Справа № 953/6547/23
н/п 2/953/133/25
17 березня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача: визнання недійсним договору, -
01.08.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 03.12.2018 яка складається з наступного: 219231,95 грн. - заборгованість за кредитом; 44014,14 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, судовий збір у сумі 3948,69 грн.
На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КП «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 03.12.2018.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення про надання документів у письмовому виді.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією Паспорту споживчого кредиту.
Виконання Відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.
У подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 18.12.2019, отримав картку типу: преміальна картка World Black Edition (кредитний ліміт до 200 000 грн).
Номер та строк дії отриманої кредитної карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається до позовної заяви. Отримання картки підтверджується фотографією клієнта із карткою, довідці про отримані картки та випискою по рахунку, які додаються до позовної заяви.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межа платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.63 Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3 . Договору погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами: ???договірним списанням - Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання); внесенням Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.
Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, Відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. Згідно до п. 1.1.1.60 Договору Мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань Відповідача, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати Клієнт протягом строку кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 04.04.2023 має заборгованість - 263246,09 грн., яка складається з наступного: 219231,95 грн. - заборгованість за кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 44014.14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 1-5).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (т. 1 а.с. 156).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (т. 1 а.с. 158).
29.08.2023 до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просить поновити строк на подання зустрічного позову та прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом. На обґрунтування клопотання зазначав, зокрема, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позову з додатками відповідач не отримував, у зв'язку із чим, реалізуючи надані ЦПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у справі права звернувся до суду із клопотанням про видачу матеріалів справи на ознайомлення та з матеріалами справи ознайомився 21.08.2023. Ознайомившись із позовом відповідач, користуючись наданим ст. 193 ЦПК України правом звертається до суду із зустрічним позовом про визнання договору б/н від 03.12.2018, укладеного шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку недійсним. Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2023, з якою позивач ознайомився 21.08.2023 - відзив на позов подається на протязі 15 днів з моменту вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Отже, враховуючи, що з ухвалою суду про відкриття провадження у справі та матеріалами справи відповідач ознайомився 21.08.2023, відповідач звернувся до суду із клопотанням про поновлення йому строку на подання зустрічного позову (т. 1 а.с. 163).
29.08.2024 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання не дійсним договору, в якому просив прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»; визнати недійсним договір від 03.12.2018, укладений шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» (т. 1 а.с. 166-170).
На обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначає, зокрема, що правовідносини між позивачем та відповідачем у зв'язку із укладенням кредитного договору регулюються, крім інших актів цивільного законодавства, Законом України «Про захист прав споживачів». Дана позиція окремо наведена у п.п. 17, 22, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», а також у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», де зазначено, що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Позивач є споживачем фінансових послуг, яким за Класифікацією індивідуального споживання за цілями, затвердженого Наказом Державного комітету статистики України №480 від 29.12.2007 присвоєний код 12.6.2.1. Позивачу не надавалося відповідачем ніякої інформації щодо умов кредитування, передбаченої Закону України «Про захист прав споживачів» та постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007. Тобто сторонами не погоджено суттєві умови кредитного договору, а відтак позичальник не міг здійснити свідомий вибір щодо умов кредитування, умов сплати кредиту, процентів, і, як наслідок, значною мірою позбавлений того, на що він розраховував під час укладення кредитного договору. У відповідача був наявний обов'язок до підписання договору надати позивачу у чіткій, зрозумілій, однозначній формі інформацію про відмінність прав, обов'язків позичальника при виборі предмету та умов кредитного договору, чого зроблено не було. Умови та правила надання банківських послуг в Приват Банку (надалі також - Умови) розміщені на сайті Приват Банку, а їх витяг містяться в матеріалах справи. Як визначено у вказаних Умовах (в редакції на час укладення договору) Банк: Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк", що діяв на підставі Ліцензії Національного банку України N? 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.
