вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2025 р. Справа№ 910/18143/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.03.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі Одеської митниці
на рішення Господарського суду міста Києва
від 25.06.2024 (повний текст складено 05.07.2024)
у справі № 910/18143/23 (суддя Т.М. Ващенко)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса"
до 1. Державної казначейської служби України
2. Одеської митниці
про стягнення 13 939 680,70 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трікса" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України та Одеської митниці про стягнення 13 446 864,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, неправомірними діями Одеської митниці позивачу заподіяно майнову шкоду в сумі 13 446 864,58 грн, у тому числі: 3 511 084,81 грн - додаткові витрати на зберігання контейнерів з товаром на майданчику для тимчасового зберігання контейнерів ДП "Контейнерний термінал Одеса" Компанії Ейч Ейч Ей Інтернешнл Гмбх", 9 285 783,33 грн - понесені витрати за понаднормове використання контейнерів (демередж) та їх несвоєчасне повернення власнику - Mediterranean shipping company S.A., Geneva. Switzerland, інтереси якої в Україні представляє ТОВ "МШК Україна", 213 844,00 грн. - понесені додаткові витрати за знаходження вантажних автомобілів, з контейнерами з товаром Позивача, на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал" (зона відібрання зразків для досліджень товару при його розмитненні в зоні митного контролю митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДМС України), 368 152,44 грн - понесені витрати на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем позивача, що безпідставно утримувався Одеською митницею ДМС України на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал", 68 000,00 грн - понесені додаткові витрати на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару.
В процесі розгляду справи 17.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути додаткові витрати на зберігання контейнерів з товаром на майданчику для тимчасового зберігання контейнерів ДП "Контейнерний термінал Одеса" Компанії Ейч Ейч Ей Інтернешнл Гмбх" у розмірі 3 511 084,81 грн, витрати за понаднормове використання контейнерів (демередж) та їх несвоєчасне повернення власнику - Mediterranean shipping company S.A., Geneva, Switzerland , інтереси якої в Україні представляє ТОВ "МШК Україна", у розмірі 9 285 783,33 грн, додаткові витрати за знаходження вантажних автомобілів з контейнерами з товаром позивача, на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал" (зона відібрання зразків для досліджень товару при його розмитненні в зоні митного контролю митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДМС України) - 213 844,00 грн, витрати на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем позивача, що безпідставно утримувався Одеською митницею ДМС України на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал" 861 232,67 грн; 68 000,00 грн - додаткові витрати на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару, яку суд прийняв до розгляду, у зв'язку з чим дана справа розглядається з урахуванням збільшених позовних вимог.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса" 13 939 680 грн 70 коп. майнової шкоди.
Судове рішення мотивовано встановленою судом обставиною наявності усіх умов, сукупність яких є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу та притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірні дії Одеської митниці, наявність шкоди у вигляді понесення позивачем додаткових витрат на зберігання контейнерів з товаром на майданчику для тимчасового зберігання контейнерів, витрат за понаднормове використання контейнерів (демередж) та їх несвоєчасне повернення власнику, додаткових витрат за знаходження вантажних автомобілів з контейнерами з товаром позивача на території вантажного терміналу, витрат на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем позивача, витрат на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару, так і причинний зв'язок між неправомірними діями Одеської митниці та заподіяною шкодою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Державна митна служба України в особі Одеської митниці звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що:
- з аналізу ст. 75 ГПК України вбачається, що постанова суду (постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 07.04.2022 у справі №521/18057/21) була б обов'язковою для господарського суду у разі, якщо такою постановою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення. В даному випадку, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.04.2022 у справі №521/18057/21 провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення;
- звертаючись з позовом, позивач повинен був довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також довести, що ці права порушені саме відповідачем;
- в матеріалах справи № 521/18057/21 відносно гр. ОСОБА_1 були наявні дві протилежні експертизи, які суперечать одна одній, однак суд при цьому, не провівши додаткову експертизу надав перевагу експертизі, яка проведена в установі, зазначеній в клопотанні ТОВ "ТРІКСА", у зв'язку з чим 07.04.2022 Малиновським районним судом м. Одеси постановою у справі № 521/18057/21 закрито провадження у справах про порушення митних правил № 4240/50000/21, 4241/50000/21 відносно гр. ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
27.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що:
