справа № 208/1992/25
провадження № 1-кс/208/1298/25
25 березня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025046160000034 від 01.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
Дізнавач СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із клопотанням, в якому просить накласти арешт на кошти, які обліковуються (знаходяться) на банківському рахунку, що відносяться до AT «Універсал банк» (ЄДРПОУ 21133352).
До судового засідання прокурор та слідчий, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання не з'явилися, але подали заяви про підтримання заявленого клопотання та проведення судового розгляду за їх відсутності.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Зі змісту клопотання та доданих документів вбачається, що до ЧЧ Кам'янського РУП надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які просять ужити заходів до невідомої особи, яка шляхом зловживання довіри під приводом продажу 4 нових великочастотників для ескалатора, заволоділа грошовими коштами у сумі 130000 гривень, які вони переказали на картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , у якості оплати за товар. Обіцяний товар вони не отримали, грошові кошти їм не повернули. Особа правопорушника користувалась номерами телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
01.02.2025 було внесено дані до ЄРДР за фактом вчинення даного правопорушення за № 12024046160000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Так, було встановлено, що ОСОБА_6 18.01.2025 о 10:49 відправив 45000 гривень зі своєї картки НОМЕР_5 на картку НОМЕР_2 у якості оплати за товар. Потім ОСОБА_6 18.01.2025 о 11:02, маючи доступ до банківської картки своєї цивільної дружини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_6 , діючи з її дозволу відправив на картку НОМЕР_7 2000 гривень у якості оплати за товар. Далі ОСОБА_7 20.01.2025 о 09:55 зі своєї картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_7 відправив 30000 гривень у якості оплати за товар, окрім того 305 гривень становила банківська комісія. 20.01.2025 ОСОБА_5 о 10:36, перебуваючи на 1му поверсі ТРЦ «ЦУМ» у м. Кам'янське за допомогою банківського терміналу банку Приватбанк TS201450 відправила на картку 5168745114165860 23000 гривень у якості оплати за товар, окрім того 46,10 гривень становила банківська комісія. Далі ОСОБА_8 20.01.2025 о 10:40, перебуваючи 1му поверсі ТРЦ «ЦУМ» у м. Кам'янське за допомогою банківського терміналу банку Приватбанк TS201450 відправила на картку 5457082275406846 30000 гривень у якості оплати за товар, окрім того 60 гривень становила банківська комісія. Вказані грошові кошти вони домовились відправити на оплату 4 високочастотників для ремонту ескалатора, якими зазначені вище особи разом користуються під час здійснення своєї підприємницької діяльності. Розуміючи, що вони відправили грошові кошти продавцю товару, вони повідомили його про відправлення коштів, останній повідомив, що грошові кошти отримав та обіцяв відправити посилку з 4 новими високочастотниками на відділення № 9 ТОВ «Нова пошта» у м. Кам'янське на ім'я ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак замість 4 нових високочастотників відправив 2 б/у з суттєвими пошкодженнями. Після цього ОСОБА_6 домовився з продавцем про те, що він поверне продавцю б/у високочастотники, а той або відправить йому нові високочастотники, або поверне кошти. Однак нові високочастотники відправлені не були, гроші не повернуті, продавець не виходить на зв'язок з покупцями.
В ході досудового розслідування було встановлено за допомогою сервісу визначення банків за першими 6 цифрами номеру банківської картки, який розміщено на сторінці https://psm7.сom/uk/bin-card#goog_rewarded, що банківська картка, на яку потерпілі переказували грошові кошти, - НОМЕР_7 , відносяться до банку AT «Універсал банк» (ЄДРПОУ 21133352).
На вказану банківську картку надходять кошти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення. Вказані грошові кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки безпосередньо вказують на проведення шахрайських операцій. Крім того, вказані грошові кошти, які надходять і знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, без прийняття відповідно рішення про арешт, будуть безпідставно та незаконно переведенні в готівку або на рахунки інших підприємств.
Також, існують обставини вважати, що незастосування арешту щодо вилученого майна призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, пересування, або його передачі.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може привести до настання наслідків, передбачених ст. 170 КПК України.
Вивчивши клопотання, долучені до нього докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
В силу ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч.3 ст.170 КПК України).
При цьому, ч.3 та ч.5 ст.132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п.7 ч.2 ст.131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Характер та обсяг доказів, що збираються стороною обвинувачення, мають відповідати фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального провадження.
У відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Враховуючи вимоги ст.170 КПК України, обставини встановлені під час розгляду клопотання у їх сукупності, позиції дізнавача, яка довела обґрунтованість заявленого клопотання, враховуючи те, що підставою клопотання є те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є речовими доказами, та мають доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення, а тому з метою його збереження, унеможливлення пошкодження та знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази, арешт майна є в достатній мірі необхідним та таким, що забезпечить потреби кримінального провадження.
Керуючись ст.36, 131-132, 170-171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на кошти, які обліковуються (знаходяться) на банківському рахунку, закріпленим за банківською карткою: НОМЕР_7 , що відноситься до AT «Універсал банк» (ЄДРПОУ 21133352) на суму 32000 гривень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1