Справа № 755/3584/25
про залишення позовної заяви без руху
"14" березня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з вимогою:
«Стягнути з ОСОБА_2 на мою - ОСОБА_1 користь аліменти на моє утримання в розмірі частки від заробітку (доходу) щомісячно і довічно починаючи стягувати від дати подання позову до суду»
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць».
Вивчивши матеріли позовної заяви разом з долученими до неї додатками на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України).
Проте подана позовна заява не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язанні утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду№ 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" містить роз'яснення, що згідно з ч.2статті 205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно врахувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Частиною 1 ст.205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і/або у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального і сімейного стану сторін.
Разом з тим, зазначаючи у позовній заяві про необхідність отримувати аліменти (матеріальну допомогу), позивач не вказує та не додає всі наявні в нього докази, що підтверджують:
- обставини того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачу на його утримання, не зазначає та не надає доказів цього;
- стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, отримані доходи, наявність в останнього неповнолітніх дітей та інших непрацездатних членів сім'ї, яких він зобов'язаний утримувати;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування як у позивача, так і у відповідача майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, не зазначено та не надано доказів цього.
У позовній заяві не зазначено відомостей щодо отримання позивачем пільг, субсидій, щодо наявності майна, що може приносити дохід, інформації з фіскальної служби про розмір отриманих доходів (відсутність доходів), тому необхідно зазначити чи отримує позивач пільги, субсидії від держави, чи отримує дохід від іншого майна.
На підтвердження факту неможливості отримувати матеріальну допомогу від повнолітньої доньки, позивач має надати відповідні докази, які підтверджують вказані обставини, зокрема й інформацію про отримані нею доходи та наявність (відсутність) на праві власності нерухомого майна.
Крім того, позивачем до позовної заяви не долучено довідки про доходи його дружини ОСОБА_3 .
У разі неможливості отримати вказані документи, позивач має право надати докази щодо звернення позивача до відповідних органів для отримання інформації та листи (повідомлення) про відмову у надані таких відомостей.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.