- зібрані докази у їх сукупності свідчать про те, що хімічна речовина - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% ( азоту № -12%, фосфору P2O5- 61%) виробництва компанії Tianjin Crown Champion Industrial Co.,Ltd, що використовується як сировина для вироблення добрив ТОВ "Трікса", відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209552 та МД №UA500020/2021/209554 та відповідно не підлягає державним випробуванням і реєстрації в Державному реєстрі агрохімікатів та пестицидів;
- надані митним органом докази на підтвердження вини особи спростовуються, зокрема, висновками судової експертизи №22-227 від 24.01.2022 р. та №22-414 від 01.02.2022 р., яка була проведення за результатами додаткової перевірки;
- саме посадові особи Одеської митниці безпідставно склали протоколи №4240/50000/21, № 4241/50000/21 від 19.10.2021 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, відносно керівника ТОВ "Трікса", та як наслідок, безпідставно затримали на тривалий час вантаж в зоні митного контролю. Наведеним належним чином підтверджується наявність вини Одеської митниці у порушенні прав позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяви і клопотання сторін
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/18143/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
08.08.2024 матеріали справи №910/18143/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18143/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.08.2024, справу №910/18143/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., ОСОБА_2
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 поновлено Державній митній службі України в особі Одеської митниці строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України в особі Одеської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Судове засідання призначено на 08.10.2024.
23.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
08.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про забезпечення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Розгляд справи відкладено на 19.11.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному та звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18143/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.11.2024, справу №910/18143/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.
Розгляд справи відкладено на 12.12.2024.
У судовому засіданні 12.12.2024 оголошено перерву до 04.02.2025.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. на лікарняному з 28.01.2025 по 07.02.2025, судове засідання призначене на 04.02.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2025.
У судовому засіданні 18.02.2025 оголошено перерву до 05.03.2025.
03.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2, на вимогу апеляційного суду, надійшли листи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 7.17-3/7.17-31- 02/7.10/7181 від 07.10.2021, № 7.17-3/7.17-31- 02/7.10/7180 від 07.10.2021 та висновки № 1420003102-0213 від 07.10.2021, 1420003102-0214 від 07.10.2021 щодо наданої проби товару.
05.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 05.03.2025 оголошено перерву до 11.03.2025.
11.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2, на вимогу апеляційного суду шодо надання рішення про взяття проб (зразків) товару від 14.09.2021 №032 та рішення про взяття проб (зразків) товару від 14.09.2021 №031, надійшли докази у підтвердження відсутності фізичної можливості надання цих документів у зв'язку зі знищенням майна, в тому числі сформованих справ, що знаходились у приміщеннях, які були зруйновані внаслідок ракетного обстрілу 09.05.2022, у підтвердженння чого відповідачем-2 надано акт про пожежу від 09.05.2022.
У судовому засіданні 11.03.2025.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 11.03.2025, з'явились представники позивача та відповідача-2, які надали пояснення по справі. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Державної митної служби України в особі Одеської митниці за відсутності представника відповідача-1.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
12.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трікса" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітней ЛТД" (Митний брокер) було укладено договір №019/19 про надання брокерських послуг та декларування, за умовами до якого ТОВ "Сітней ЛТД" від імені, за дорученням та за рахунок ТОВ "Трікса", керуючись законодавством України, надає послуги, пов'язані з отримання дозвільних документів та декларуванням товарів, які належать Замовнику та переміщуються через митний кордон України, та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.
У розділі 4 Договору №019/19 сторони передбачили наступні обов'язки Митного брокера: надавати брокерські послуги Замовнику та забезпечувати декларування Товарів митному органу; надавати митному органу митні документи, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення Товарів, у тому числі вантажні митні декларації форм МД-2, МД-3 та МД-6; пред'являти Товари митному органу. На вимогу митниці має бути присутнім при митному оформленні Товарів та сприяє працівникам митниці під час митного оформлення; При зверненні Замовника надати консультації щодо вимог митного законодавства відносно Товарів; Строки та умови виконання робіт Митним брокером обумовлюються сторонами при необхідності додатково. У разі необхідності після отримання вказівки Замовника сплачувати за рахунок Замовника необхідні митні податки та збори при митному оформленні Товарів; За дорученням Замовника, або на вимогу митного органу здійснювати відбір проб і зразків, передати відібрані проби і зразки для проведення досліджень (експертиз), необхідних для забезпечення достовірного декларування товарів; Інформувати Замовника про будь-які затримки та неординарні ситуації, які виникатимуть протягом виконання обов'язків за цим договором та про їх причини за допомогою телефонного зв'язку.
