Справа № 212/10882/23
2/212/74/25
26 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.,
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/10882/23 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні брали участь:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Морозов Є.Є.,
відповідачка - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - адвокат Іванов В.О.
29 грудня 2023 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., та понесені ним судові витрати по справі.
В обґрунтування позову зазначено, що 28 червня 2023 року на подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_1 собака породи шведський лапхунд (кобель, метис, чорного окрасу), який належить ОСОБА_3 , вкусила за статевий орган його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим одразу була викликана бригада швидкої медичної допомоги, лікарями якої була надана перша медична допомога та дитину було доставлено до КНП «Криворізька міська лікарня № 16», де в ургентному порядку під загальним знеболюванням була проведена хірургічна операція, та встановлено діагноз - вкушена рана статевого органу, тяжка ступінь категорії «Д». Після чого дитина знаходилась на стаціонарному лікування в дитячому хірургічному відділенні 16-ї міської лікарні м. Кривого Рогу з 28.06.2023 року по 03.07.2023 року, та призначено подальше лікування.
Після зазначених подій відповідачка ОСОБА_3 , яка є власником зазначеної собаки спочатку погодилась врегулювати мирним шляхом, в досудовому порядку, вказану ситуацію, однак згодом відмовилась здійснювати будь - які дії направлені на відшкодування завданої шкоди.
Вважає, що протиправними діями відповідачки, його малолітньому сину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що він дуже сильно злякався нападу розлюченої собаки, відчув почуття страху, жаху та нестерпного фізичного болю. На сьогоднішній день дитина панічно боїться собак, у зв'язку з чим, боїться виходити з дому, хоча йому потрібно відвідувати лікарів, виходити на прогулянку, відвідувати дитячі майданчики. Після вказаних подій дитина часто плаче, має пригнічений настрій, тривожність. Крім того дитина отримала дуже болючі ушкодження та постійно до цього часу продовжує переносити запальні процеси, що в свою чергу спричиняє хвилювання, депресію, безсоння. Стан здоров'я потребує тривалого відновлення, що спричиняє негативні емоції та переживання, впливає на його розвиток, навчання та відпочинок. До того ж, не відомо до яких наслідків репродуктивного здоров'я та статевого життя може призвести в майбутньому дана травма.
Враховуючи наведені обставини спричинену моральну шкоду оцінює у 100 000,00 грн., які просить стягнути з відповідачки.
22.01.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
06.02.2024 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду відзив, відповідно до якого, позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що дійсно, 28.06.2023 року вона виходила з під'їзду будинку АДРЕСА_1 , тримаючи свою собаку на повідку. В цей момент на вилиці, біля дверей під'їзду, біля домофону, знаходився малолітній син позивача, який в момент коли вона відчиняла двері під'їзду стрибнув поруч з відкритими дверима, налякавши і її, і її собаку. Від неочікуваності її собака, стрибнув до дитини та вкусив в ділянку паху. Вона відразу оглянула дитину та відправила його до матері, щоб вона обробила місце укус. Через кілька хвилин вона побачила, позивача, який йшов до дому, якому вона повідомила про вказані події та зазначила, що відшкодує витрати на лікування, але коли 02.07.2023 року отримала від позивача перелік витрат на лікування та їх вартість, то відмовилась в добровільному порідку їх відшкодовувати, оскільки заявлені позивачем витрати були необґрунтованими, оскільки не містили жодного чеку на придбання ліків та товарів або послуг, та на її переконання були значно завищеними. Крім того, зазначає, що наведені позивачем відомості про те, що дитина перебувала на стаціонарному лікуванні з 28.06.2023 року по 03.07.2023 року не відповідають дійсності, оскільки вже 01.07.2023 року, тобто через 3 дні після вказаних подій, син позивача вже бігав у дворі та грав з іншими дітьми, бігав, стрибав, та не виявляв жодних ознак дискомфорту, що на її переконання, також спростовує твердження позивача про те, що дитина зазнала моральних страждань.
29.08.2024 року за клопотанням представника позивача - адвоката Морозова Є.Є. по справі була призначена судово - медична експертиза з метою дослідження тілесних ушкоджень, отриманих малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.10.2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 1856 від 07.10.2024.
24.10.2024 року ухвалою суду після проведення експертизи відновлено провадження у справі.
30.10.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, та як свідок підтвердив обставини наведені у позові, повідомивши, що не був очевидцем зазначених подій, а прийшов до дому через декілька хвилин та побачивши сліди від укусу собаки викликав швидку медичну допомогу. Крім того повідомив, що дійсно дитину зі стаціонарного лікування виписали перед вихідними, але лікування продовжилось та дитина після вказаних подій стала погано спати, боїться собак.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Морозов Є.Є. позов ОСОБА_1 підтримав з наведених підстав та просив його задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала з підстав, наведених у відзиві та просила відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Іванов В.О. позов не визнав з підстав, наведених у відзиві та просив відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що 28.06.2023 року, в обідній час доби, її малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибіг до дому, при цьому сильно кричав та повідомив, що його вкусила собака сусідки - відповідачки у справі. Коли вона побачила, що на місці укусу були рани та кров, то викликала швидку медичну допомогу, внаслідок чого дитину було госпіталізовано до лікарні, де була проведена хірургічна операція та дитина перебувала тиждень на стаціонарному лікуванні. Після вказаних подій син став погано спати та на протязі місяця страждав нетриманням сечі під час сну; та став боятися підходити до собак.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що проживає по сусідству зі сторонами по справі, та зі слів відповідачки знає про те, що її собака вкусив дитину позивача, але вона не відшкодувала витрати на лікування дитини, оскільки вони запросили велику суму на відшкодування шкоди, яка не була підтверджена доказами. Крім того свідок зазначила, що через тиждень після вказаних подій бачила сина позивача у дворі, який був активний та бігав і грав з іншими дітьми.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання аналогічні покаранням свідка ОСОБА_6 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що вона є сестрою відповідачки у зв'язку з чим приймала участь в обговоренні з позивачем суми коштів на відшкодування витрат на лікування дитини, та зазначила, що позивач, на її переконання, заявляв необґрунтовані та значно завищені витрати на лікування, тому матеріальна шкода не була відшкодована. Крім того, свідок надала негативну характеристику позивачу та його дружині при догляді за дітьми.
Заслухавши показання сторін, їх представників, свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-9); позивач з сім'єю фактично проживають в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачка з сім'єю проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.23), тобто сторони проживають в одному під'їзді вказаного багатоквартирного будинку.
Відповідач ОСОБА_3 має собаку, яка згідно довідок з ветеринарної клініки має вагу 10,1 кг, вік - 10 років, зріст в холці - 42 см, не має визначеної породи.
28.06.2023 року належна відповідачці собака вкусила малолітнього сина позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що сторонами не оспорюється. В наслідок чого батьки малолітнього звертались до КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», лікарями якої малолітній дитині була надана наступна медична допомога: оброблення рани, накладання асептичної пов'язки та госпіталізація до КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради (а.с.10-12).
З 28.06.2023 року по 03.07.2023 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому хірургічному відділенні КНП «Криворізька міська лікарня № 16» з діагнозом укушені рани статевого органу тяжкого ступеня, категорія «Д». 28.06.2023 року в ургентному порядку дитині проведено операцію - ПХО (первинна хірургічна обробка) рани. Накладено асептичну пов'язку. Під час лікування у відділенні отримував цефтриаксон внутрішньовенно та перев'язки (а.с.13-14).
Відповідно до висновку експерта № 1856 від 07.10.2024 року на основі судово - медичної експертизи ОСОБА_2 , 10.11.2016 року, враховуючи відомі обставини справи та у відповідності поставленими перед експертизою питаннями, приходжу до висновку:
1) виявлено 2 укушені рани статевого члену ускладнені рефлекторною затримкою сечі, що підтверджується даними огляду, медичних документів на його ім'я. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні ( 21 день). П.2.3.3. «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.995 року № 6.
2) Характер тілесних ушкоджень у потерпілого свідчить про утворення ран від дії тупих твердих предметів за механізмом (удар - стискання), розчавлення. Розшарування ран на різних поверхнях травмованої ділянки тіла, дані медичних документів, вказують що такими предметами могли бути зуби тварини (собаки).
3) Ступінь загоєння виявлених ушкоджень (дані в наданих медичних документах, рубці білуваті, м'яко - еластичні) свідчать що ушкодження могли бути отримані 28.06.2023 року.
4) Виявлені рани тіла статевого члена.
5) На час проведення експертизи не виявлено ознак порушень сечовипускання.
6) При експертизі медичних документів не виявлено даних про ушкодження анатомічних структур перелічених у запитанні.
7) У зв'язку з тим, що потерпілий не досяг віку статевого дозрівання відповісти на поставлене питання не виявляється можливим.
8) На момент проведення експертизи на статевому органі дитини виявлені рубцеві зміни. Судово - медична експертиза не визначає травму таку як: - значна або не значна травма. При проведенні експертизи визначають: - характер ушкоджень з медичної точки зору (садно, синець, рана, перелом кістки тощо), їх локалізація і властивості; вид знаряддя чи засобу, яким могли бути спричинені ушкодження; механізм виникнення ушкодження; давність (термін) спричинення ушкоджень; ступінь тяжкості ушкоджень із зазначенням кваліфікаційної ознаки - небезпеки для життя, розлад здоров'я, стійка втрата загальної працездатності тощо.
9) Крипторхізм (не опущення яєчка) - це вроджена патологія статевої системи у хлопчиків, яка характеризується відсутністю в мошонці одного або обох яєчок. Таким чином не продивляється зв'язок між травмою та крипторхізмом (а.с.100 - 102).
Крім того, з дослідної частини висновку експерта судом встановлено, що 28.06.2023 року малолітньому ОСОБА_2 була проведена операція: ПХО (первинна хірургічна обробка) ран. Хід операції: під загальним знеболюванням після обробки опер.поля, встановлено сечовий катетер в сечовий міхур. 29-30.06.2023 року стан відносно задовільний. Перев'язка: набряк зберігається, сечовиділення через катетер. 3.07.2023 року: стан задовільний, скарг немає, активний, не лихоманить. Шкіряні покрови звичайного кольору, чисті. Перев'язка: набряку немає, рани чисті, шви лежать добре. Виписан додому під спостереження хірургу за місцем проживання (а.с.101).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.
Правила поводження з тваринами встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22) та у постанові від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20).
Відповідно до абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей …; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Аналізуючи встановлені по справі обставини, наведені норми чинного законодавства та роз'яснення, суд вважає, що позивачем доведено, а відповідачем не оспорюється, що 28.06.2023 року належна відповідачці собака вкусила малолітнього сина позивача, внаслідок чого дитина отримала легкі тілесні ушкодження, та для надання необхідної медичної допомоги була госпіталізована до лікувального закладу, де проходила стаціонарне лікування на протязі 6 днів.
Отже, суд вважає доведеним факт завдання малолітньому сину позивача в наслідок дій собаки, належної відповідачці, моральних страждань, які полягали у фізичному болю та стражданнях отриманих від укусу собаки та подальшого лікування, під час якого було проведено хірургічне втручання та необхідності проведення стаціонарного лікування та подальшого нагляду у лікаря з метою відновлення здоров'я дитини. Отже, доведено наявність причинного зв'язку між шкодою і діями належної відповідачці собаки, та відповідно вини відповідачки в її заподіянні.
При цьому доводи позивача про те, що виявлений у дитини діагноз: двобічний крипторхізм, внаслідок якого дитина перенесла хірургічне втручання, пов'язаний з отриманою травмою, суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовані висновком експерта № 1856 від 07.10.2024 року;
Доводи позивача про те, що малолітній внаслідок вказаних подій мав проблеми зі сном, суд до уваги не приймає, оскільки такі твердження не доведені належними доказами.
Доводи відповідачки про те, що на її переконання, малолітній ОСОБА_5 не зазнав моральних страждань, суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовуються встановленими по справі обставинами та наданими позивачем доказами.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер подій під час яких дитиною були отримані тілесні ушкодження, відповідно до яких, порушень Правил поводження з тваринами з боку позивачки судом не встановлено; малолітньому ОСОБА_9 на день вказаної події , виповнилось 6 років, разом з цим, він перебував у дворі будинку без догляду батьків, що свідчить про те, що батьки дитини не належним чином виконували обов'язки, визначені ст. 150 СК України, та відповідно перебуваючи поряд з дитиною могли б виключити отримання ним вказаних тілесних ушкоджень; факт несподіваності зустрічі, як для відповідачки, так і для малолітнього; тривалість лікування після отриманих тілесних ушкоджень та твердження свідків, про те, що дитина через 5 -7 днів вже грався у дворі з іншими дітьми, був активний, бігав, стрибав, та не виявляв жодних ознак дискомфорту, що також було підтверджено позивачем, який зазначив, що дитину виписали з лікарні перед вихідними днями, тобто через 3 дні - 01.07.2023 року; враховуючи особу відповідачки, яка на день ухвалення рішення суду перебуває у декретній відпустці у зв'язку з народженням дитини, та відповідно не має іншого доходу крім щомісячних виплат на дитину.
При цьому суд виходить з розміру встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який станом на 28.06.2023 року для дітей віком від 6 до 18 років становив 2833 грн.
Отже, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховуючи встановлені по справі обставини, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань малолітнього ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ступеня вини відповідачки у їх заподіянні, враховуючи вимоги розумності і справедливості, визначає суму грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі п'яти встановлених прожиткових мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 2833 грн. х 5 = 14 165 грн.
За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4 - 13, 18, 76 -83, 89, 263-265, 273, 352 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 14 165 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят п'ять) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 26 березня 2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна