Справа № 209/6830/24
Провадження № 2/209/145/25
Іменем України
25 березня 2025 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Міханько К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 16 вересня 2024 року надійшла вищезазначена позовна заява про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14.02.2020 року рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Від шлюбних відносин народилась спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 590 та підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. За погодженням, дитина проживає разом із матір'ю, про що свідчить довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та дитини. Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.02.2020 року по справі № 209/3823/19 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , розірвано шлюб між сторонами та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи стягнення з 13 липня 2020 року і до повноліття дитини. На підставі вказаного рішення суду, було відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання дитини. Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року по справі № 209/2097/20 в умовах інфляції на рівні 102,2% є недостатнім для утримання дитини, забезпечення їй належного рівня життя, та ставить ОСОБА_1 вкрай скрутне матеріальне становище. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 14). Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
17 вересня 2024 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
05 листопада 2024 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 15).
Ухвалою судді від 05 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 16).
25.11.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю. На обґрунтування відзиву зазначила, що заперечує проти позову, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач щомісяця виконує свої обов'язки щодо забезпечення дитини усім необхідним та сплачує аліменти вчасно. Позивач ніде не працює, самостійного заробітку не має, тому свої обов'язки щодо забезпечення дитини усім необхідним на рівні з батьком не виконує, що є порушенням прав дитини і таке ставлення не може бути справедливим по відношенню, як до дитини так і до матеріального становища відповідача. Вважає, що не зобов'язаний забезпечувати матеріально позивача після досягнення дитини три річного віку. ОСОБА_1 здорова, не має обмежень щодо працездатності, може забезпечувати себе самостійно, окрім того має обов'язок на рівні забезпечувати свою дитину, як і батько. На даний час відповідач має іншу сім'ю, одружений на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб з якою зареєстровано 24.02.2024 року. Від шлюбних відносин з ОСОБА_5 мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 03.11.2020 року, актовий запис № 181. Крім того, наразі перебуває на службі в ЗСУ, що підтверджується довідкою від 07.10.2024 року, має офіційних дохід і має можливість забезпечувати свою сім'ю, неповнолітніх дітей на рівні своїх матеріальних можливостей. Зазначає, що розуміє свій обов'язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, але просить стягнути на користь дитини не більше 1/6 частки від його заробітку (доходу) (а.с.23-26).
28.01.2025 року на електронну пошту суду від позивача ОСОБА_1 подано додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вважає твердження відповідача та його представника щодо стягнення 1/6 розміру аліментів на утримання малолітнього сина замість частини є необґрунтованим та безпідставним. Саме такий розмір відповідає вимогам законодавства, не є надмірним, відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дитини (а.с.47).
26.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення в яких просила суд врахувати обставини, зазначені в відзиві на позовну заяву та змінити спосіб стягнення аліментів в розмірі не більше 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача (а.с.58-61).
Від позивача 25 березня 2025 року через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони. Вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с. 99).
24.03.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Пека З.О. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони, в якій адвокат просить розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника. Вказує, що позовні вимоги визнають частково, з врахуванням відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень (а.с.79-80).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що позивач та відповідач з 04.04.2014 року перебували у шлюбі, який був зареєстрований виконавчим комітетом Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Від цього шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 30.09.2014 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 590 (а.с. 7).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.02.2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилась мешкати з ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, номер витягу 2024/007174940 (а.с.11).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.09.2020 року, яке набрало законної сили 10.10.2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 13 липня 2020 року і до повноліття дитини (а.с.12).
Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Тихоновою І.М. від 23.10.2020 року відкрито виконавче провадження № 63396238 за виконавчим листом № 209/2097/20 від 13.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 13 липня 2020 року і до повноліття дитини (а.с.100).
Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою № 327 від 07.10.2024 року, наданою Військовою частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України, солдат ОСОБА_2 , перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_4 (а.с.30), окрім сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на утриманні дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 03.11.2020 року Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 181 (а.с. 28) від іншого шлюбу з ОСОБА_5 , зареєстрованого 24.02.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 94, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с.29).
Актом № 1 про проживання від 14.02.2024 року, наданим ТОВ «КК «Лідер-Комфорт-сервіс», ОСОБА_5 з 2022 року по теперішній час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62).
Крім цього, як зазначено представником відповідача у відзиві на позов, відповідач ОСОБА_2 має на утриманні батька пенсіонера: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6 від 20.02.2019 року (а.с.87), факт родинних відносин з яким підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , видане 22.12.1993 року Відділом РАЦС Заводського району м. Дніпродзержинська, за актовим записом № 1149, де батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.63).
На підтвердження стану здоров'я батька ОСОБА_7 , ОСОБА_2 надано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 12677/1148 від 14.10.2024 року, наданої КНП КМЛ «МЛ № 9» на ім'я ОСОБА_7 ; дослідженнями МСКТ головного мозку від 05.10.2024 року та 10.10.2024 року (83-84,85,86).
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому розмір аліментів обмежується лише платоспроможністю того з батьків, хто сплачує аліменти.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Але ж, виходячи із правової позиції Верховного Суду України у справі за № 143 цс13від 05.02.2014 року право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, має постійну роботу і постійний дохід. Доказів того, що відповідач за станом здоров'я не може працювати чи його фінансові можливості не можуть забезпечити своїм дітям належний рівень матеріального забезпечення, відповідачем суду не надані.
Державним бюджетом України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімуму для дитини від 6 років до 18 років в розмірі 3196 грн., що визнається мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину.
Суд вважає, що в умовах перебування держави Україна в умовах воєнного стану, встановлений прожитковий мінімум не відповідає фактичним економічним реаліям справжнього прожиткового мінімуму для забезпечення всіх потреб дитини віком від 6 до 18 років і є лише мінімально гарантованим.
З матеріалів, що містяться у справі, встановлено, що відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_4 від 07.10.2024 року № 327 відповідач - солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в ВЧ НОМЕР_4 .
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Визначаючи розмір аліментів, враховуючи положення ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.10.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, яка набула чинності з 27 вересня 1991 року, згідно яких основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини покладається на батьків дитини.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з аліментів у твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідає вимогам ч. 3 ст. 181 СК України, і є правом вибору позивачки, з якою проживає дитина.
Однак, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню у частці від заробітку (доходу) батька дитини, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, враховує наявність у платника аліментів іншої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від іншого шлюбу, зареєстрованого 24.02.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 94) між відповідачем та ОСОБА_9 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , та обов'язок її утримувати.
Умови утримання дитини, яка проживає окремо від батька, який є платником аліментів та відповідачем в справі, не мають бути гіршими або кращими від іншої дитини відповідача, яка народились в іншому шлюбі.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, зміна способу стягнення аліментів на 1/6 частку від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, яка проживає з позивачкою, та не буде порушувати права іншої дитини відповідача від іншого шлюбу, не вплине негативно на матеріальне становище платника аліментів. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за необхідне відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. у дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-268, 274 -279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.09.2020 року в твердій грошовій сумі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від всіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ), починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У зв'язку із зміною способу стягнення аліментів припинити з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_2 аліментів на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.09.2020 року.
Виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 209/2097/20, 13 жовтня 2020 року, відкликати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано 25 березня 2025 року.
Суддя Я.О.Юрченко