Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/302/25
Номер провадження1-кп/173/116/2025
іменем України
26 березня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження (ЄРДР № 62023100150000636 від 13.12.2023) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, військовослужбовця, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на даний час тримається під вартою, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Захисник клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 має бажання та намір продовжувати військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , надає згоду на звільнення його судом від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України та п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України і просить суд закрити кримінальне провадження.
Також зазначає, що командир військової частини НОМЕР_1 надав письмову згоду на продовження ОСОБА_4 військової служби у вказаній військовій частині.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини та просили звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України та закрити кримінальне провадження.
При цьому обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, йому роз'яснено про право заперечувати проти клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
24.02.2022 ОСОБА_4 був призваний військовою частиною НОМЕР_2 та був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби по мобілізації.
08.08.2023 року солдат ОСОБА_4 був призначений на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 відповідно до наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.07.2023 №141-РС згідно із яким посаду здав і вибув до нового місця служби.
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію. Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.
Тобто, воєнний стан в України введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 255/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який не одноразово продовжувався та станом на 10.08.2023 припинено або скасовано не було.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем по мобілізації, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем по мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 10.08.2023 вчасно не з'явився до військової частини НОМЕР_4 , що за адресою: АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 27.11.2023 року, коли прибув до військової частини НОМЕР_4 , що за адресою: АДРЕСА_2 , чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Частиною 5 ст. 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , призваний на військову службу за мобілізацією, раніше за ст. 407, 408 КК України не судимий, має намір продовжити проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави звільнення від кримінальної відповідальності та йому роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження відповідно до положень ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а також безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2025, командування військової частини НОМЕР_1 дає згоду на продовження проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_4 , з подальшим призначенням на вакантну посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , шпк - «солдат», тарифний розряд - 5.
Отже, наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , факт звернення обвинуваченого до військової частини також підтверджується письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_1 , суд доходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження, а тому клопотання захисника підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 31.01.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.03.2025. На теперішній час останній утримується в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».
Оскільки ОСОБА_4 звільняється від кримінальної відповідальності, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати та його необхідно негайно звільнити з-під варти.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. 284-286, 288, 370-372 КПК України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР 13.12.2023 за № 62023100150000636 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України закрити.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 з дня прибуття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до військової частини (місця проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, призначити ОСОБА_4 на посаду у військовій частині НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1