Справа № 175/2919/25
Провадження № 1-кс/175/451/25
"26" березня 2025 р. смт. Слобожанське
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна,
Слідчий СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042240000141 від 06.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2025 року до відділення поліції № 2 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали з ДК УПК в Дніпропетровській області про те, що невстановлені особи, в період воєнного стану, таємно заволоділи грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 03.03.2025 року №Е-16.0.0.0/4-250303/24927, проведено ряд систематичних заходів щодо протидії зовнішньому шахрайству та запобіганню спричиненню збитків Банку та клієнтам, в ході яких встановлено, що 17.02.2025 року о 16:15 год до Банку звернувся клієнт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав нотаріальну довіреність НТО 371792, оформлену на його ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є його хрещеною матір?ю, однак він не може допомогти зв'язатися з останньою. Останнє звернення клієнта ОСОБА_5 до відділення банку було 06.11.2024 року. Приватним нотаріусом ОСОБА_7 було підтверджено факт видачі 13.01.2025 року громадянкою ОСОБА_5 довіреності НТО 371792 на право доручення повноважень ОСОБА_6 . У ході перевірки було здійснено виїзд на адресу реєстрації клієнта ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . 112. За вказаною адресою мешканці відсутні. В ході допиту сусідів було встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з нею мешкали сини, які загинули на фронті. Про наявність інших родичів нічого не відомо. При цьому встановлено, що 22.02.2025 року, вже після смерті ОСОБА_5 , з її карткового рахунку НОМЕР_1 за допомогою Приват24 було перераховано 15000 грн на карту НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_6 . Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», останній вхід в аккаунт клієнта ОСОБА_5 у «Приват24» зафіксований 03.03.2025 року о 15:50 год з пристрою REDMI 8|XIAOMI (IMEI НОМЕР_3 ), тобто також після смерті останньої. З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , в порушення норм діючого законодавства, свідомо не повідомив та продовжує приховувати від Банку інформацію про смерть ОСОБА_5 , надав довіреність, дія якої припинена та намагається заволодіти коштами на її депозитних рахунках, чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, предметом якого є грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_5 21.03.2025 року в період часу з 10:28 год по 11:08 год за адресою: м. Дніпро, вул. Травнева, 118 на підставі ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 року було проведено обшук у транспортному засобі марки KIA CEED,VIN-код НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , cipого кольору, 2010 року випуску, в ході якого виявлено та вилучено банківську картку № НОМЕР_6 та банківську картку № НОМЕР_1 , які поміщено до спец. пакету № PSP 1332560. Вилучені речі постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Враховуючи вищезазначене, виникла необхідність в збережені речових доказів у даному кримінальному провадженні.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд клопотання здійснювати без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про необхідність його задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно абзацу першого ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042240000141 від 06.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 року (справа № 175/2919/25, провадження 1-кс/175/412/25) надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки KIA CEED, VIN-код НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , cipого кольору, 2010 року.
21.03.2025 року в період часу з 10:28 год по 11:08 год за адресою: м. Дніпро, вул. Травнева, 118 на підставі ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 року було проведено обшук транспортного засобу марки KIA CEED, VIN-код НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , cipого кольору, 2010 року випуску, в ході якого виявлено та вилучено банківську картку № НОМЕР_6 та банківську картку № НОМЕР_1 , які поміщено до спец. пакету № PSP 1332560.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 21.03.2025 року вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025042240000141 від 06.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що органом досудового розслідування доведено, що вилучені банківські картки можуть бути предметом злочину, у зв'язку з чим будуть використані для встановлення істотних обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою збереження, запобігання, перетворення, зміни або знищення речових доказів, слідчий суддя вважає клопотання про накладення арешту обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 369, 372 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 21.03.2025 року в ході проведення обшуку транспортного засобу марки KIA CEED, VIN-код НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , cipого кольору, 2010 року випуску: банківську картку № НОМЕР_6 та банківську картку № НОМЕР_1 , які поміщено до спец. пакету № PSP 1332560.
Заборонити відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1