Справа № 953/8086/24
н/п 1-кс/953/2261/25
"21" березня 2025 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2023 за №12023220000001129 у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з неповною вищою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_2
підозрювана - ОСОБА_4
захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5
секретар судового засідання - ОСОБА_6
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, та встановлені судом обставини.
1.1. Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023220000001129 від 27.09.2023 за ознаками складу кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 301 КК України.
Так в ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. До своєї злочинної діяльності останні залучили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виконувала функції адміністратора порностудій. Крім того, в ході досудового розслідування було встановлено, що вказані особи організували онлайн порностудію за адресою: АДРЕСА_3 та ще одну онлайн порностудію за адресою: АДРЕСА_4 , де в якості моделей працювали ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ..
Під час досудового розслідування задокументовано 6 епізодів злочинної діяльності вказаної групи осіб.
23.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 301 КК України.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, має можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків вчинення кримінального правопорушення та інших підозрюваних, може перешкоджати встановленню інших осіб причетних до скоєння даних кримінальних правопорушень, повідомляти їх про хід слідства, так як необхідно встановити інших осіб які сприяли ОСОБА_3 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень; протягом тривалого часу одним з джерел доходів ОСОБА_3 були дії пов'язані з розповсюдженням порнографії, у зв'язку із чим вона може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, стосовно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
2. Позиція сторін кримінального провадження у судовому засіданні.
2.1. У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, яке просила задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
2.2. Підозрювана та її захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували просили змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час.
3. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
3.2. Продовження існування ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК.
3.4.1. Продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_3 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 3 ст. 301 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
3.4.3. Продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрювана ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрювана ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася та не судима. Оскільки у підозрюваної відсутні ознаки прокримінальної поведінки, слідчий суддя зазначає про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під домашнім арештом, слідчий суддя виходить з того, що органом досудового розслідування доведено існування потреби у подальшому проведенні більшої частини із зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що виконання всіх процесуальних та слідчих дій потребує додаткового часу, що охоплений строком досудового розслідування.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваної під домашнім арештом, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора, оскільки органом досудового розслідування доведено, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваної під домашнім арештом із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози), на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 23-00 год до 05-00 год. (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози) у межах строку досудового розслідування по 23.04.2025 (включно), зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту - м. Харків без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками, визначеними органом досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити по 23.04.2025 (включно).
Копію ухвали надіслати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених зобов'язань.
Копію ухвали вручити підозрюваній, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і підписаний 26.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1