справа № 208/4642/21
провадження № 2-с/208/198/25
25 березня 2025 р. м. Кам'янське
26 березня 2025 року суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, Величко В.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/4642/21 від 02.08.2021 року, виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, судового збору,-
12.03.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу № 208/4642/21 від 02.08.2021 року.
25.03.2025 року матеріали цивільної справи були передані до кабінету судді Величко О.В., що підтверджено довідкою наданою канцелярією Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.03.2025 року.
Вивчивши матеріали заяв про скасування судового наказу, суддя приходить до наступного.
Частиною 3 статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частини 3 статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом другим ЦПК України.
Аналіз приписів вказаного розділу ЦПК України дає підстави вважати, що особа із правовим статусом боржника у справі має право на скасування судового наказу.
Відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 02.08.2021 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська видано судовий наказ № 208/4642/21 про стягнення заборгованості заборгованості за послуги з теплопостачання .
25.02.2025 р. боржник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу № 208/4642/21 від 02.08.2021 року
Ухвалою суду від 25.02.2025 задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Плетенко К.Ю. про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу. Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Плетенко К.Ю. про скасування судового наказу за № 208/4642/21 від 02.08.2021 р., виданого за заявою АТ « Дніпровська теплоцентраль» залишена без розгляду та повернута боржнику.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній справі, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Ухвала від 25.02.2025 р. не оскаржена, набула законної сили.
Як встановлено ухвалою суду від 25.02.2025 р. боржником не доведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право. Само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою виникнення спору про право та не є підставою для скасування рішення суду про скасування судового наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 12.03.2025 р. звернулась з повторною заявою про скасування судового наказу № 208/4642/21 від 02.08.2021 року, виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, судового збору
Суд, при цьому акцентує увагу, що повторна заява про скасування судового наказу № 208/4642/21 від 02.08.2021 повністю ідентична з первісною, інших підстав для скасування судового наказу, які не були предметом розгляду судом 25.02.2025 р. заявником не надано.
У статті 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання. Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження.
Статтею 171 ЦПК України регламентовано порядок розгляду належним чином оформлених заяв боржників про скасування судового наказу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Тобто, отримавши заяву про скасування судового наказу, суду необхідно встановити відповідність поданої заяви нормам статті 170 ЦПК України. У разі якщо суд дійде висновку про те, що така заява оформлена належним чином, вона має бути розглянута відповідно до вимог та у межах строків, встановлених у статті 171 ЦПК України.
При цьому, у разі якщо суд встановить, що заява про скасування судового наказу подана в межах строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, то відповідно до імперативної норми частини 2 статті 171 ЦПК України суддя зобов'язаний не пізніше двох днів після її подання постановити ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, за результатом розгляду належним чином оформленої заяви боржника про скасування судового наказу суд може ухвалити лише два види судових рішень: ухвалу про повернення такої заяви або ухвалу про скасування судового наказу.
Разом з тим, суддя акцентує увагу на наступне положення ЦПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається ( ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою, укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (частина друга статті 44 ЦПК України)
За змістом зазначеної частини цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.
Частинами третьою та четвертою цієї ж статті передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом
Такий правовий висновок було сформовано Верховним Судом від 17 вересня 2024 року у справі №128/1072/24
Таким чином, повторне подання ОСОБА_1 заяви, яка ідентична заяві від 25.02.2025 р., без врахування ухвали суду від 25.02.2025 р. в частині можливості її оскарження, суперечить основним засадам ( принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими міркуваннями в судовому процесі, що свідчить про зловживання заявником його процесуальними правами у їх недобросовісному використанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, чинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи факт направлення до суду повторної ідентичної заяви про скасування судового наказу без реалізації права на оскарження ухвали суду від 25.02.2025 р., свідчить про неповагу з боку заявника до судової системи і зловживання ним процесуальними правами, суд вважає за необхідним попередити заявника ОСОБА_1 про те, що у випадку повторного подання до суду аналогічного процесуального звернення, до нього будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 44, 143,148, 170-171, 260-261 ЦПК України, суддя,-
Визнати подання ОСОБА_2 повторної заяви про скасування судового наказу № 208/4642/21 від 02.08.2021 року без врахування положень ухвали суду від 25.02.2025 р. та реалізації права на її оскарження - зловживанням процесуальними правами, залишити її без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Суддя О.В.Величко