печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49902/24-к
пр. 1-кс-2963/25
19 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 42023260000000091 від 13.04.2023,
22.10.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 42023260000000091 від 13.04.2023.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт на майно накладено не обґрунтовано, майно не відповідає ознакам речового доказу та мета накладення арешту не відповідає дійсності. Накладення арешту позбавляє можливості власнику майна користуватись своїм майном.
Представник власника майна у судове засідання не з'явилася, про розгляд клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки не відомі.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, причини неявки не відомі.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, які не з'явилися, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить наступного висновку.
Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12023000000002140 від 15.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, розпочатого за фактом того, що групою осіб здійснюється систематичне заволодіння коштами громадян, благодійних і громадських організацій, шляхом обману, у великих розмірах, під приводом замовлення дронів та комплектуючих частин.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2023 у справі №757/55076/23-к, серед іншого накладено арешт на транспортний засіб марки «AUDI Q5» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , який згідно відомостей з інформаційної підсистеми належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, перероблення та користування вказаним транспортним засобом.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об'єктивних фактах і правових підставах.
Більш того, матеріали провадження не містять доказів, які могли б слугувати належними підтвердженнями обґрунтованості підстав для скасування арешту майна.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак наявні підстави для подальшого арешту майна, та таке обмеження забезпечить «справедливий баланс» між засобами та метою яку прагне достягти орган досудового розслідування, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 42023260000000091 від 13.04.2023- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1