Ухвала від 25.03.2025 по справі 344/4976/25

Справа № 344/4976/25

Провадження № 1-кс/344/2399/25

УХВАЛА

25 березня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025090000000246, -

ВСТАНОВИВ:

в клопотанні вказано, що 20.03.2025 приблизно 16 годині 50 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони с. Локітка Тлумацької територіальної громади Івано-Франківського району, під'їхала до перехрестя із автодорогою Р-20 Снятин - Тязів, та маючи намір продовжити рух за напрямком до с. Тязів, виїхала на перехрестя, де вчинила зіткнення з мотоциклом марки «Geon» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який в цей час рухався головною дорогою в напрямку с. Тязів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження від яких помер в КНП «Тлумацька ЦМЛ». Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено автомобіль марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, вилучено мотоцикл марки «Geon» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 , зареєстрованій по АДРЕСА_1 . На обох вилучених транспортних засобах виявлено механічні пошкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди. У кримінальному провадженні обидва вилучені транспортні засоби визнані речовим доказом, та винесено постанови про призначення інженерно-транспортної експертизи їх технічного стану.

Прокурор просив розгляд клопотання проводити без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_4 не заперечувала щодо накладення арешту на автомобіль, розгляд просила проводити без її участі.

ОСОБА_7 не заперечувала щодо накладення арешту на мотоцикл, просила розгляд клопотання проводити без її участі.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

20.03.2025 року складено протокол огляду місця події, під час якого вилучено автомобіль марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , є ОСОБА_4 та мотоцикл марки «Geon» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 .

Постановою від 20.03.2025 року вилучений автомобіль та мотоцикл визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025090000000246.

Постановою слідчого від 21.03.2025 року призначено інженерно-транспортну експертизу.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч.10-11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Прокурором доведена необхідність накладення арешту на вказаний автомобіль та мотоцикл.

Таким чином, оскільки в кримінальному провадженні призначено інженерно-транспортну експертизу, існує необхідність в дослідженні вилученого автомобіля та мотоцикла, подане клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Geon» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126118387
Наступний документ
126118389
Інформація про рішення:
№ рішення: 126118388
№ справи: 344/4976/25
Дата рішення: 25.03.2025
Дата публікації: 27.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.03.2025)
Дата надходження: 21.03.2025
Предмет позову: -