Справа № 761/2938/25
Провадження № 3/761/1251/2025
17 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, за участю захисника Акопян М.А., представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Ради адвокатів Донецької області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника директора - розпорядника інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за частиною 9 статті 212-3 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 січня 2025 року серії ДН № 1 ОСОБА_2 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, перебуваючи на посаді заступника директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, 31 грудня 2024 року неправомірно відмовив в наданні інформації на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 від 24 грудня 2024 року за вих. № 54, чим порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Такі дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за частиною 9 статті 212-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився. Разом з цим, на адресу суду 19 лютого 2025 року надійшло клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження, обґрунтовує свою позицію тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 212-3 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Акопян М.А. просила закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 212-3 КУпАП, обґрунтовуючи свою позицію тим, що зі змісту обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається відсутність всіх елементів адміністративного правопорушення. По-перше, адвокат ОСОБА_4 не наділений правом на звернення з адвокатським запитом безпосередньо до посадової чи службової особи Фонду, а тому, з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адвокатські запити можуть адресуватись лише до установи Фонду як юридичної особи.
По-друге, запитувані документи не мають жодного відношення до клієнта адвоката, а зі змісту адвокатського запиту не встановлено підстав необхідності отримання вказаних документів для надання правової допомоги клієнту, а тому адвокатський запит не відповідає вимогам законодавства. Крім того, при засвідченні копій ордеру на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, які додані до адвокатського запиту ОСОБА_4 від 24 грудня 2024 року, не зазначена дата. Таким чином, копії доданих до адвокатського запиту документів не засвідчені належним чином, а оформлення запиту ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
По-третє, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не реєструвалась і не надсилалась скарга на адвоката ОСОБА_6, тому будь-які внутрішні документи, що регламентують діяльність структурних підрозділів Фонду, ніяким чином не мають відношення та не можуть бути використані для надання правничої допомоги при розгляді скарги на адвоката ОСОБА_6 Запитувана адвокатським запитом ОСОБА_4 письмова згода (рішення, наказ) Фонду про надання повноважень ОСОБА_3 як посадовій особі писати та підписувати скаргу на адвоката ОСОБА_6 у Фонді відсутня, оскільки ніколи не створювалася та не реєструвалася. Крім того, згідно відповіді Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії ради адвокатів Донецької області вих. № 77 від 06 лютого 2025 року, станом на 01 січня 2025 року жодного дисциплінарного провадження за заявою/скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_6 не перебувало і не перебуває. Більше того, матеріали справи не містять будь-яких документів на підтвердження надання адвокатом ОСОБА_4 правничої допомогу клієнту - адвокату ОСОБА_6 в межах дисциплінарної справи, яка знаходиться у провадженні КДКА Донецької області.
По-четверте, протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноваженою особою, оскільки до матеріалів справи не додано документів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 на складення зазначеного протоколу, як і не містять матеріали справи будь-яких доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 на розгляд заяви адвоката ОСОБА_4 та складання за результатами вказаної заяви протоколу.
По-п'яте, протокол про адміністративне правопорушення серії ДН № 1, в порушення вимог ст.ст. 251, 256, 268 КУпАП, не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не містить відміток про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу; відсутні дані про фактичне ознайомлення особи з положеннями ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, що може бути засвідчено підписом останнього в протоколі, або підтвердженням ухилення останнього від такого ознайомлення. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
По-шосте, ОСОБА_2 не надавав у передбачений Законом України «Про захист персональних даних» письмової згоди уповноваженій особі Ради адвокатів Донецької області на збір, обробку та поширення персональних даних, а саме дати народження та місця реєстрації, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення вимог Закону України «Про захист персональних даних».
По-сьоме, докази заподіяння будь-якої шкоди адвокату ОСОБА_4 у зв?язку з нібито не отриманням відповіді на адвокатський запит до протоколу не додано, тому його неправомірно вказано у протоколі як потерпілого.
Представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що зазначені у протоколі порушення ОСОБА_2 носять систематичний характер, порушують гарантовані законом права та чинять перешкоди у наданні ефективної правової допомоги, у зв'язку з чим просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 212-3 КУпАП та притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доводи захисника Акопян М.А., представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимоги ст. 280 КУпАП встановлюють, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Частиною 9 статті 212-3 КУпАП встановлена відповідальність за повторну протягом року неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». за яку особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Положеннями ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, адвокат ОСОБА_4 надає правову допомогу ОСОБА_6
24 грудня 2024 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з адвокатським запитом, в якому просив надати належним чином завірену копію письмової згоди (рішення, наказу) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якою надано повноваження ОСОБА_3 , як посадовій особі - начальнику відділу судового супроводження з проблемних питань управління судово-претензійної роботи департаменту правового забезпечення, написати та підписати скаргу на адвоката ОСОБА_6, з метою підготовки, збору документів, доказів, які будуть предметом дослідження складом Дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області за скаргою посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - начальника відділу судового супроводження з проблемних питань управління судово-претензійної роботи департаменту правового забезпечення ОСОБА_3 , а також підготовки позову до суду та звернень до правоохоронних органів.
У наданні запитуваної інформації адвокату ОСОБА_4, заступником директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, за вих. № 60-13369/24 від 31 грудня 2024 року було відмовлено.
Так, зі змісту наданої відповіді вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є органом державної влади та органом місцевого самоврядування, а тому право на звернення з адвокатським запитом безпосередньо до посадової чи службової особи Фонду адвокату ОСОБА_4 не надано. Крім того, скарга до КДКА Дніпропетровської області на адвоката ОСОБА_6 підписана фізичною особою, а тому запитуваний документ щодо надання Фондом письмової згоди на підписання скарги на адвоката ОСОБА_6 не відноситься до інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги. Крім того, у адвокатському запиті не зазначено про наявність достовірних відомостей про оформлення у Фонді запитуваного документа.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 серпня 2022 року у справі № 520/13981/21 виснувала, що адвокатський запит може бути адресований як суб'єктам владних повноважень, так і приватним особам. І такі запити можуть стосуватися як надання публічної, так і будь-якої іншої інформації, необхідної адвокатові для надання правової допомоги клієнтові.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а дійшла висновку про те, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.
Так, надаючи оцінку твердженням сторони захисту стосовно неправомірності адвокатського запиту та відсутності підстав отримання запитуваних документів для надання правової допомоги, суд відноситься до них критично, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать положенням ст. 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», оскільки стороною захисту не надано будь-яких документів, які б підтверджували, що запитувана адвокатом ОСОБА_4 копія документів містить інформацію з обмеженим доступом.
Крім того, зі змісту копії скарги ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про притягнення адвоката ОСОБА_6 до відповідальності убачається, що ОСОБА_3 зазначено реквізити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як зворотній зв'язок з ним, що дає підстави вважати, що адвокат ОСОБА_4 під час здійснення адвокатської діяльності в межах закону реалізовував своє право на звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 14 січня 2025 року серії ДН № 1 не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, у зв'язку з чим доводи адвоката Акопян М.А. щодо недостовірності інформації, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає необґрунтованими та такими, щ не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши наявний у матеріалах справи комплекс доказів, яким спростовуються доводи представника ОСОБА_2 - адвоката Акопян М.А., суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 212-3 КУпАП, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу в межах санкції зазначеної статті.
Керуючись ст.ст. 212-3, 245, 247, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 212-3 КУпАП (протокол серії ДН № 1 від 14 січня 2025 року), і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (тисячу двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Мартинов Є.О.