08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/549/25
381/250/25
25 березня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
секретаря судових засідань Омельчук С.А..
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання права власності на спадкове майно, -
У січні 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання права власності на недоотриману пенсію у порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1985 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача - ОСОБА_3 померла. Після смерті дружини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області із заявою про відкриття спадкової справи. За життя ОСОБА_3 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримувала пенсію за віком. 17.06.2024 позивач звертався до відповідача із письмовою заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, на що позивачеві 05.08.2024 було частково виплачено недоотриману пенсію померлим пенсіонером ОСОБА_3 , за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 в сумі 65 721,50 грн. В подальшому, позивач знову звертався до відповідача із завою щодо нарахування недоотриманої пенсії його померлої дружини за період з 07.2020 по 07.2021. 20 та 22 серпня 2024 року відповідач надав позивачеві відповідь, якою на власний розсуд вказав період виплати недоотриманої виплати, а також, протиправно вказав на часове обмеження суми недоотриманої пенсії трирічним терміном. 25.10.2024 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочною О.А. було видано позивачеві Свідоцтво про право на спадщину за законом, до якого, як він зазначає, не увійшла частина недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 01.02.2020 по 15.06.2021.
Відповідач здійснив виплату лише за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 в сумі 65 721,50 грн. Однак, за період з 01.02.2020 по 15.06.2021 протиправно не включив у відповідні розрахунки. Так як відповідач добровільно не надав розрахунки недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , то з урахуванням судової практики, представник позивача надав власний розрахунок недоотриманої пенсії за період з 01.02.2020 по 15.06.2021, з урахуванням показників мінімальної пенсії, яку отримувала ОСОБА_3 за життя і яка складає 28 248 грн.
Ухвалою судді від 16 січня 2025 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
20.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - відмовити. Відповідач зазначає, що права позивача порушені не були, а територіальний орган Пенсійного фонду України діяв у відповідності до вимог пенсійного та цивільного (в частині дотримання термінів прийняття спадщини) законодавства України.
Порядок строків виплати пенсій передбачений лише статтею 46 Закону № 1058, відповідно до якої за минулий час без обмеження будь - яким строком виплачуються нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, В інших випадках нараховані суми виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер за життя мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки звернення за отриманням пенсії.
Оскільки, виплату пенсії ОСОБА_3 призупинено з 01.08.2020 відповідно до частини першої статті 49 Закону, у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд, нарахування пенсії їй відновлено на підставі заяви ОСОБА_1 . Відповідно до поданої заяви обчислено розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з урахуванням вимог ст. 46 Закону (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії), яка за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 становить 63721,50 грн. 05.08.2024 звернення опрацьовано, кошти в сумі 65 721,50 грн. перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 . На підставі заяви від 17.06.2024 року виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 нараховано ОСОБА_1 , тобто не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії з урахуванням норм статті 46 тну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21.02.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Нерода А.Г. направила до суду заперечення щодо прийняття відзиву на позовну заяву, в яких просила суд відмовити у прийнятті відзиву у даній справі.
Також, 21.02.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Нерода А.Г. направила до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що посилання відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів статті 46 Закону № 1058-ІУ, як на підставу для виплати позивачу недоотриманої пенсії в межах трирічного строку з дня звернення із відповідною заявою, є абсолютно необґрунтованими, оскільки вказана норма регламентує порядок повернення невиплачених сум пенсії безпосередньо особі, яка отримала пенсію, тоді як норми статті 52 Закону №1058-ІУ регулюють правовідносини, виникли після смерті пенсіонера та після визнання певної суми недоотриманої пенсії спадщиною.
12 березня 2025 року від відповідача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення щодо доказів, які витребувані судом, в яких представник відповідача вказує, що суми нарахованої та не виплаченої пенсії відсутні. Та посилається на наступні обставини: останнє нарахування пенсії ОСОБА_3 було здійснено у січні 2020 року, що підтверджується розрахунком пенсійних нарахувань та виплат за період з 01.01.2020 по 01.04.2024. Виплату пенсії ОСОБА_3 призупинено з 01.08.2020 відповідно до частини першої статті 49 Закону, у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачуються - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 Закону, які знаходились на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
17.06.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою та відповідним пакетом документів про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 з урахуванням вимог ст. 46 Закону (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії) становить 65721,50 грн., що підтверджується довідкою про суму недоотриманої пенсії за період з 16.06.2021 по 31.03.2024.
Тому, оскільки, за життя нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, тобто, відсутні суми, що належали пенсіонеру і залишились недоотриманими у зв'язку зі смертю, органи Пенсійного фонду України відновлюють нарахування пенсії на підставі заяви члена сім'ї, який звернувся за недоотриманою пенсією. Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону, з урахуванням вимог статті 46 Закону (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії).
13.03.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Нерода А.Г. направила до суду заперечення на клопотання (заяву), в якій вказує, що приписи пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 передбачають припинення саме виплати, а не нарахування пенсії у разі неотримання пенсіонером призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Виплата та нарахування пенсії - це два різних поняття в розумінні пенсійною законодавства. Вони не тотожні. Таким чином, відповідач протиправно припинив саме нарахування пенсії ОСОБА_3 з лютого 2020 року. Тому, пенсія ОСОБА_3 за життя повинна бути нарахована за період з лютого 2020 року по 15.06.2021 року. А саме за цей період відповідач припинив нарахування пенсій ОСОБА_3 що прямо підтверджується наданим розрахунком. Якщо звернутися до даного відповідачем розрахунку, то у ньому наведено період січень 2020, далі відразу червень 2021-березень 2024. Чому відповідач виключив період з лютого 2020 року по 15.06.2021 року з нарахувань пенсії ОСОБА_3 , та не нарахував пенсію за вказаний період - невідомо. Але саме за період з 01.02.2020 року по 15.06.2021 року нарахована пенсія повинна бути виплачена. Саме з приводу даного періоду і подано дану позовну заяву. В той же час, саме за вказаний період відповідач не надав жодних розрахунків. Тому, наданні позивачем розрахунки у позовній заяві цілком підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог.
У судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Нерода А.І. направила письмову заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з такого.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1985 року (а.сю31).
ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача - ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.32).
Після смерті дружини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області із заявою про відкриття спадкової справи.
За життя ОСОБА_3 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримувала пенсію за віком.
17.06.2024 позивач звертався до відповідача із письмовою заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, на що позивачеві 05.08.2024 було частково виплачено недоотриману пенсію померлим пенсіонером ОСОБА_3 , за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 в сумі 65 721,50 грн. (а.с.16-17).
В подальшому, позивач знову звертався до відповідача із завою щодо нарахування недоотриманої пенсії його померлої дружини за період з 07.2020 по 07.2021. 20 та 22 серпня 2024 року відповідач надав позивачеві відповідь, в якій вказав на часове обмеження суми недоотриманої пенсії трирічним терміном. (а.с.18-20).
25.10.2024 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочною О.А. було видано позивачеві Свідоцтво про право на спадщину за законом, до якого, як він зазначає, не увійшла частина недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 01.02.2020 по 15.06.2021 (а.с.36).
Відповідач здійснив виплату пенсії за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 в сумі 65 721,50 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідачем нарахування за період з 01.02.2020 по 15.06.2021 у відповідні розрахунки не включені.
Як стверджує відповідач, оскільки, виплату пенсії ОСОБА_3 було призупинено з 01.08.2020 відповідно до частини першої статті 49 Закону, а саме у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців підряд, нарахування пенсії їй було відновлено на підставі заяви ОСОБА_1 .
Також, відповідачем відповідно до поданої заяви обчислено розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з урахуванням вимог ст. 46 Закону (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії), яка за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 становить 63721,50 гривень.
05.08.2024 звернення опрацьовано, кошти в сумі 65 721,50 грн. перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 .
На підставі заяви від 17.06.2024 року виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 нараховано ОСОБА_1 , тобто не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії з урахуванням норм статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У свою чергу, позивач посилаючиь на те, що відповідач добровільно не надав розрахунки недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , то з урахуванням судової практики, представник позивача надав власний розрахунок недоотриманої пенсії за період з 01.02.2020 по 15.06.2021, з урахуванням показників мінімальної пенсії, яку отримувала ОСОБА_3 за життя і яка складає 28 248 гривень (розрахунок у змісті позову на а.с.5).
Таким чином, судом установлено наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу спадкового майна та спадкової маси, порядку виплати спадкового майна.
Вирішуючи спір, суд висновує таке.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Щодо вимог про визнання права власності та стягнення з відповідача суми недоотриманої пенсії, яка не увійшла до складу спадкової маси, та становить суму в розмірі 28 248 гривень, суд висновує таке.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач як спадкоємець ОСОБА_3 отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого до нього перейшло право власності на недоотриману пенсію.
В той же час, відповідачем за зверненням позивача, недоотриману пенсію за період з 01.02.2020 по 15.06.2021 не виплачено, та зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_3 призупинено з 01.08.2020 відповідно до частини першої статті 49 Закону, у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем відповідно до поданої заяви обчислено розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з урахуванням вимог ст. 46 Закону (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії), яка за період з 16.06.2021 по 31.03.2024 становить 63721,50 гривень.
05.08.2024 звернення опрацьовано, кошти в сумі 65 721,50 грн. перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Позивач повторно звернувся до відповідача з метою виплати йому недоотриманої пенсії дружини за період з 07.2020 по 07.2021, проте 20.08. та 22.08. 2024 року відповідач надав позивачеві відповідь, в якій вказав на часове обмеження суми недоотриманої пенсії трирічним терміном.
Доказів виплати вищевказаної суми, а саме за період з 01.02.2020 по 15.06.2021 як померлій за життя, так і позивачу матеріали справи не містять. У склад спадкової маси нотаріусом включено суму недоотриманої пенсії в розмірі 15617 гривень Доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність підстав для не включення до складу спадкової маси іншої частини грошових коштів не виплаченої пенсії в розмірі 28 248 гривень матеріали справи не містять.
Відповідач того, що до складу спадщини увійшов розмір недоотриманої пенсії з обмеженням трьома роками належним розрахунком, іншими доказами не спростував, про невірність розрахунків позивача не заявляв. Доказів надання нотаріусу повних відомостей про спірну заборгованість за період з 01.02.2020 по 15.06.2021 для видачі свідоцтва про право на спадщину не надавав, посилався у відзиві на строкові обмеження, встановлені ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень та норми, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. За таких обставин суд приходить висновку, що до складу спадкової маси входить і сума недоотриманої спадкодавцем позивача суми пенсії в розмірі 28 248,00 гривень, яка не включена до складу свідоцтва про право на спадщину.
Відтак, за позивачем підлягає визнанню як право на вказану суму, яка належала померлій так і право на отримання вказаної суми з відповідача з огляду на правове мотивування, вказане судом вище у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом сплачено судовий збір у сумі 968,96 гривень, тому з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути зазначену суму судового збору.
Також, зважаючи на клопотання позивача, заявлене у позові щодо відстрочення подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу на період протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі, відсутністю доказів понесення таких витрат, поданих до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для подання таких доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 1216, 1218, 1220, 1227,1268, 1269, 1271, 1296, 1298 ЦК України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,Законом України «Про пенсійне забезпечення»,Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_2 та не була одержана нею за життя, що не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 28 248,00 (двадцять вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень в порядку спадкування за законом.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса місця знаходження: Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , суму недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та не була нею одержана за життя і не включена до свідоцтва про право на спадщину у розмірі 28 248,00 (двадцять вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень в порядку спадкування за законом.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса місця знаходження: Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений позивачем судовий збір у сумі 968,96 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.03.2025.
Суддя Л.М.Ковалевська