іменем України
Справа № 210/7305/24
Провадження № 1-кп/210/342/25
26 березня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, - адвоката: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, матеріали кримінального провадження №12024041710001556 від 10 грудня 2024 року, та угоду про визнання винуватості, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 16 червня 1999 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.42, ст.81 ч.3, ст.140 ч.2 КК України, до покарання у виді 03 років 06 місяців позбавлення волі. Звільнився 22 березня 2001року з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 08 місяців 25 днів;
2) 23 жовтня 2003 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3, ст.289 ч.2, ст.304, ст.70 ч.1 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, до покарання у виді 03 років 06 місяців позбавлення волі. Звільнився 05 вересня 2005 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 01 місяць 02 дні;
3) 15 червня 2006 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.124, 71 КК України, до покарання у виді 03 років обмеження волі. Звільнився 18 грудня 2007 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 07 місяців 20 днів;
4) 01 квітня 2009 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, до покарання у виді 02 років позбавлення волі. Звільнився 04 січня 2011 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
5) 26 грудня 2011 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, до покарання у виді 03 років позбавлення волі;
6) 02 лютого 2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до покарання у виді 03 років 01 місяця позбавлення волі. Звільнився 11 березня 2014 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 11 днів;
7) 06 липня 2015 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.2 КК України, до покарання у виді 03 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 02 роки;
8) 15 липня 2021 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, до покарання у виді 03 років 06 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 03 роки. 05 серпня 2024 року звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, -
10 грудня 2024 року, приблизно о 09:00год., ОСОБА_4 , діючи повторно, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, перебуваючи біля під'їзду №1 будинку №18 по вул. Криворіжсталі в Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, підійшов до раніше знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав при собі мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9» у корпусі синього кольору із вбудованим об'ємом пам'яті 3/64Gb, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
В результаті чого в них зав'язалась бесіда, після чого ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, попрохав раніше знайомого ОСОБА_6 дати йому мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9» у корпусі синього кольору із вбудованим об'ємом пам'яті 3/64Gb, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , для того, щоб зателефонувати. Після чого, як ОСОБА_4 взяв до рук мобільний телефон, належний ОСОБА_6 під приводом зателефонувати, відійшов від останнього, ОСОБА_4 не привертаючи уваги, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, запевнюючись при цьому у відсутності свідків та очевидців, зник з місця події та вказаним мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд.
Тим самим ОСОБА_4 спричинив своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_6 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4257 від 17 грудня 2024 року, матеріальної шкоди на суму 3362 гривень 91 копійка.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України, як шахрайство, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
Під час судового розгляду, у підготовчому судовому засіданні між сторонами кримінального провадження досягнуто угоди про визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яку укладено 26 березня 2025 року.
За змістом угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та обставини вчинення цього кримінального правопорушення, погодився понести покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України, у виді 03 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, - адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо в судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла письмова згода, в котрій він просить проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості, призначення обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Претензій потерпілий до обвинуваченого не має. Цивільний позов заявляти наміру не має.
Вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов'язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, роз'яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження 26 березня 2025 року, та ухвалює обвинувальний вирок.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_6 завдано майнового збитку на загальну суму 3362,91 гривні, котрий повністю відшкодовано шляхом повертання викраденого майна, цивільний позов не заявлявся, право на його пред'явлення потерпілому роз'яснено.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Дія обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту скінчилася 10 лютого 2025 року, а тому питання про його дію суд не вирішує.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України від 26 березня 2025 року, укладену сторонами кримінального провадження, прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік, зобов'язавши його на підставі ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та згідно зі ст.76 ч.3 п.2 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ, перерахований на арк.крим.пров.№28, а саме мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9» у корпусі блакитного кольору із вбудованим об'ємом пам'яті 3/64Gb, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , котрий згідно розписки від 14 грудня 2024 року повернуто потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити у останнього за належністю.
Матеріали кримінального провадження за №12024041710001556 від 10 грудня 2024 року, залишити при обвинувальному акті, справа №210/7305/24, провадження №1-кп/210/342/25.
З підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст.473 КПК України.
Копія вироку суду вручається негайно засудженому, його захиснику та прокурору.
Крім того засудженому роз'яснюються вимоги ст.376 ч.3 КПК України.
Повний текст вироку складено 26 березня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1