Справа № 624/1137/24
провадження № 1-кп/624/31/25
25 березня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Кегичівського районного суду Харківської області кримінальне провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221090000995 на підставі обвинувального акту з угодою про примирення стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кегичівка, Харківської області, громадянина України, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5
- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,
17.06.2024 близько 20:00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживає з колишньою дружиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_5 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до травматичних та психологічних переживань, погіршили якість її життя.
За цим фактом 17.06.2024 стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно колишньої дружини ОСОБА_5
15.07.2024 близько 12:40 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживає з колишньою дружиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство стосовно колишньої дружини - ОСОБА_5 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до травматичних та психологічних переживань, погіршили якість її життя.
За цим фактом 24.07.2024 стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно колишньої дружини ОСОБА_5 .
Постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 24.07.2024 вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення об'єднано в одне провадження та ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постанова набрала законної сили 05.08.2024, до апеляційної інстанції ОСОБА_3 не оскаржувалась.
Однак ОСОБА_3 , незважаючи на вищезазначене, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.
Так, 14.10.2024 в період часу з 15:00 години до 16:30 години 14.10.2024 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає з колишньою дружиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство стосовно колишньої дружини - ОСОБА_5 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до травматичних та психологічних переживань, погіршили якість її життя
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, а саме - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань, втрати емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.
25.03.2025 між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 469 КПК України. Згідно угоди ОСОБА_3 визнає свою винуватість і щиро розкаюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України. Потерпіла ОСОБА_5 цивільний позов не заявляла, будь-яких претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений у виді 2 років обмеження волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, з застосуванням обмежувального заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Крім цього, угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочині за вищевикладених обставин. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.
Захисник просив суд затвердити угоду про примирення.
Потерпіла суду пояснила, що зазначену угоду укладала добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі. Також просила затвердити зазначену угоду.
Суд, заслухавши думку прокурора, який проти затвердження угоди не заперечував, погодився із мірою покарання, обвинуваченого, захисника та потерпілої, доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст. 126-1 КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом також з'ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілою, визначена у межах санкції ст. 126-1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої у підготовчому судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції потерпілої, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення від 25.03.2025, укладеної між потерпілою та обвинуваченим у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в органі пробації не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, перебуває на обліку військовозобов'язаних запасу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання характеризується як такий, що на комісії Кегичівської селищної ради не розглядався,.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлені.
Із врахуванням скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та ставлення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про примирення від 25.03.2025.
Сторонами узгоджено застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від покарання. Визначаючи тривалість іспитового строку суд вважає достатнім та необхідним визначити його строком в один рік, поклавши на обвинуваченого обов'язки згідно ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Сторонами, також узгоджено застосувати до обвинуваченого положення п. 5 ч. 1 ст. ст. 91-1 КК України, застосувавши до нього обмежувальний захід у виді проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 , укладену 25 березня 2025 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання - у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці та покласти на нього обов'язок пройти цю програму.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_3 не обирати.
Речовий доказ оптичний компакт-диск DVD-R («Alerus», з написом «До вих. № 4496/119-82/01-2024 від 18.10.2024») - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1