31.08.2021 об 11 год. 15 хв. до відділу митного оформлення №1 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці від імені ТОВ "Трікса" представником ТОВ "Сітней ЛТД" Куряновим Г.Ю. на підставі укладеного з ТОВ "Трікса" Договору №019/19 про надання брокерських послуг та декларування від 12.04.2019, з метою переміщення товару через митний кордон України, в електронному вигляді подано митні декларації "IM40EE", за внутрішніми номерами 3927, 3931, які прийняті та зареєстровані митним органом за №UA500020/2021/209216 та №UA/500020/2021/209217 відповідно.
02.09.2021 від імені декларанта (ТОВ "Трікса") представником ТОВ "Сітней ЛТД", з метою митного оформлення та випущення товару у вільний обіг, подано митні декларації типу "ІМ40ДЕ", які прийняті та зареєстровані митним органом за №UA500020/2021/209554 та за № UA500020/2021/209552.
Відповідно до відомостей митних декларацій, від відправника/продавця китайської компанії "Tianjin Crown Champion Industrial CO. LT" згідно з контрактом №Kie/CHN- UKR/25012018 від 25.01.2018 на адресу одержувача-покупця (ТОВ "Трікса") у контейнерах MEDU2039529, MSCU6830906, MSCU6323434. TGHU1823320, CAXU6771544, MEDU1081890, MSDU1391698, TEMU37472I1, TRHU2066480, DRYU2439485, TCLU6978984, TEMU2110996, GLDU5361882 (МД No UA500020/2021/209554), FTAUI443472, MSDU1020402, FBIU0521033, MEDU2083007, UETU2685739, MEDU3502685, GLDU2070142, TGHU0859652, TCLU2571368, MEDU2823269, TRLU8944278, MEDU6535213, MEDU1226I03 (МД №UA/500020/2021/209552), через митний кордон України переміщувався товар - сировина для виготовлення добрива із вмістом двох поживних елементів: фосфору та азоту. Моноамонію фосфат 98%.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару митному органу надано технічні умови ТУ У 20.1-41839950-001:2019, ТУ У 20.1-41839950- 002:2019, відповідно до яких із моноамонію фосфату виготовляються комплекси концентровані композиційні хелатні "Triksa" та добриво рідке мінеральне "TRIKSANPK" у морських контейнерах FTAU1443472, MSDU1020402, FBIU0521033, MEDU2083007, UETU2685739, MEDU3502685, GLDU2070142, TGHU0859652, TCLU2571368, MEDU2823269, TRLU8944278, MEDU6535213, MEDU1226103.
02.09.2021 та 03.09.2021 декларанту направлено повідомлення щодо необхідності пред'явлення товарів для митного контролю.
15.09.2021 посадовими особами митниці під час проведення часткового митного огляду, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митних деклараціях, встановлено, що товар являє собою речовину в вигляді кристалів білого кольору без сильного запаху, розфасовану в ПЕТ мішки по 25 кг. Згідно маркування на пакуванні товару (пет мішках) товар "фосфат моноамонію (МАР monoammonium phosphat)". Проведено відбір проб (зразків) для проведення лабораторного дослідження.
За наведених обставин, уповноважені особи Одеської митниці, дійшли до висновку, що вказана речовина є готовим мінеральним добривом.
З метою підтвердження вказаних обставин, Одеською митницею проведено відбір проб (зразків) для проведення лабораторного дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів з УКТ ЗЕД, а також з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.
08.10.2021 митницею отримано від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби листи за №7.17-3/7.17-31-02/7.10/7180 та №№7.17-3/7.17-31-02/7.10/7181 від 07.10.2021 з висновками щодо наданих проб товару.
