Справа № 201/3485/25
Провадження № 1-кс/201/1329/2025
25 березня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000332 від 06.02.2025 року, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що у провадженні слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження №22025050000000332 від 06.02.2025 року, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, починаючи із початку грудня 2024 року до теперішнього часу (більш точна дата під час досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території Донецької області, здійснила збір інформації про місця розташування та переміщення сил оборони України та за допомогою власного мобільного телефону, використовуючи акаунт у месенджері «Telegram», авторизований під номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , повідомила її у особистому листуванні військовослужбовцю ЗС РФ - ОСОБА_6 , який використовує акаунт у месенджері «Telegram», авторизований під номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , та співробітнику військової контррозвідки ФСБ «ДНР» - ОСОБА_7 , який використовує акаунт у месенджері «Telegram», авторизований під номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , під нікнеймом « ОСОБА_8 ».
21.03.2025 під час затримання громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання добровільно видала наступні предмети:
1.мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Redmi 10 2022»(22011119UY), IMEI 1 : НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з вставленою Sim-карткою за номером НОМЕР_1 .;
2. платіжна банківської картки банку Raiffeisen BANK за номером НОМЕР_6 .
В ходi огляду встановлено, що на вище наведений пристрiй завантажено мобiлъний додаток «Telegram» з пiдключениям до облiкового запису « ОСОБА_9 », зареестрованого за номером мобiльного зв'язку НОМЕР_1 , за допомогою я кого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передала представнику ЗС РФ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та представнику ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мiсця розташування пiдроздiлiв ЗСУ та сил Оборони Укра'їни.
Платiжна банкiвська картка ОСОБА_5 банку Raiffeisen ВАNК за номером НОМЕР_6 фiгуруе у матерiалах НСР Д у вище наведеному провадженнi.
21.03.2025 вище наведенi предмети визнано речовими доказами у кримiнальному провадженнi №22025050000000332 вiд 06.02.2025.
За таких обставин, вказанi вище предмети, можуть мати по кримінальному провадженню значення речових доказiв, оскiльки є предметами та засобами кримінального правопорушення, та можуть бути використаний як докази факту та обставин, що встановлюються пiд час кримінального провадження.
У поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів.
Слідчий у судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглянути клопотання без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд даного клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз'яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).
Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що у провадженні слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження №22025050000000332 від 06.02.2025 року, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
21.03.2025 в рамках кримінального провадження за №22025050000000332 від 06.02.2025 року під час затримання громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання добровільно видала такі предмети: 1.Мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Redmi 10 2022»(22011119UY), IMEI 1 : НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з вставленою Sim-карткою за номером НОМЕР_1 ; 2. Платіжна банківської картки банку Raiffeisen BANK за номером НОМЕР_6 .
21.03.2025 постановою слідчого мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Redmi 10 2022»(22011119UY), IMEI 1 : НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з вставленою Sim-карткою за номером НОМЕР_1 ; платіжна банківської картки банку Raiffeisen BANK за номером НОМЕР_6 визнано речовими доказами у кримiнальному провадженнi за №22025050000000332 від 06.02.2025 року.
21.03.2025 громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя керується таким.
Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом у справі, могло зберегти сліди злочину, а також може бути використаним слідчим як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і для запобігання його втрати або пошкодження є доцільним накласти на нього арешт.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000332 від 06.02.2025 року, на предмети, які вилучено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025050000000332 від 06.02.2025 року, а саме: 1.Мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Redmi 10 2022»(22011119UY), IMEI 1 : НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з вставленою Sim-карткою за номером НОМЕР_1 ; 2. Платіжна банківської картки банку Raiffeisen BANK за номером НОМЕР_6 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1