Позивач за зустрічною позовною заявою зазначає, що на думку ПАТ КБ «Приватбанку», подавши анкету-заяву б/н від 03.12.2018, ОСОБА_1 прийняв пропозицію про укладення договору про надання банківських послуг. Водночас, в первісному позові банк зазначає про укладення кредитного договору, на виконання якого ним надавалися кредитні кошти. Однак, кредитного договору до суду не надано, а зі змісту анкети - заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається жодної інформації, яка б свідчила про укладення саме кредитного договору, в ній не міститься інформації про його істотні умови. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних ОСОБА_1 та підпису. Окрім того ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, тоді як зі змісту наданої анкети-заяви вбачається, що відповідачу не було встановлено кредитний ліміт, при цьому в наданій суду анкеті-заяві не зазначено строку дії картки, та інших істотних умов, які є обов'язковими при укладенні кредитного договору. При цьому конкретного та обгрунтованого розрахунку до первісного позову Банком не надано. ПАТ КБ «ПриватБанк» також надає Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, разом з тим, доказів про те, що саме з цими тарифами було ознайомлено ОСОБА_1 так само як і те, що саме ці тарифи застосовуються до кредитної картки, суду не надано. Разом з тим ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано до матеріалів справи відповідних доказів, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 такої картки, не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, тип картки, дату вручення картки, повідомлення пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом. До матеріалів справи надано довідку про надані картки, які місять дані про ніби-то відкриття карток у 2017-2020 роках, в той же час предметом позову є анкета-заява підписана 03.12.2018, отже така довідка є вочевидь незаконною та містять інформацію, яка не відповідає дійсності. Також ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано до матеріалів справи доказів відкриття на ім'я ОСОБА_1 рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості. Розрахунок заборгованості, який взагалі надано в нечитабельному вигляді сам по собі не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, оскільки нічим іншим не підтверджується. Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, ОСОБА_1 погодився з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.
12.10.2023 до канцелярії суду надійшов відзив АТКБ «ПриватБанк» на зустрічний позов, просить в задоволенні зустрічного позову відмовити; первісний позов задовольнити в повному обсязі; розгляд справи проводити без участі представника АТ КБ «ПриватБанк» (т. 2 а.с. 9-13).
На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що позивач (за зустрічним позовом) вважає, що при укладенні кредитного договору з АТ КБ “Приватбанк», він не був ознайомлений з усіма його істотними умовами, а отже відсутні підстави вважати, що при укладенні договору банком дотримано вимоги ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування. Але з доводами позивача (за зустрічним позовом) погодитися не можемо, так як вважає, що кредитний договір було укладено на умовах, погодженими обома сторонами, з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», і дії Позивача (за зустрічним позовом), що виявилися в користуванні кредитними коштами та їх поверненні, а також сплаті відсотків за користування ними, свідчать про те, що позивачу було відомі і зрозумілі умови договору, з якими він неодноразово погоджувалася. Даний позов викликаний виключно бажанням позивача (за зустрічним позовом) уникнути відповідальності за несвоєчасне виконання умов договору. Так, 03.12.2018 ОСОБА_1 , вирішив в черговий раз скористатися послугами АТ КБ “Приватбанк» та підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Крім того, про факт укладання кредитного договору ОСОБА_1 свідчить його заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яку позивач підписав 22.11.2017, та роздруківка про рух грошових коштів за договором № б/н за період 27.11.2017 - 07.04.2023. Якщо уважно проаналізувати рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , він активно користувався кредитними коштами: знімав готівку, оплачував товари та послуги, частково погашав заборгованість. Тобто своїми діями наочно демонстрував про схвалення правочину та усвідомлення його умов. ОСОБА_1 тривалий час був клієнтом Банку. 22.11.2017 він виявив бажання змінити свою карту “Універсальна» на картку преміум класу типу MasterCard World Black Edition, в результаті чого ним було підписано чергову Анкету-заяву і отримано картку № НОМЕР_1 . З 26.11.2020 він знову отримав нову картку № НОМЕР_2 , попередньо ознайомившись з істотними умовами кредитування, зазначеними в паспорті споживчого кредиту від 26.11.2020. Так, своїм особистим підписом ОСОБА_1 засвідчив наступне: “Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтверджую отримання мною всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до моїх потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для мене, в тому числі в разі невиконання мною зобов'язань за таким договором...». Як уже зазначалося вище, вважає, що позивачем (за зустрічним позовом) не доведено наявності факту, що при укладенні кредитного договору з АТ КБ “Приватбанк», він не був ознайомлений з усіма його істотними умовами чи не погоджувався з ними.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2024 поновлено ОСОБА_1 строк пред'явлення зустрічного позову, прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання недійсним договору та об'єднано в одне провадження з первісним позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Задоволено клопотання представника позивача Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Розгляд цивільної справи №953/6547/23 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості проводити та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання не дійсним договору в режимі відеоконференції за участю представника позивача Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ВКЗ", відповідно до вимог розділу ІІІ Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про ЄСІТС (т. 2 а.с. 141-142).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 клопотання відповідача Коваля В.В. задоволено; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінено спрощене судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням; клопотання відповідача Коваля В.В. про витребування доказів задоволено; витребувано у АТ КБ «Приватбанк» наступні первинні документи: належним чином засвідчений детальний розрахунок суми позовних вимог; належним чином засвідчену копію договору кредиту; належним чином засвідчену копію кредитної документації (справи) боржника, оформленої згідно додатку 2 до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» від 25.01.2012 № 23, затверджено Вимоги до кредитної документації (справи) боржника та їх зміст та відповідно до додатку 2 до Постанови Правління НБУ від 30.06.2016 № 351 «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» (т. 2 а.с. 149-150).