Так, відповідно до висновків №1420003102-0213 та №1420003102-0214 від 07.10.2021, надані проби моно амонію фосфату є мінеральним комплексним добривом, яке містить в своєму складі два діючих елемента - азот та фосфор.
На підставі вищевикладеного, посадовою особою Одеської митниці відносно керівника ТОВ "Трікса" ОСОБА_1 складено протоколи про порушення митних правил від 19.10.2021 №4240/50000/21 та № 4241/50000/21 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.
За протоколами про порушення митних правил №№4249/50000/21, 4241/50000/21 вилучено мінеральне комплексне добриво, моноамонійфосфат (МАФ;NH4H2PO4), загальною вагою 704 808 кг.
Одеська митниця у протоколах зазначила, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника підприємства ТОВ "Трікса", зобов'язаний задекларувати точні та достовірні відомості про товар "мінеральне комплексне добриво, моноамоній фосфат (МАФ; NH4H2PO4), не виконав свого обов'язку, що призвело до заявлення недостовірних відомостей "сировина для виготовлення добрива".
Відповідно до ч. 2 ст. 522 Митного кодексу України матеріали справ про порушення митних правил за протоколами про порушення митних правил №4240/50000/21, 4241/50000/21 направлені до Малиновського районного суду м. Одеси.
02.12.2021 постановою Малиновського районного суду м. Одеси об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №№521/18057/21 та 521/18059/21 за протоколами про порушення митних правил № 4240/50000/21, 4241/50000/21, складених відносно гр. ОСОБА_1 , за ознаками вчинення дій, передбачених ст. 472 МК України, та присвоєно їм єдиний номер 521/18057/21.
Під час розгляду справи №521/18057/21 директором ТОВ "Трікса" ОСОБА_1 було надано суду Висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 21-5943 від 20.10.2021, в якому за результатами проведеного дослідження судовий експерт дійшов висновку про те, що наданий на дослідження зразок вантажу за МД №№UA500020/2021/209216, UA500020/2021/209552 являється моноамоній фосфатом (MAP). Моноамоній фосфат наявний в складі наданих на дослідження зразків продукції ТОВ "Трікса" "Рідке комплексне добриво РКД 8-24-0" та "Рідке комплексне добриво РКД 9-27-0". Згідно нормативної документації ТОВ "Трікса" ТУ У 20.1-41839950-002:2019 Добриво Рідке Мінеральне "TRIKSA NPK" та ТУ У 20.1.-41839950-001:2019 Комплексні Концентровані Композиційні Хелатні "TRIKSA") моноамоній фосфат використовується в якості сировини для виробництва добрив.
З метою проведення комплексної експертизи товару, відповідно до ст. 515 МК України, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 матеріали адміністративної справи повернуто до Одеської митниці ДМС України для проведення додаткової перевірки.
На виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 співробітниками Одеської митниці ДМС України, відповідно до статті 356 МК України, відібрано зразки (проби) хімічної речовини - сировина для вироблення добрива із вмістом двох поживних елементів: фосфору та азоту.
За результатами поведеного дослідження судовим експертом ДП "Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз" Юрченко Є.П. складені висновки судової експертизи №22-227 від 24.01.2022 та №22-414 від 01.02.2022.
В експертному висновку №22-227 від 24.01.2022 судовий експерт зазначив наступне:
1. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнера MSCU6323434, являються хімічною речовиною - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) та відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209554.
2. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнера FBIU0521033, являються хімічною речовиною - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) та відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209552.
3. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033, є кристалічними порошками.
4. Згідно нормативної документації ТОВ "Трікса" на готову продукцію ТУ У 20.1-4183950-002:2019 добриво рідке мінеральне "Triksa-NPK" , ТУ У 20.1-41839950-001:2019 комплекси концентровані композиційні халатні "Triksa", моноамоній фосфат використовується в якості сировини для виробництва добрив.
5. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033 та зразки, які були надані при проведені експертних досліджень ОНДІСЕ № 21-5943 від 20 жовтня 2021 року та № 21-6618 від 24 листопада 2021 року співпадають за фізико-хімічними властивостями та хімічним складом, що вказує на однорідність товару.
