк.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 15.05.2024 № 02-15/1000 Тростянецька селищна рада повідомила позивача, що 11 березня 2024 на 76 сесії 8 скликання Тростянецькою селищною радою за наслідками розгляду клопотання позивача прийнято рішення №898/1 "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку".
До вказаного листа долучено рішення Тростянецької селищної ради та проект додаткової угоди підписаний зі сторони Тростянецької селищної ради.
Згідно пункту 1 цього рішення селищна рада вирішила поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" від 18 січня 2017 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 16.02.2017 року на земельну ділянку площею 1,2302га (кадастровий номер 0524155100:02:004:0005), що розташована в селищі Тростянець по вул. Івана Богуна, 69 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового використання 11.02) у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 7 (сім) років.
Пунктом 2 вказаного рішення селищною радою визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2689286,54 грн., відповідно орендна плата встановлюється у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі - 322714,39 грн. (триста двадцять дві тисячі сімсот чотирнадцять гривень 39 копійок) в рік.
За змістом пункту 3 рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" необхідно укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєструвавши її у встановленому законом порядку.
Позивач обставину отримання рішення селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року та додаткової угоди визнав, проте зазначив, що зі змістом рішення ради та проектом додаткової угоди не погодився з огляду на встановлену цим рішенням ставку орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Листом від 05.07.2024 року №7 позивач звернувся до відповідача з проханням переглянути рішення від 11.03.2024 року № 898/1, а саме розмір орендної плати встановити у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що спроможне сплачувати підприємство.
За результатами розгляду звернення позивача, Тростянецькою селищною радою на 84 сесії 8 скликання ухвалено рішення від 30 липня 2024 року №997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради №898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку".
Згідно з пунктом 1 вказаного рішення вирішено внести зміни до пунктів 1, 2 рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року, виклавши їх в наступній редакції:
"1. Поновити договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" від 18 січня 2017 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 16.02.2017 року, на земельну ділянку площею 1,2302га (кадастровий номер 0524155100:02:004:0005), що розташована в селищі Тростянець по вул. Івана Богуна, 69 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового використання 11.02), у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на строк 1 (один) рік.
2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2689286,54 грн., відповідно, орендна плата встановлюється у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі - 134464,32 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 32 копійки) в рік", далі за текстом.
Судами встановлено, що додаткову угоду запропоновану відповідачем щодо поновлення договору строком на один рік та встановлення орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі - 134464,32 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 32 копійки) в рік позивачем не підписано, натомість рішення відповідача від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" оскаржено до суду з підстав порушення інтересів позивача на поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.
Станом на час розгляду цієї справи рішення Тростянецької селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 з урахуванням внесених до нього змін на підставі рішення від 30 липня 2024 року № 997 є чинним.
Предметом оскарження у цій справі є рішення Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради №898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку".
Із матеріалів справи вбачається, що навіть за умови недотримання позивачем як орендарем обов'язку звернення до орендодавця у строк визначений договором оренди землі із листом - повідомленням про укладення договору на новий строк з наданням проекту додаткової угоди (договору), з боку відповідача як орендодавця були вчинені дії щодо поновлення строку дії договору, шляхом ухвалення відповідного рішення № 898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку", яким, зокрема було поновлено дію договору на строк 7 років, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та встановлено орендну плату за договором у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Надалі, на підставі клопотання позивача, рішенням Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року №997 пункти 1,2 рішення №898/1 від 11 березня 2024 року були змінені шляхом встановлення строку оренди - 1 рік та орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Колегією суддів встановлено, що рішення Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" ухвалено у межах повноважень органу місцевого самоврядування з питань регулювання земельних відносин.
Надаючи оцінку змісту такого рішення, колегія суддів враховає, що строк оренди та розмір орендної плати за користування земельною ділянкою є істотними умовами договору оренди землі та відповідач як власник земельної ділянки має право ухвалювати рішення щодо умов передачі земельної ділянки в оренду, у тому числі у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Судами також враховано, що розмір орендної плати (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) перебуває у межах мінімальної та максимальної ставки орендної плати, визначеної п.п. 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та у межах ставки орендної плати встановленої рішенням 42 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради від 12 липня 2022 року № 514 "Про внесення змін до рішення селищної ради від 09.07.2021 року №254 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Тростянецької селищної територіальної громади".
Обставин, що оспорюване рішення відповідача суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача з підстав зазначених позивачем у позові апеляційним судом не встановлено, як і судом першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що між сторонами виник і існує спір стосовно укладення договору оренди земельної ділянки на нових умовах, тобто нового договору оренди, при укладенні якого сторони не дійшли згоди щодо його істотних умов.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач як із проектом додаткової угоди до договору оренди складеної і підписаної відповідачем на підставі рішення ради № 898/1 від 11 березня 2024 року, так із проектом додаткової угоди складеної і підписаної відповідачем на підставі рішення ради від 30 липня 2024 року № 997 не погодився.
Положеннями частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" як у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі, так і у редакції чинній на час закінчення строку дії договору оренди землі та звернення позивача до суду визначено, що при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Приймаючи до уваги, що позивач не погодився на зміну запропонованих відповідачем умов договору щодо строку дії договору та розміру орендної плати, переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилися.
За встановлених судами обставин доводи скаржника, що оспорюване рішення Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року № 997 є незаконним та підлягає скасуванню, апеляційним судом відхиляються як несуттєві у контексті цього спору.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження №12-14звг19), від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №904/9212/21).
Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі №924/438/22 від 26.04.2023).
За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, від 01 березня 2023 року у справі №522/22473/15-ц, від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Урахувавши наведене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що оскільки оспорюване рішення відповідача не реалізовано шляхом укладення за взаємною згодою додаткової угоди до договору оренди землі, вимога позивача про визнання незаконним рішення та його скасування у контексті спірних правовідносин хоч і є належним способом захисту, однак такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької селищної ради від 30 липня 2024 року № 997 "Про внесення змін до рішення 76 сесії 8 скликання селищної ради № 898/1 від 11 березня 2024 року "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку" без укладення додаткової угоди або договору оренди на новий строк не призведе до поновлення дії договору оренди землі на тих самих умовах та на той же строк або до укладення нового договору, а тому така вимога не спроможна забезпечити ефективний захист, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Наведеним також спростовується і довід апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб", що оскаржуваним рішенням односторонньо було змінено одну з істотних умов договору - строк оренди, який рішенням від 30.07.2024 року цей строк був зменшений до 1 року, обрахунок якого починається, як стверджує апелянт, з 16.02.2024 року. На думку позивача, таке рішення суперечить статті 19 Конституції України, оскільки орган місцевого самоврядування, діючи в межах своїх повноважень, має приймати рішення, які відповідають законодавству та не порушують прав сторін договору. Позивач вважає, що ухвалене рішення є незаконним, оскільки змінює умови діючого договору в односторонньому порядку, без згоди орендаря, що суперечить положенням законодавства України.
Така думка є помилковою, оскільки 30.07.2024 року Тростянецька селищна рада на 84-й сесії ухвалила рішення № 997, яким внесла зміни лише до рішення №898/1 від 11.03.2024 року, визначивши новий строк оренди - 1 рік, а також змінила розмір орендної плати на 5% від нормативної грошової оцінки, здійснюючи у такий спосіб повноваження власника земельної ділянки.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюване рішення Тростянецької селищної ради ухвалене у межах повноважень органу місцевого самоврядування та не порушує прав позивача, оскільки позивач не підписав відповідну додаткову угоду зі зміненими умовами договору оренди, і , як наслідок, змін до попередньої редакції договору не відбулось. Натомість, виник спір з укладення нового договору.
Сторонами не заперечується, що селищною радою не було подано заяви щодо відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору, як це встановлено положеннями ст. 32-2 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 ЗК України. Суд першої інстанції помилково зазначив, що згадані положення закону не застосовуються до спірних правовідносин, що, разом з тим, не вплинуло на його висновки, оскільки спір стосується внесення змін до діючого договору, які ще не відбулись.
Як встановлює частина 4 статті 126-1 ЗК України, у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
У розумінні положень цієї норми закону сторони зобов'язані продовжувати виконання існуючого договору оренди, а спір про спонукання укласти новий договір має ініціювати сторона, яка пропонує внесення змін до договору. Тростянецька міська рада не подала заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору, оскільки , ураховуючи знаходження на земельній ділянці нерухомого майна, належного орендарю, як власник земельної ділянки і орендодавець, визначилась про необхідність і доцільність продовження орендних відносин, але на інших умовах.
Таким чином, договірному врегулюванню належать відносини, які випливають з оренди земельної ділянки за умовами, які будуть узгоджені сторонами на час такого врегулювання.
Оскільки прийняття спірного рішення селищної ради не впливає на права позивача і не створює для нього правових наслідків, апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, наведені доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства, та не спростовують його висновків, які відповідають матеріалам даної справи, обставинам спору та нормам чинного законодавства України.
У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 р. у справі №902/893/24 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/893/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "25" березня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.