Справа №760/5770/25 Провадження №1-кс/760/3722/25
26 березня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , погоджене прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025101110000182, внесеному до ЄРДР 01.03.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, -
У березні 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника юстиції ОСОБА_4 , погоджене прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025101110000182, внесеному до ЄРДР 01.03.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України та за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України.
06 березня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 05 березня 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управління ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000182, внесеному до ЄРДР 01.03.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України та за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України. У ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 14.05.2024 строком на 90 діб. Також, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025 року, в умовах воєнного стану, громадянин України ОСОБА_6 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав повідомлення від користувача, з ім'ям « ОСОБА_8 », з обліковим записом « ОСОБА_9 ». У зазначеному повідомленні останній запропонував ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США здійснити підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф, з відеофіксацією вказаних дій з визначеним жестом руки на фоні підпаленої шафи, приклад якої було надіслано ОСОБА_6 замовником злочину. На вказану пропозиція ОСОБА_6 погодився. Після цього, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025 року, під час особистої розмови, розповів раніше знайомому йому громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про можливість заробити гроші за підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф. ОСОБА_7 виявив бажання взяти участь у здійсненні вказаних підпалів з подальшим розподілом грошової винагороди. В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановили об'єкт вчинення злочину, а саме релейну шафу Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві навпроти будинку за адресою: вул. 17-А Садова, 75, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення. З метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025, з використанням особистих знайомств, отримав бензин, який в подальшому налив до пластикової пляшки з етикеткою, на якій міститься напис «Ситро». Надалі, 01.03.2025 близько 03 год. 20 хв. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 знаходячись по вулиці Марка Черемшини у місті Києві, маючи при собі заздалегідь підготовленні засоби для вчинення злочину, а саме: бензин та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, здійснили підпал релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві. Зокрема, ОСОБА_7 , використовуючи заздалегідь підготовлений бензин, облив релейну шафу та, використовуючи запальничку, підпалив її. В цей час, ОСОБА_6 для підтвердження здійснення злочину та отримання грошової винагороди, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_7 марки «iPhone», здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу. Переконавшись в тому, що релейна шафа спалахнула ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинули місце вчинення підпалу. Після чого, ОСОБА_7 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав відео підпалу релейної шафи користувачу з ім'ям « ОСОБА_8 », з обліковим записом « ОСОБА_9 ». В подальшому, 01.03.2025, у якості винагороди за вказаний підпал ОСОБА_7 отримав на особистий крипто-гаманець від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі еквівалентному 500 доларам США. Після чого ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб 01.03.2025 близько 07 години 10 хвилини здійснив переказ грошових коштів ОСОБА_6 на банківську карту № НОМЕР_2 у розмірі 15500 грн. 01.03.2025 під час огляду місця події - земельної ділянки біля гаражного кооперативу «Дачний» за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, виявлено оглянуто та вилучено куртку синього кольору з биркою з написом «MEAJIATEER» розмір «M 44». Відповідно до показань підозрюваного ОСОБА_6 , під час вчинення підпалу ОСОБА_7 знаходився у темно-синій куртці, яку взяв у нього дома, і яку після підпалу шафи викинув, коли вони вдвох покидали місце вчинення злочину. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, вказана куртка являється речовим доказом, оскільки може зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно до частини 1 статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Відповідно до пункту 1, частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Відповідно до частини 2 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. З врахуванням наведеного просив накласти арешт на вилучене майно.
В судове засідання слідчий з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22025101110000182, 01.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесене кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: 01.02.2025 невстановлені особи здійснили підпал релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) біля зупиночної платформи "Троещина 1", розташованої по вулиці Марка Черемшини у місті Києві (а.с. 5).
Як вбачається з протоколу огляду місця подій від 01.03.2025 року, проведеного на об'єкті огляду ділянки місцевості, що розташована навпроти будинку АДРЕСА_1, під час огляду виявлено та вилучено куртку синього кольору - QHY0145996 (а.с. 28 - 30).
Також, слідчим в обґрунтування тверджень, викладених у клопотанні надано слідчому судді: Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 6); Рапорт від 01.03.2025 року (а.с. 8); Протокол допиту свідка (а.с.20 - 27); Довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів (а.с. 48-49); Акт перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів, від 01.03.2025 року (а.с. 50); Протокол допиту свідка ОСОБА_10 , від 01.03.2025 року (а.с. 56 - 61); Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 , від 02.03.2025 року (а.с. 62 - 65); Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину
( ОСОБА_7 ) від 01.03.2025 року (а.с. 34 - 38), Протокол обшуку від 01.03.2025 року (а.с. 39 - 46), Протокол затримання підозрюваного у вчиненні злочину ( ОСОБА_6 ) від 01.03.2025 року (а.с. 51 - 54).
Постановою про визнання речовими доказами від 02 березня 2025 року, вилучені 01.03.2025 року в ході огляду місця події - земельної ділянки біля гаражного кооперативу «Дачний» за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, речі, а саме: куртку синього кольору з биркою з написом «MEАJIATEER» розмір «М 44», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22025101110000182, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2025 року (а.с. 66 - 67).
Слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається, що майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події 01 березня 2025 року - земельної ділянки біля гаражного кооперативу «Дачний» за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, а саме: куртку синього кольору з биркою з написом «MEАJIATEER» розмір «М 44», було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22025101110000182, внесеному до ЄРДР 01.03.2025 року.
Слідчий звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого, погодженого прокурором, та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Таким чином, клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , погоджене прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025101110000182, внесеному до ЄРДР 01.03.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, та додані до нього матеріали, містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , погоджене прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000182, внесеному до ЄРДР 01.03.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця подій 01 березня 2025 року - земельної ділянки біля гаражного кооперативу «Дачний» за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, а саме:
- куртку синього кольору з биркою з написом «MEАJIATEER» розмір «М 44».
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1