20.02.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача АТКБ «ПриватБанк» про долучення доказів, згідно якого на виконання ухвали суду АТ КБ “ПриватБанк» надає витребувані документи (т. 2 а.с. 163-164).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання недійсним договору та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 175-176).
В судове засідання представник позивача по первинній позовній заяві та представник відповідача по зустрічній позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 20.02.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника АТ КБ «ПриватБанк» - Озірської-Шанли В.С. про розгляд справи без участі, в якій просить провести судове засідання за відсутності представника АТ КБ "ПриватБанк". Позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підтримує та просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечує проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ “ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов (т. 3 а.с. 170).
В судове засідання відповідач по первинній позовній заяві та позивач по зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кривошеєнко О.Ю. не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 03.12.2018, ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_3 , підтвердив своїм підписом, що він згоден з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 21-22).
В матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 18.12.2019, в якому зазначено: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; строк договору, місяців 240 місяців; строк кредитування, місяців до 240 місяців; мета отримання кредиту споживчі потреби; процентна ставка у межах пільгового періоду 0,00001% річних; процентна ставка за межами пільгового періоду 43,20% річних, 42% річних, 37,20% річних; тип процентної ставки фіксована; порядок повернення кредиту договірного списання з рахунку клієнта, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного, наступного за місяцем, у якому здійснено трати за рахунок кредитного ліміту за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів в розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн, щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100,00 грн, щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення; пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Штрафи за прострочення більш ніж 30 днів немає; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 86,4%, 84,00%, 74,40% (а.с. 23-24).
Подавши банку анкету-заяву від 03.12.2018 ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах Умовах і Правилах, Тарифах. При цьому, відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної кратки, оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 27.11.2017 відповідачу була видана кредитна картка. Після чого кредитний ліміт збільшувався, а саме: 18.12.2019 до 200000,00 грн.; 28.01.2022 до 210000,00 грн.; 27.12.2022 кредитний ліміт зменшений до до 0,00 грн. (а.с. 19).
З довідки, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що на підставі укладеного кредитного договору між позивачем та відповідачем № б/н, ОСОБА_1 були видані кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 27.11.2017, термін дії якої до 11/20; кредитна картка № НОМЕР_2 , дата відкриття 26.11.2020, термін дії якої до 11/23 (а.с. 20).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 03.12.2018, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 04.04.2023, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 263246,09 грн., яка складається з: 219231,95 грн. - заборгованість за кредитом; 44014,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 6-18).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так зі змісту Анкети-заяви від 03.12.2018, наданої позивачем, вбачається, що укладання договору (підписання заяви) відбулося власноручно як зі сторони представника позивача так і відповідачем за первісним позовом.
За такого матеріалами справи підтверджено, що позивач за первісним позовом відкрив відповідачу ОСОБА_1 картковий рахунок, встановив кредитний ліміт у розмірі 200000 грн., який згодом було змінено збільшено до 210000 грн., та надав у його розпорядження грошові кошти, а також кредитну картку для користування ними.
Підписавши анкету-заяву, пройшовши ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 уклав з Банком договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтвердив своїм підписом на заяві, в межах умов якого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Такий договір є укладеним, оскільки дотримано вимоги до письмової форми (укладений шляхом підписання документу) і сторони, таким чином, дійшли згоди щодо істотних умов, притаманних даному виду договору.
