Справа № 201/3069/25
Провадження № 2-зз/201/24/2025
Іменем України
24 березня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Тоцької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Дейчман Тетяни Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 2-9/99 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяних внаслідок залиття квартири, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Дейчман Т.М. (діє на підставі ордеру АЕ 1331621 від 05.11.2024) звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтоване тим, що під час слухання справи за заявою позивачів в порядку забезпечення позову ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Бараннік О.П. від 23 листопада 1998 року була накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
Зазначена квартира належить ОСОБА_1 на підставі договору міни, посвідченого 19 грудня 1995 року державним нотаріусом Вишневською Н.П. П'ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстром № 3-8311 і зареєстрованого в КП «ДМБТІ» 20.03.1996р. під № ХХУ-97.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. від 26 лютого 1999 року провадження по цій цивільній справі було закрито у зв'язку з тим, що в судовому засіданні від позивачів надійшла заява з проханням закриття провадження, так як вони відмовляються від позовних вимог. Учасники процесу наполягали на закритті провадження, тому, що спір між сторонами був вирішений у добровільному порядку, а тому не було сенсу у подальшому розгляді справи по суті. Відмова від позову була прийнята судом.
Ухвала набрала законної сили 09 березня 1999 року.
На теперішній час накладена заборона відчуження нерухомого майна ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 1998 року не знята, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №415904419 від 03.03.2025 року.
Згідно вищевказаної інформації маються відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 4784546 про арешт (архівний запис) на підставі обтяження - ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська квартири АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_1 .
Наявність вказаної заборони, позбавляє ОСОБА_1 права розпорядження своїм майном, а саме квартирою на власний розсуд.
На підставі викладеного, просить суд скасувати заходи забезпечення, вжиті ухвалою суду від 23 листопада 1998 року.
Від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи без її участі, заяву підтримує в повному обсязі.
Інші сторони у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд вважає за можливе провести розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову у відсутність інших осіб, які беруть участь у справі, оскільки відповідно до положень ст. 158 ЦПК України їх явка не є обов'язковою.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Бараннік О.П. від 23 листопада 1998 року була накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
Зазначена квартира належить ОСОБА_1 на підставі договору міни, посвідченого 19 грудня 1995 року державним нотаріусом Вишневською Н.П. П'ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстром № 3-8311 і зареєстрованого в КП «ДМБТІ» 20.03.1996р. під № ХХУ-97.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. від 26 лютого 1999 року провадження по цій цивільній справі було закрито.
Ухвала набрала законної сили 09 березня 1999 року.
На теперішній час накладена заборона відчуження нерухомого майна ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 1998 року не знята, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №415904419 від 03.03.2025 року.
Згідно вищевказаної інформації маються відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 4784546 про арешт (архівний запис) на підставі обтяження - ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська квартири АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_1 .
Частиною ч. 1 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За правилами ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно п.10 постанови Пленум Верховного Суду України № 9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод йбуде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
З огляду на вищевикладене, застосовані заходи забезпечення позову діють протягом тривалого часу, тобто з 23.11.1998 р., ухвала про закриття провадження набрала законної сили 09.03.1999р., а тому суд вважає, що подальший арешт майна є неправомірним втручанням у право ОСОБА_1 на користування своїм майном, яке підлягає захисту, а тому суд дійшов висновку, що у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову потреба відсутня, у зв'язку з чим, клопотання про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149, 155, 259, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Дейчман Тетяни Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 2-9/99 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяних внаслідок залиття квартири - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська б/н від 23 листопада 1998 року, реєстраційний номер обтяження: 4784546, зареєстровано:11.04.2007 р. за № 4784546 реєстратором: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, 49044, Дніпропетровська обл. м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського 19/21, підстава обтяження: ухвала, б/н, 23.11.1998, Перша дніпропетровська нотконтора, Жовтн. район. суд, об'єкт обтяження: квартира, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_1 , додаткові дані: архівний номер 253575DNIPER11, архівна дата: 24.11.1998, дата виникнення 24.11.1998, № реєстра: 8123-86, внутр. № СА0156392CEF42305D4D, коментарий: 175/98.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Д.О. Покопцева