Справа № 554/25/25 Номер провадження 33/814/350/25Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
25 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем Філоненко О.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 КУпАП
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою, АДРЕСА_1 ,-
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення:
-за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 гривень;
-за статтею 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
З урахуванням статті 36 КУпАП стягнення накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, 26 грудня 2024 року о 18:02 год ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21114», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Європейській, 66, в м. Полтаві порушив пункт 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), а саме: при виконанні маневру руху заднім ходом, не впевнився в безпеці даного маневру, чим здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить водієві ОСОБА_2 . Внаслідок автопригоди вказаним автомобілям спричинено механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, 26 грудня 2024 року о 18:05 год ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21114», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Європейській, 66, в м. Полтаві, порушив пункт 2.10 а ПДР України, а саме, будучи причетним до автопригоди, місце події залишив.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року про визнання винним ОСОБА_1 , в частині вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, із накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та викласти її у зміненій редакції, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Скаржник посилається на ту обставину, що він залишив місце ДТП через тяжкий збіг обставин, а саме, через отриману травму після ДТП.
Крім того, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив змінити постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення.
Потерпілий ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду у справі в судове засідання не з'явився.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , а постанову суду він отримав 21 січня 2025 року.
Вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно зі статті 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Доводи апелянта, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду підлягає поновленню.
Щодо оскаржуваної постанови
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подана на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтями 124, 122-4 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення за статтею 124-4 КУпАП, тому в іншій частині справа не переглядається.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно пункту 2.10 а) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідальність за статтею 122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Отже, умовою відповідальності за вказаними нормами є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями, а також залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за статтями 124, 122-4 КУпАП підтверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206512, серії ЕПР1 №206488 від 27 грудня 2024 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції та не заперечується особою, відносно якої складено протокол.
Щодо доводів апеляційної скарги
Відповідно статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень частини 2 статті 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього, тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить, також, свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно пояснень потерпілого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 відразу після скоєння ДТП намагався залишити місце пригоди та був зупинений потерпілим, який викликав працівників поліції.
В подальшому, через пів години, ОСОБА_1 залишив місце ДТП та пішов в невідомому напрямку, не залишивши свої контактні дані потерпілому.
Санкція статті 122-4 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Тобто, при визначенні покарання, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, суд першої інстанції застосував, не саме тяжке стягнення передбачене санкцією статті, а визначив стягнення, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На переконання апеляційного суду, застосування адміністративного стягнення у виді штрафу не буде мати, у даному випадку, необхідного виховного вплив.
Отже, призначене адміністративне стягнення, є необхідним та достатніми для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Висновки суду
Враховуючи викладене, застосоване до ОСОБА_1 стягнення за статтею 122-4 КУпАП відповідає вимогам статті 33 КУпАП, накладене у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню
Керуючись статтею 294 КУпАП,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль