справа № 208/9499/24
№ провадження 2/208/509/25
Іменем України
24 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Кіблицької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Покровська районна військова адміністрація Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Покровська районна військова адміністрація Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно.
У своєму позові позивачі зазначили, що починаючи з 1982 року їх сім'я проживала в квартирі, загальною площею 42,1 кв.м., за адресою - АДРЕСА_1 . Рішенням Комісії по приватизації державного житлового фонду при виконкомі Очеретинської селищної ради від 28 березня 2000 року дана квартира була передана їм, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у приватну власність. Того ж дня їм було видане Свідоцтво про право власності на житло, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_1 .
07 квітня 2000 року Донецьким бюро технічної інвентаризації здійснена реєстрація їх права власності на вказану квартиру. На свідоцтві про право власності на житло було зроблено відповідний Реєстраційний напис, в якому зазначено, що відомості про реєстрацію їх квартири записані в реєстрову книгу №6.
З метою внесення реєстраційних даних їх квартири до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вони звернулись із Заявою №60919106 від 09.05.2024р. до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Але, через те, що вони не надали відомостей про речові права, які були зареєстровані до 01.01.2013 р., державний реєстратор Бєспечна Ганна Юріївна винесла Рішення №73123290 про зупинення розгляду їх Заяви. Нею було сформовано Запит №01.1-19/618 до компетентних підприємств Бюро технічної інвентаризації, які проводили державну реєстрацію прав до 2013 року. Однак, можливість звернутись до КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецьк», у даний час, є відсутньою. КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецьк» знаходиться у місті Донецьк, яке згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відсутність доступу до носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав унеможливила одержання архівної довідки з реєстрових книг. Після завершення строку державний реєстратор Яворський Богдан Ярославович виніс Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №73980483 від 05.07.2024р..
Тому позивачі просять суд:
- визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 42,1 кв.м., розташовану за адресою - АДРЕСА_1 .
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити за відсутністю представника та прийняти рішення на розсуд суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Покровської районної військової адміністрації Донецької області не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника, з урахуванням наданих пояснень та прийняти рішення на розсуд суду.
30 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.
19 лютого 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується карточкою прописки, поквартирною карточкою, копіями паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2022 року № 1241-5000723002, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.10.2018 року №0000640386 (а.с.6-18).
Рішенням Комісії по приватизації державного житлового фонду при виконкомі Очеретинської селищної ради від 28 березня 2000 року квартира АДРЕСА_2 , була передана ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у приватну власність, що підтверджується Свідоцтво про право власності на житло (а.с.20).
07 квітня 2000р. Донецьким бюро технічної інвентаризації здійснена реєстрація їх права власності на вказану квартиру. На свідоцтві про право власності на житло було зроблено відповідний Реєстраційний надпис, в якому зазначено, що відомості про реєстрацію їх квартири записані в реєстрову книгу №6 (а.с.21).
Також в матеріалах справи міститься технічний паспорт на вищевказану квартиру на ім'я ОСОБА_1 , розрахунки площі квартири, що безоплатно приватизується на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.22-24).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 15.12.2007 року, актовий запис №857. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.19).
Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Бєспечної Г. про зупинення розгляду заяви № 73123290 від 14 травня 2024 року, був зупинений розгляд заяви №60919106 від 09.05.2024 року, у зв'язку з тим, що необхідно надати інформацію на сформований державним реєстратором запит до компетентного підприємства Бюро технічної інвентаризації, що проводило державну реєстрацію до 2013 року (а.с.25-26).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Яворського Богдана Ярославовича про відмову в проведенні реєстраційних дій №73980483 від 05 липня 2024 року, було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з завершенням строку на усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (а.с.27).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першої статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до п. 1.4. наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.98 «Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» (далі - Наказ), чинний на момент реєстрації права власності, державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.п.).
Пунктами 1.5, 1.6 Наказу передбачено, що державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації; державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
Розділом 2 Наказу передбачено, що реєстрація права власності провадиться на підставі правовстановлювальних документів за заявою; відповідальний працівник БТІ на підставі цих документів робить запис у реєстровій книзі; на оригіналі та копії правовстановлюваного документа робиться реєстраційний напис з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації; до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлювального документа, довідка про належність об'єкта нерухомого майна з підписом особи, відповідальної за реєстрацію.
Проаналізувавши надані суду документи, можливо дійти висновку, що позивачі дійсно безоплатно набули у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 , від Комісії по приватизації державного житлового фонду при виконкомі Очеретинської селищної ради, згідно з рішенням від 28.03.2000 №4, та зареєстрували у Донецькому БТІ 07.04.2000р. в реєстрову книгу за №6.
Відповідно до п.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Як встановлено судом, реєстрацію права власності на спірну квартиру здійснювало Донецьке бюро технічної інвентаризації.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004, всю територію Донецького району, у тому числі м.Донецьк з 07.04.2014 року відноситься до територій України, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Відомості про перевезення реєстраційних справ та інших архівних документів вищезазначеного БТІ відсутні.
Наведене вказує на неможливість отримання документів щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна смт.Очеретине Донецької області, проведені БТІ до 01.01.2013 року, зокрема, й на спірну квартиру.
З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
При цьому, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право особи на доступ до суду, зокрема, включає в себе право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо оцінки доказів, встановлення обставин, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії»; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії»).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
При цьому, на даний час продовжує існувати, зазначена державним реєстратором, причина відмови позивачам у реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме неможливість витребування реєстраційних документів у відповідного бюро технічної інвентаризації, яке здійснювало реєстрацію права власності, що пов'язано з перебуванням на тимчасово окупованій території України.
Враховуючи відсутність у позивачів іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права - реєстрації права власності на спірну квартиру, у визначеному законом порядку, суд вважає за необхідне з метою захисту прав позивачів на вказане майно, визнати за позивачами право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою - АДРЕСА_1 .
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінюєдокази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 16, 316, 321, 328, 355, 392 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-89, 247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Покровська районна військова адміністрація Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 42,1 кв.м., розташовану за адресою - АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Очеретинська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ: 44333891, адреса: Донецька обл., Покровський район, селище Очеретине, вул.Незалежності, буд.12.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ: 40392181, адреса: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр-т.Дмитра Яворницького, 75.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Покровська районна військова адміністрація Донецької області, ЄДРПОУ 21961790, адреса: Донецька обл., м.Покровськ, площа Шибанкова, буд.11.
Суддя Похваліта С. М.