ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23454/24
провадження № 2/753/1702/25
25 березня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,
29.11.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 6 600 грн, комунальних послуг - 6 244 грн, неустойку у сумі 89 460 грн та 26 607 грн, збитки 26 177 грн, а також судові витрати - 1 240,70 грн судового збору та 25 000 грн витрат на правничу допомогу.
Позовна заява обґрунтована тим, що 08.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди об'єкту нерухомості, відповідно до якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у користування належний йому на праві власності садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , садове товариство «Любитель природи-2», разом із меблями, устаткуванням та обладнанням, що знаходиться у будинку згідно з актом прийому-передачі від 08.02.2023. Розмір орендної плати складав 18 000,00 грн, а також комунальні послуги (електроенергія, опалення). Строк дії договору становив 1 рік, по 08.02.2024. Позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав у повному обсязі, надавши відповідачу будинок на умовах, передбачених договором, проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав у повному обсязі, протягом дії договору оренди постійно затримував сплату орендної плати та комунальних платежів, у той же час у відповідності з п. 4.1 договору оренди, у разі порушення термінів оплати передбачених цим пунктом, орендар зобов'язаний виплатити орендодавцю 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а саме: орендна плата у сумі 18000,00 грн одержана позивачем 13.09.2023, тобто відповідач повинен сплати 2160,00 грн (4 доби х 540 грн), що підтверджуєтьсяквитанцією від 13.09.2023; орендна плата у сумі 18000,00 грн одержана позивачем 16.10.2023, тобто відповідач повинен сплати 3780,00 грн (7дiб х 540 грн), що підтверджується квитанцією від 16.10.2023; орендна плата у сумі 18000,00 грн одержана 20.01.2024, тобто відповідач повинен сплати 5940,00 грн (11дiб х 540 грн), що підтверджується квитанцією від 20.01.2024; орендна плата у сумі 18000,00 грн одержана 19.02.2024, тобто відповідач повинен сплати 5400,00 грн (10дiб х 540 грн), що підтверджується квитанцією від 19.02.2024; орендна плата у сумі 18000,00 грн одержана 17.03.2024, тобто відповідач повинен сплати 4860,00 грн (9дiб х 540 грн), що підтверджується квитанцією від 17.03.2024; комунальні послуги у сумі 5523,0 грн одержані позивачем 18.02.2024, тобто відповідач повинен сплати 2817,00 грн (17дiб х 165.7грн), що підтверджується квитанцією від 18.02.2024; комунальні послуги у сумі 5000,00 грн одержані позивачем 12.03.2024, тобто відповідач повинен сплати 1650,00 грн (11дiб х 150 грн), що підтверджується квитанцією від 12.03.2024. Загальна сума штрафних санкції за несвоєчасну сплату орендної плати та комунальних послуг складає 26 607,00 грн.
Крім того відповідач, в порушення п. 5.1 договору оренди, звільнив будинок лише
20.04.2024, що підтверджується актом повернення (звільнення) об'єкту нерухомості від 20.04.2024, не сплативши при цьому орендну плату за проживання у будинку у період з 09.04.2024 по 19.04.2024 у сумі 6 600,00 грн та комунальні послуги за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 у сумі 4 526,0 грн та за період з 01.04.2024 по 19.04.2024 у сумі 1 718,00 грн. У відповідності з п. 4.5 договору оренди - якщо Орендар не звільняє об'єкт після припинення договору, він сплачує орендодавцю 7% від суми місячної орендної закожен день затримки звільнення, тобто відповідач повинен сплатити штрафні санкції у сумі 89 460,00 грн (18000,0 х 7% х 71 - кількість днів з 09.02.2024 по 19.04.2024). Також потрібно зазначити, що під час складання акту повернення (звільнення) об'єкту нерухомості від 20.04.2024, був здійснений огляд майна будинку та виявлено, що відповідач не повернув комплект ключів від об'єкту нерухомості, а також у будинку взагалі відсутні електролампи, крім того майну позивача були завдані збитки, а саме: - хімчистка матраців - 2 шт. - 1510 грн, що підтверджується квитанцією від 24.04.2024; - ремонт газової поверхні плити - 2600 грн, що підтверджується квитанцією від 27.04.2024; - купівля амортизаторів газових з відбійниками для шухляд кухонного гарнітуру - 189 грн, що підтверджується квитанцією від 07.05.2024; - ремонт генератора - 10880 грн, що підтверджується квитанцією від 16.05.2024; - купівля насосної установки SCALA - 18000 грн, у зв'язку з неможливістю відремонтувати стару, що підтверджується рахунком від 14.06.2024; - зміна коду та купівля нових пультів двигуна розсувних воріт - 1300 грн, що підтверджується квитанцією від 20.04.2024; - зміна серцевини Kole 2000 замків (хвіртка та вхідних дверей будинку) - 3550 грн, що підтверджується квитанцією від 20.04.2024; - зміна сувального замку вхідних дверей до будинку - 5700 грн, що підтверджується квитанцією від 28.04.2024; - купівля електроламп С35 5W LEX - 11 штук - 429 грн, що підтверджується квитанцією від 28.04.2024; - купівля електролампи 220V 35W G9 - 19 грн, що підтверджується квитанцією від 28.04.2024, всього на загальну суму 44 177 грн, оскільки відповідач сплатив гарантійну суму у розмірі 18 000 грн, тому загальна сума збитків становить 26 177 грн.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 23.12.2024 відкрито провадження за вказаною позовною заявою в порядку прощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання на підставі наявних доказів.