6. Хімічна речовина - кристалічний моноамоній фосфат з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033 не призначена для застосування як окреме мінеральне добриво, та є агрохімікатом, що застосовується в складі готових форм добрив у відповідності до нормативно-технічної документації ТОВ "Трікса", як один з компонентів (сировина).
В експертному висновку №22-414 від 01.02.2022 судовий експерт зазначив, що хімічна речовина - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) виробництва компанії Tianjin Crown Champion Industrial Co.,Ltd з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033, що використовується як сировина для виробництва добрив ТОВ "Трікса", має чинну для використання в хімічній промисловості та сільському господарстві реєстрацію в Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ (сертифікат №В000014 дійсний до 04.11.2024), відповідно до вимог п.19 Постанови КМУ № 295 від 04.03.1996 та не підлягає державним випробуванням і реєстрації в Державному реєстрі агрохімікатів та пестицидів.
Виходячи з наведеного, під час розгляду справи №521/18057/21 судом встановлено, що хімічна речовина - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) виробництва компанії Tianjin Crown Champion Industrial Co.,Ltd, що використовується як сировина для вироблення добрив ТОВ "Трікса", відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209552 та МД №UA500020/2021/209554 та відповідно не підлягає державним випробуванням і реєстрації в Державному реєстрі агрохімікатів та пестицидів.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.04.2022 провадження у справі №521/18057/21 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. У пункті 2 резолютивної частини постанови суд дійшов висновку про те, що товар, вилучений згідно протоколів про порушення митних правил №№4240/50000/21 та 4241/50000/21 повертається власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.
Позивач стверджує, що внаслідок означених неправомірних дій Одеської митниці Товариству з обмеженою відповідальністю "Трікса" завдано майнову шкоду, що включає в себе додаткові витрати на зберігання контейнерів з товаром, витрати за понаднормове використання контейнерів (демередж), додаткові витрати за знаходження вантажних автомобілів з контейнерами з товаром позивача на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал", витрати на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем позивача, витрати на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару, які пред'явлено до стягнення у даній позовній заяві.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 зауважив, що Казначейство, яке залучено до справи як відповідач, згідно із своїми функціональними обов'язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Державу Україна у справі №910/18143/23 повинна представляти Одеська митниця, у той час як участь Казначейства у ній не є обов'язковою у статусі відповідача. Позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди, має довести наявність всіх чотирьох елементів правопорушення, в тому числі і вини, а посилання ТОВ "Трікса" на необхідність застосування статті 1173 ЦК України, яка не потребує доведення вини, є безпідставним. Звернувши увагу, що позивач знаходився у правовідносинах з відповідачем-2. Саме внаслідок дій відповідача-2 у позивача виникла підстава для звернення до суду для відновлення його порушених прав. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для відшкодування шкоди з Державного бюджету України, оскільки відповідальність за завдану позивачу шкоду повинен нести державний орган, діями якого заподіяно шкоду.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-2 зазначив, що ТОВ "Тріска" не доведено факт спричинення збитків, не обґрунтовано розміру таких спричинених збитків, не встановлена та не доведена вина Одеської митниці, не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Одеської митниці та шкодою, яка завдана позивачу. ТОВ "Трікса" є виробником мінеральних добрив, що знаходиться в Львівській області, імпортує товар критичного імпорту та виробляє з нього добрива. Наразі в умовах воєнного стану в нашій країні державні органи повинні здійснювати всі дії для забезпечення відновлення економічної стабільності держави шляхом підтримки роботи українських підприємств. Місто Одеса та Одеська область станом на 07.04.2022 знаходилась під загрозою активних бойових дій та існувала велика загроза втрати предметів правопорушення, які вилучені Одеською митницею згідно протоколів про порушення митних правил від 19.10.2021 №№ 4240/50000/21, 4241/50000/21.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 у справі №923/574/17 та від 18.06.2018 у справі №904/1284/17.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Таким чином, дії (бездіяльність) відповідного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №914/1221/17, яка також була врахована у постанові від 26.01.2022 у справі №916/3322/19.
У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Так, суд встановив, що за результатами розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 , Малиновським районним судом м. Одеси винесено постанову від 07.04.2022 у справі №521/18057/21, якою встановлено відсутність у діях цієї посадової особи позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, що стало підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 дійшла висновку, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов'язковим для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне самостійно встановити наявність чи відсутність усіх трьох складових, необхідних для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірність дій цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
В контексті дослідження питання неправомірності дій Одеської митниці, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку, суд зазначає таке.
Як вище зазначено судом, митним органом на виконання своїх службових обов'язків, під час проведення часткового митного огляду, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митних деклараціях, було встановлено, що товар являє собою речовину у вигляді кристалів білого кольору без сильного запаху, розфасовану в ПЕТ мішки по 25 кг, у зв'язку з чим уповноважені особи Одеської митниці, дійшли до висновку, що вказана речовина є готовим мінеральним добривом.
При цьому, митний орган, за відсутності спеціальних знань у відповідній сфері, маючи сумніви у правильності зробленого висновку, здійснив відбір проб (зразків) для проведення лабораторного дослдіження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, а також з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.
Так, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належить, зокрема, експертиза (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 508 Митного кодексу України).
За результатами проведеного дослідження, Одеською митницею отримано від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби висновок №1420003102-0214 від 07.10.2021 та висновок №1420003102-0213 від 07.10.2021, складені у відповідності до положень Митного кодексу України та Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) який затверджений Наказом Міністерством фінансів України 02 грудня 2016 року №1058, відповідно до яких надана проба моноамонійфосфат є мінеральним комплексним добривом, яке містить у своєму складі два діючих елемента - азот та фосфор.
З огляду на відсутність в матеріалах справи вказаних висновків від 07.10.2021, поссилання на які міститься в протоколах про порушення митних правил колегія суддів зобов'язала відповідача надати такі висновки для огляду, яким суд надав відповідну оцінку.
Отже, наведені обставини слугували підставою для складення митним органом протоколів про порушення митних правил №UA500020/2021/209554 та №UA500020/2021/209552 у відношенні особи, що притягується до адміністративної відповідальності - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса" ОСОБА_2, який зобов'язаний задекларувати точні та достовірні відомості про товар "мінеральне комплексне добриво, моноамоній фосфат (МАФ; NH4H2PO4), однак не виконав свого обов'язку, що призвело до заявлення недостовірних відомостей "сировина для виготовлення добрива".
За висновком суду апеляційної інстанції, вищезазначені дії Одеської митниці, яка діяла виключно в межах правового поля, виконуючи свої прямі службові обов'язки, маючи обґрунтовану підозру в достовірності зазначених у митних деклараціях даних стосовно товару, який переміщався через митний кордон України, за відсутності спеціальних знань, керуючись п. 7 ч. 2 ст. 508 МК України, звернулася задля перевірки своїх сумнівів до експертної установи, яка своїми висновками підтвердила підозру Одеської митниці у недостовірності заповнених ТОВ "Трікса" даних у митних деклараціях.
Тобто, стверджувати, в даному випадку, про наявність здійснених зі сторони Одеської міитниці будь-яких неправомірних дій, неможливо з огляду на наведені вище обставини.
Подальші ж дії ТОВ "Трікса" щодо оскарження протоколів про порушення митних правил №UA500020/2021/209554 та №UA500020/2021/209552, визнання їх недійсними Малиновським районним судом м.Одеси, проведення комплексної експертизи в межах судового провадження, жодним чином не спростовують правомірність дій Одеської митниці на етапі перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митній декларації.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відсутньою таку складову елементу цивільного правопорушення, як неправомірні дії відповідача-2 - Одеської митниці у заподіянні позивачу шкоди, що виключає відповідальність у вигляді стягнення шкоди з відповідача-2, відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, та є підставою для відмови у задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків стосовно наявності усіх елементів цивільного правпорушення для стягнення шкоди з Одеської митниці за дії, які не містять ознак неправомірності у відносинах, що склалися з позивачем.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державної митної служби України в особі Одеської митниці підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл витрат зі сплати судового збору судом не здійснюється з підстав визначених п. 13 ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі Одеської митниці задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 скасувати.
В позові відмовити.
Матеріали справи №910/18143/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21.03.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко