Справа № 201/3153/25
Провадження № 1-кс/201/1233/2025
24 березня 2025 року м.Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська зі скаргою постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України, у якій просить поновити строк на оскарження рішення дізнавача ВП № Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , викладене в постанові про закриття кримінального провадження від 30 серпня 2024 року №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України; скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 30 серпня 2024 року №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України прийняту дізнавачем ВП № Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданої скарги представник зазначає, що дізнавачем органу дізнання відділення поліції №5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося дізнання в рамках кримінального провадження №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК. Потерпілим у даному кримінальному проваджені є ОСОБА_4 , якому 20.02.2024 року вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого, та допитано в процесуальному статусі потерпілого. 06.03.2025 року потерпілим поштовим відправлення №4904413176442 оператора «Укрпошта» отриманий лист скерований на його ім'я старшим дізнавачем СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 01.03.2025 року з листом ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 12.02.2025 №43.2/1867 та постановою про закриття кримінального провадження №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК від 30.08.2024 року. На думку представника, підстави закриття вказаного кримінального провадження є необ'єктивними, такими що суперечать КК України, та порушують КПК України. Скаржник, його представник у судове засідання не з'явилися, адвокат ОСОБА_3 надав до суду заяву, якою просив розглянути скаргу без його участі та задовольнити, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника та його представника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Неявка дізнавача, слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України.
Постановою дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 30.08.2024 року кримінальне провадження №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Мотивуючи свою постанову дізнавач зазначив, що 15.02.2024 до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою звернувся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 14.02.2024 приблизно о 16:45 год. невідома особа, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, біля буд. 10, спричинила тілесні ушкодження заявнику. 16.02.2024 відомості за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024046650000095 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та розпочато досудове розслідування. Під час допиту ОСОБА_4 у якості потерпілого стало відомо, що 14.02.2024 він на власному транспортному засобі Mercedes Sprinter, д.н.з НОМЕР_1 приїхав до буд. 10 по пр. Героїв, де на вузькій ділянці дороги зупинився автомобіль марки Mercedes д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого була жінка. Далі, потерпілий вийшов з салону автомобілю та підійшов до жінки, з якою виник словесний конфлікт з приводу того, що вона відмовилась пропустити потерпілого на його транспортному засобі. Через деякий час після конфлікту з будинку вийшов невідомий чоловік та завдав удар кулаком правої руки в область обличчя. В результаті чого, потерпілий, тримаючи у руках паки з водою, втратив рівновагу та упав на асфальт, отримавши ушкодження нижніх та верхніх кінцівок, перелом пальця правої ноги. Під час проведення досудового розслідування, 20.02.2024 було проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_4 та призначено судово-медичну експертизу. Разом із тим, дізнавачем зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12024046650000095 не було встановлено достатніх даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального проступку, передбаченого ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), а саме не надалось можливим встановити достатні докази суб'єктивної сторони кримінального проступку, обов'язковою ознакою якого є вина особи, факультативними - мотив і мета. Суб'єктивна сторона характеризується тільки умисною виною та відповідальність настає у випадку, коли умисел винного був спрямований на заподіяння шкоди здоров'ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. В свою чергу, заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної форми вини не тягне за собою кримінальну відповідальність.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Проте, з мотивувальної частини постанови вбачається, що поза увагою дізнавача залишилася відсутність оцінки щодо можливості встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Суд приходить до висновку про недотримання дізнавачем вимог ст.110 КПК України при ухваленні постанови від 30.08.2024 року, що є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.
Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальному процесуальному законодавстві України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Крім того, статтею 284 КПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, неповнота досудового розслідування полягає в тому, що дізнавачем не перевірені доказами і не спростовані фактичні обставини, викладені в клопотаннях скаржника, не в повному обсязі проведені слідчі дії.
Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження дізнавачем не надана правова оцінка встановленим під час досудового розслідування обставинам та не наведено аналізу проведеного розслідування.
Отже, на думку слідчого судді, в ході досудового розслідування дізнавачем допущена істотна неповнота, усунення якої потребує застосовування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування і виконання слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, а слідчим без дослідження всіх обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, передчасно було прийнято рішення про закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального проступку
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийнята постанова є передчасною і такою, що винесена без дотримання вимог ст.ст.9,91-94,110,284 КПК України, а досудове розслідування, що проведене дізнавачем не було ретельним, безстороннім і сумлінним.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених представником скаржника.
Тому, вимога представника скаржника щодо скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Представником порушено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявлено клопотання про поновлення такого строку у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови дізнавача.
За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись п. 18) ч.1 ст. 3, ст.ст.2,7,110, 117,284, 303, 306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України - задовольнити.
Поновити адвокату ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 пропущений процесуальний строк на звернення до суду на оскарження постанови дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України.
Постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 30.08.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024046650000095 від 16.02.2024 за ч.1 ст. 125 КК України - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1