14.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що викладені в заяві обставини по справі не відповідають дійсності, а вимоги позивача є надуманими та не підлягають задоволенню. При укладенні договору оренди власник будинку знаходився за кордоном, його представник не надав документів підтверджуючих право на укладення договору оренди від імені власника, а сам договір оренди об'єкта нерухомості № 18.10.01 від 08.02.2023 року та додатки до нього відповідач особисто не підписувала. Була домовленість, що представник власника додатково довезе договір з додатками та підтвердження права власності на будинок ОСОБА_1 , і після цього відповідач підпише договір та додатки. Ключі від будинку були передані братові відповідача - ОСОБА_3 без підписання будь-яких документів. Враховуючи що відповідачеві з цивільним чоловіком ОСОБА_4 , який на даний час є військовим, не було де жити, тому вони були змушені взяти ключі та переїхати до будинку.
Таким чином, відповідач засилились до будинку без підписання Акту прийому передачі будинку та перевірки стану будинку та обладнання в ньому. Тому всі вимоги по позову з приводу відшкодування витрат на чистку матрасів, заміну насоса, ремонту генератора, не відповідає дійсності та є необґрунтованими. За період проживання майно позивача відповідач не псувала. Що стосується пені за порушення строків розрахунків вважає, що оскільки відповідач договір не підписувала, тому вона не згодна з пенею у розмірі 3% в день. Зазначила, що відповідно до статей 549 та 551 Цивільного кодексу України, максимальний розмір пені в Україні за загальним правилом не повинен перевищувати 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення і суд має право зменшувати надмірні штрафні санкції, якщо вони не відповідають реальним збиткам. Крім того, відповідач зазначила, що договір оренди не є зареєстрований належним чином в органах місцевого самоврядування, а саме державного реєстру речових прав на нерухоме майно, орендодавець не сплачує податки, має подвійне громадянство ухиляється від мобілізації та проживає за кордоном.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача сплачується плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно положення статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 08.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди об'єкту нерухомості, відповідно до якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у користування належний йому на праві власності садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , садове товариство «Любитель природи-2», разом із меблями, устаткуванням та обладнанням, що знаходиться у будинку.
Твердження відповідача про те, що вона не підписувала вказаний договір, суд не приймає, оскільки відповідачем вказаний договір не оскаржений, доказів того, що договір підписаний іншою особою, а не відповідачем, до суду не наданому, а тому суд вважає доведеним факт укладення договору оренди об'єкту нерухомості.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, орендна плата за місяць становить 18 000,00 грн + всі комунальні послуги. У разі порушення термінів оплати, передбачених цим пунктом, орендар зобов'язаний виплатити орендодавцю 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем не надано до суду розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати та доказів її наявності, а лише зазначено у позовній заяві що за відповідачем рахується заборгованість за період з 09.04.2024 по 19.04.2024 у сумі 6 600,0 грн. З наданих до суду копій платіжних інструкцій за період з 13.09.2023 по 17.03.2024 неможливо встановити, які із перерахованих коштів сплачувалися в якості орендної плати, а які за комунальні послуги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення орендної плати у розмірі 6 600,00 грн не підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивачем також ставиться питання щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій.
У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною другою статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У другому реченні пункту 4.1 договору оренди передбачено, що у разі порушення термінів оплати, передбачених цим пунктом, орендар зобов'язаний виплатити орендодавцю 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Однак у першій частині вказаного пункту, графа, де має бути зазначена дата, не пізніше якої вноситься орендна плата, не заповнена, тобто договір не містить строків, в які повинна була вноситися орендна плата.
Відтак, позовна вимога щодо стягнення неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати та комунальних послуг у розмірі 26 607,00 грн є необґрунтованою та безпідставною.
Щодо стягнення неустойку у відповідності до п. 4.5 договору оренди у сумі 89 460,00 грн.
Так, пунктом 4.5 договору оренди встановлено, якщо Орендар не звільняє об'єкт після припинення договору, він сплачує орендодавцю 7% від суми місячної орендної закожен день затримки звільнення.
Строк дії договору з 08.02.2023 по 08.02.2024.
Позивач зазначає, до переданий в оренду будинок був звільнений відповідачем 20.04.2024, на підтвердження чого надав до суду Акт повернення (звільнення) з оренди об'єкту нерухомості від 20.04.2024.
Суд не може прийняти вказаний Акт як належний доказ порушення відповідачем п. 4.5 договору, оскільки вказаний Акт не підписаний ні позивачем, ні відповідачем. На Акті містяться підписи осіб, які не були сторонами договору оренди та матеріали справи не містять документів, які б свідчили про наявність у них повноважень на складання такого Акту від імені позивача.
Щодо стягнення комунальних послуг у розмірі комунальних послуг у сумі 6 244,00 грн та завданих збитки майну у розмірі 26 177,00 грн, то суд також вважає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, позивачем не надано до суду жодної квитанції про нарахування будь яких комунальних послуг за період з 08.02.2023 по 20.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , з яких можна було б встановити розмір нарахувань та заборгованості.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди.
Позивачем в обґрунтування розміру заподіяної шкоди до матеріалів справи додано копію Анкети від 20.04.2024 про стан майна і розрахунків за договором оренди від 08.02.2023, який також підписаний особами, які не є сторонами договору оренди.
Таким чином, вказана Анкета не може бути належним доказом заподіяння відповідачем збитків майну позивача. Із наданих до суду квитанцій неможливо встановити, що придбані товари та виконані роботи проводилися саме за адресою місцезнаходження орендованого будинку та майна у ньому.
З огляду на викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності наявних у справі доказів, в розумінні статей 76-81 ЦПК України, обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 9, 11, 12, 13, 76 - 81, 141, 229, 235, 247, 259, 263 - 265, 272, 273, 274 - 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 25.03.2025.