Справа №345/573/25
Провадження № 2/345/534/2025
24.03.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.02.2021 року між АТ"ОТП БАНК" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2035641137, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 40.00% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 30 600,00 грн.. На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, банком було видано кредит відповідачу. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованість станом на 21 червня 2024 року, загальний розмір заборгованості становив 40 046,68 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 20 656,85 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 19 389,83 грн. 21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2035641137 від 15.02.2021 року. З урахуванням вищевказаних обставин позивач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить позов задоволити.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 12.02.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відповідачу встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ОТП Банк» з анкетою-заявою на отримання кредиту/опитувальний лист, в якій зазначила: суму бажаного кредиту 30 060,00 грн., строк надання кредиту 36 місяців.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного кредитного договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 30 060,00 грн.; дата остаточного повернення кредиту 15 лютого 2024 року, якщо дата остаточного повернення кредиту припадає на не банківський день, платежі здійснюються позичальником в банківський день, наступний за таким не банківським днем; для розрахунку використовується фактична кількість днів у календарному місяці та 365 днів у календарному році.
Згідно п. 1.2 вказаного кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процента ставка у розмірі 40,00% річних.
Відповідно до п. 1.3 зазначеного кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.
Крім того, 15.02.2021 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит з додатком № 1 до нього, яким є Графік платежів, а також Додаток № 1 до Кредитного договору № 2035641137 від 15.02.2021 року, яким є Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.
Таким чином, позивач АТ «ОТП Банк» належним чином виконав умови вищевказаного кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в обумовленому договором розмірі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , після отримання кредитних коштів у сумі 30 060,00 грн., належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором у погоджені сторонами строки, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 15.02.2021 по 21.06.2024 року, що відкритий в АТ «ОТП Банк».
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2035641137 від 15.02.2021, укладеного між позивачем АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , станом на 21.06.2024 року остання мала заборгованість за вказаним договором у загальній сумі 40 046,68 грн., яка складається з наступного: 20 656,85 грн. заборгованість по кредиту; 19 389,83 грн. заборгованість по відсоткам.
Розрахунок заборгованості наданий позивачем, відповідачем не спростовано, доказів погашення боргу не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 21/06/24.
21 червня 2024 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» складено акти приймання-передачі реєстру боржників № 1, 2 по договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року, відповідно до умов якого, клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року, Реєстри боржників № 1, 2.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 21 червня 2024 року до Договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2035641137 від 15.02.2021 року у загальній сумі 40 046,68 грн., яка складається з наступного: 20 656,85 грн. заборгованість по кредиту; 19 389,83 грн. заборгованість по відсоткам.
Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 40 046,68 грн., яку відповідачка не спростувала та право вимоги за якою на підставі укладеного договору факторингу перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору № 03-07/24 від 03.07.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І., акту № 1 від 15.07.2024, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 9 200,00 грн., із яких - надання первинної консультації 0,5 год/ 1000,00 грн., правовий аналіз наявних документів 2 год/4 000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви 2,1 год/4 200,00 грн.
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та ст. 259, 263-265, 274-279, 280, 354 ЦПК України, суд,
позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2), заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 046,68 гривень
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 26.03.2025 р.
Головуючий: