Справа № 539/752/25
Провадження № 3/539/319/2025
21.03.2025 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в особі судді Овчаренко О.Л., розглянувши матеріали, що надійшли зЛубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №393326 від 10.02.2025 « ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов навчання, проживання та виховання своєї м/л доньки ОСОБА_2 , 2011 р.н., а саме не приймає участі у її вихованні, не забезпечує її речами та продуктами харчування, в зв'язку з чим дитина на постійній основі живе з бабусею, чим ОСОБА_2 порушила ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», з 01 вересня 2020 року до теперішнього часу мати вихованням дитини не займається».
Особою, яка склала протокол, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.184 КУпАП.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань від ОСОБА_1 до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене, суд керуючись ч. 2 ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, вважає необхідним розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 за наявності доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 255 та ч. 1 ст. 254 КУпАП, у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, уповноважені на те посадові особи Національної поліції, зобов'язані не тільки скласти протокол про адміністративне правопорушення, а в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, ще й зібрати докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Положеннями ст.150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов навчання, проживання та виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2011 р.н., а саме не приймає участі у її вихованні, не забезпечує її речами та продуктами харчування, в зв'язку з чим дитина на постійній основі живе з бабусею,з 01 вересня 2020 року до теперішнього часу мати вихованням дитини не займається.
Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не доданожодних належних та достатніх доказів, з яких можна встановити, що ОСОБА_1 дійсно в період з 01 вересня 2020 року по теперішній час ухиляється від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов навчання, проживання та виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Письмові пояснення ОСОБА_1 не містять інформації щодо цього. Інших доказів, зокрема, пояснень свідків, актів, складених уповноваженими особами, тощо, на підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять. Тому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини. Викладене у сукупності свідчить про те, що по справі не встановлено об'єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови проголошений 26.03.2025 о 12:45 годині.
Суддя О.Л. Овчаренко