Згідно наданої позивачем виписки за договором №б/н за період з 27.11.2017 - 07.04.2023 щодо руху коштів на рахунку, відкритому на ім'я відповідача, після укладання договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 активно використовував кредитні кошти, надані позивачем та здійснювалися грошові операції, зокрема зняття готівки та перерахування грошей на іншу картку, розраховувався за товари, послуги (т. 2 а.с. 15-78).
Таким чином Банк надав відповідачу грошову банківську споживчу позику, тобто грошовий банківський споживчий кредит шляхом кредитування за допомогою кредитної картки.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
В силу ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк виконав передбачені Договором зобов'язання, надавши відповідачці кредит у вигляді ліміту.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, виписки з особового рахунку, відповідач використовував кредитні кошти та тривалий час проводив виплати з їх повернення, але не в достатньому розмірі.
Заперечення ОСОБА_1 факту укладання договору з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та користування кредитними коштами спростовується наявними у справі доказами.
Так, з долученого до позовної заяви тексту анкети-заяви вбачається, що заява підписана відповідачем.
При цьому доказів на спростування підписання анкети-заяви саме ним ОСОБА_1 суду не представляв.
Судом також встановлено що при підписанні документів з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Коваль В.В. вказав номер його телефону, який використовується для користування його картрахунками та розпорядження грошовими коштами на цих рахунках, в тому числі через електронний кабінет «Приват24». Вказаний фінансовий номер телефону ОСОБА_1 вказував у зустрічній позовній заяві.
Крім того, суду надано виписку з карткового рахунку ОСОБА_1 , в якій відображені фінансові операції з користування грошима - перекази на інші свої рахунки, оплата товарів та послуг, зняття готівки тощо шляхом, зокрема, використання власного електронного кабінету «Приват24».
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц (провадження№ 61-517св18), від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, первинним є документ, який містить відомості про операцію. Зокрема, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пунктом 62 цього ж Положення передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20, від 01.12.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 01.06.2022 у справі № 175/35/16-ц.
ОСОБА_1 у своєму позові просив про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись як на підставу позову на те, що підписавши анкету-заяву у Банку він не був ознайомлений з умовами кредитування.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.08.2023 у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відсутність на кредитному договорі підпису особи, від імені якої він складений, свідчить про недотриманням установленої для нього законом обов'язкової письмової форми, зокрема щодо його підписання.
За такого у випадку укладання кредитного договору законом вимагається обов'язкова письмова форма, зокрема і підписання його сторонами, та передбачений наслідок недотримання цих вимог нікчемність кредитного договору.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. За такого, оскільки підстави заявленого зустрічного позову фактично свідчать про можливу нікчемність кредитного договору, на укладенні якого наполягає Банк, вимога ОСОБА_1 про визнання цього договору недійсним (нікчемним) не є належним способом захисту, оскільки на такі обставини ОСОБА_1 міг посилатися як на підставу своїх заперечень проти первісного позову.
Таким чином, вимога зустрічної позовної заяви про визнання договору недійсним не відповідає належному способу захисту у вказаній справі. Обрання позивачем за зустрічною позовною заявою неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити первісну позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 03.12.2018 в розмірі 263246,09 грн., яка складається з: 219231,95 грн. - заборгованість за кредитом; 44014,14 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
З підстав зазначених вище, суд відмовляє в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача: визнання недійсним договору.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення № BOJ61B3Т66 від 11.07.2023 при пред'явленні позову до суду позивачем за первісною позовною заявою були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3948,69 гривень (т. 1 а.с. 87).
Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог за первісною позовною заявою та відмовлено у задоволенні зустрічної позовної заяви, з відповідача за первісною позовною заявою на користь позивача за первісною позовною заявою підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3948,69 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 03.12.2018 у розмірі 257613 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч шістсот тринадцять гривень п'ятдесят дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3948,69 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок вісім гривень шістдесят дев'ять копійок).
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача: визнання недійсним договору
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач за первинною позовною заявою та відповідач за зустрічною позовною заявою: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50).
Відповідач за первинною позовною заявою та позивач за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Муратова С.О.