Єдиний унікальний номер: 343/1799/24
Номер провадження: 1-кс/343/46/25
26 березня 2025 року м.Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Долина скаргу адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 на постанову від 22 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024096160000077, внесеного до ЄРДР 01.08.2024, -
До Долинського районного суду Івано-Франківської області звернувся адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на рішення начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 - постанову від 22 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024096160000077, внесеного до ЄРДР 01.08.2024.
В обґрунтування скарги зазначає, що 22 вересня 2024 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Долина ) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття кримінального провадження №12024096160000077 від 01.08.2024 року за фактом умисного заподіяння ОСОБА_6 , легкого тілесного ушкодження, як такого що викликало короткочасний розлад здоров'я, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Встановлено, що 29 липня 2024 року, на земельній ділянці господарства ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_1 , під час проведення комісією Болехівської міської Ради огляду та замірів земельної ділянки з приводу спору на землю, ОСОБА_7 на ґрунті неприязних стосунків, які виникли внаслідок земельного спору, умисно наніс ОСОБА_4 один удар рукою в обличчя, від чого остання впала на землю, а ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії умисно ногою завдав ОСОБА_4 ще декілька ударів по голові та тулубу, і при цьому умисно спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та синцем в ділянці обличчя зліва, синців в ділянках правої грудної залози, на передній поверхні правої гомілки у середній третині, що відносяться легких тілеснихх ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Після вчиненого правопорушення того ж дня ОСОБА_4 звернулась за медичною допомогою у фельдшерський пункт с.Козаківка, та в Болехівську центральну міську лікарню, а також з заявою у відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП з приводу вчиненого стосовно неї кримінального правопорушення. 01.08.2024 року, по заяві ОСОБА_4 , дізнавачем сектору відділення дізнання відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП відомості про вчинення кримінального правопорушення стосовно потерпілої ОСОБА_4 , внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024096160000077, з правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 125 Кримінального Кодексу України.
31 грудня 2024 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Долина ) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття кримінального провадження №12024096160000077 від 01.08.2024 року за фактом умисного заподіяння ОСОБА_6 , легкого тілесного ушкодження, як такого що викликало короткочасний розлад здоров'я, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Своє рішення дізнавач мотивував тим, що факти викладені в допиті потерпілої ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження, зокрема під час проведення дізнання у даному кримінальному провадженні будь-яких свідків, яким відомі обставини вчиненого правопорушення не встановлені.
З даною постановою він не погоджується та вважає винесену постанову передчасною та прийнятою без дослідження всіх обставин кримінального провадженні в ході якого під час проведення дізнання порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки, а тому вказана постанова підлягає оскарженню в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України та скасуванню з наступних причин.
Дізнавач, під час проведення дізнання у кримінальному провадженні не бажаючи проводити належним чином розслідування кримінального правопорушення виніс постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Зокрема в ході проведення дізнання дізнавачем допитано потерпілу ОСОБА_4 , яка прямо вказала на ОСОБА_7 як на особу, яка умисно заподіяла їй тілесні ушкодження.
Допитаний у кримінальному проваджені свідок ОСОБА_8 повністю підтвердив показання потерпілої, та вказав що бачив як ОСОБА_7 заподіяв потерпілій тілесні ушкодження.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - члени земельної комісії, які при огляді перебували на земельній ділянці чули крик і бачили сварку між потерпілою та ОСОБА_7 після чого потерпіла повідомила їм про те що ОСОБА_7 її побив.
Допитана в якості свідка ОСОБА_12 - фельдшер вказала, що 29.07.2024 року до неї за медичною допомогою з видимими тілесними ушкодженнями звернулась ОСОБА_4 , яка вказала про те що її побив ОСОБА_7 . Вона надала ОСОБА_4 медичну допомогу.
Вказані факти повністю підтверджують причетність ОСОБА_7 до умисного заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
В той же час дізнавачем безпідставно не надано правової оцінки зібраним доказам, та безпідставно прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Крім цього під час проведення дізнання дізнавачем не допитано особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення ОСОБА_7 . Не проведено одночасного допиту між потерпілою ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 , не проведено слідчого експерименту з потерпілою, та її чоловіком, які прямо вказують на ОСОБА_7 як на особу, яка заподіяла потерпілій тілесні ушкодження..
Дізнавачем не прийнято жодних заходів по встановленню очевидців вчиненого злочину, та їх допиту, зокрема не допитано сусідів де стався злочин із числа місцевих жителів, а також всіх членів комісії які перебували на земельній ділянці.
Звертає увагу Суду на те, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження не містить жодного мотивування і обґрунтування, виходячи з конкретних перевірених під час проведення дізнання фактичних обставин справи. Постанова просто містить посилання на показання свідків, що немає нічого спільного з виконанням завданням кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто чинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтовано процесуальному примусу і що до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, вже судячи зі змісту оскаржуваної постанови, без звернення до будь-яких додаткових матеріалів кримінального провадження, зрозуміло - завдання кримінального провадження не виконано, а оскаржувана постанова не містить жодного мотиву чи обґрунтування закриття на основі конкретного доказу чи дослідженої обставини справи, тобто є незаконною та необґрунтованою. Оскаржувана постанова жодним чином невмотивована та в ній не наведено належного обґрунтування висновків слідчого щодо закриття кримінального провадження,
Згідно п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про час та дату судового засідання належним чином. Відповідно до ч. 3 с. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Адвокат ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи за його скаргою проводити в його відсутності, вимоги, викладені в скарзі підтримує.
Матеріали кримінального провадження не були надані слідчому судді.
Вивчивши доводи представника потерпілої, дослідивши матеріали скарги, зокрема копію оскаржуваної постанови, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Згідно п.3 ч.1ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст.2, 284 КПК України).
Ч. 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.
Відповідно постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5, 7 ст. 110 КПК України).
Як неодноразово вказував ЄСПЛ «розслідування повинно бути ефективним». Так, у справі «Аднаралов проти України» (Заява № 10493/12) ЄСПЛ зазначив, що розслідування має бути ретельним. Це означає, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. вищезазначене рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.). Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (див. рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року). Будь - який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин та винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).
Так, статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з положеннями ст. 25 КПК України прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що однією з підстав для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
За змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 94 КПК України передбачено, що, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, вищенаведені положення кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про закриття кримінального провадження може бути прийнято лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування. Досудове розслідування може вважатись всебічним та повним лише, якщо під час його проведення слідством було об'єктивно встановлено всі обставини справи, проведено всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення таких обставин, надану належну правову оцінку встановленим фактам та на підставі положень закону і фактичних даних прийнято процесуальне рішення.
З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження № 12024096160000077 встановлено, що воно було розпочате 01.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Постановою дізнавача сектора дізнання відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 22.09.2024 вказане кримінальне провадження закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
За змістом оскаржуваної постанови кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Досліджуючи зміст постанови, слідчий суддя зазначає, що постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України та містить суперечливі висновки.
Слідчий суддя зазначає, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, слідчий мав вжити можливих заходів у передбаченому КПК порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також всебічно, повно та об'єктивного дослідити та оцінити зібрані докази, які стосуються цього провадження в сукупності, після чого викласти у постанові зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Отже, оскаржувана постанова не містить достатніх мотивів її прийняття з посиланням на відповідні докази та належного обґрунтування прийнятого рішення, та постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 - постанову від 22 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024096160000077, внесеного до ЄРДР 01.08.2024 - задовольнити.
Постанову від 22 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024096160000077, внесеного до ЄРДР 01.08.2024 - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя